ДБН В.2.5-56-2010

ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ

Інженерне обладнання будинків і споруд

СИСТЕМИ  ПРОТИПОЖЕЖНОГО  ЗАХИСТУ   ДБН В.2.5-56-2010

 

Міністерство регіонального розвитку та будівництва України

Київ 2010

 

 

ПЕРЕДМОВА

1

РОЗРОБЛЕНО: ВГО«Український союз пожежної та техногенної безпеки»

2

РОЗРОБНИКИ: Б.Платкевич, В.Носач, О.Євсеєнко, С.Мусійчук, В.Євстіфєєв, В.Білоус, Г.Дубінський, В.Сокол, А.Бушиленко, В.Дунюшкін, С.Пономарьов, В.Приймаченко, А.Приймаченко, А.Куценко, С. Пітайчук, Н.Морозова, І.Колосов, О.Лагода, В.Озерянко, П.Андрейченко, А.Котов, П.Мізін, П.Макаренко, М.Федорович, П.Шаповалов, В.Дикун, В.Щербаха, В.Макаров

3

ВНЕСЕНО ТА ПІДГОТОВЛЕНО ДО ЗАТВЕРДЖЕННЯ: Управлінням технічного регулювання в будівництві Мінрегіонбуду України

4

ПОГОДЖЕНО: Державним департаментом пожежної безпеки МНС України (лист від 26.07.2010 № 36/4/4635)

5

НА ЗАМІНУ: ДБН В.2.5-13-98* Інженерне обладнання будинків і споруд.Пожежна автоматика будинків і споруд 

6

ЗАТВЕРДЖЕНО: Наказ Мінрегіонбуду України від 22.12.2010 № 537 і надано чинності з 01.10.2011р.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Право власності на цей документ належить державі. Цей документ не може бути повністю чи частково відтворений, тиражований і розповсюджений як офіційне видання без дозволу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлового господарства України

                                                                 ©…………………………………….

 

Зміст

1.                 

Сфера застосування................................................................................................................

1

2.                 

Нормативні посилання.......................................................................................................

2

3.                 

Терміни та визначення.......................................................................................................

3

4.                 

Загальні положення............................................................................................................

3

5.                 

Склад систем протипожежного захисту...........................................................................

7

6.                 

Системи пожежної сигналізації.........................................................................................

8

 

6.1.                         

Галузь застосування.......................................................................

8

 

6.2.                         

Загальні вимоги...............................................................................

8

 

6.3.                         

Прийняття СПС до експлуатування...............................................

20

 

6.4.               

Технічне обслуговування СПС.......................................................

20

7.                 

Автоматичні системи пожежогасіння...............................................................................

21

 

7.1.               

Загальні вимоги...............................................................................

21

 

7.2.               

Вимоги до автоматичних систем пожежогасіння за видами вогнегасної речовини......................................................................

24

 

7.3.               

Прийняття АСПГ до експлуатування............................................

25

 

7.4.               

Технічне обслуговування АСПГ....................................................

26

8.                 

Системи оповіщування про пожежу та управління евакуацією людей .

26

 

8.1.               

Галузь застосування.......................................................................

26

 

8.2.               

Загальні вимоги...............................................................................

27

 

8.3.               

Вимоги до сигналів оповіщування.................................................

29

 

8.4.               

Вимоги до розміщення оповіщувачів та гучномовців..................

31

 

8.5.               

Зони оповіщування.........................................................................

34

 

8.6.               

Вимоги до електроживлення та кабельних ліній...........................

35

 

8.7.               

Вимоги до аварійного освітлення та показників

рекомендованого напрямку евакуювання......................................

36

 

8.8.               

Прийняття систем оповіщування до експлуатування...................

37

 

8.9.               

Технічне обслуговування систем оповіщування...........................

37

9.                 

Системи протидимного захисту.......................................................................................

37

 

 

ІІ

 

9.1.               

Галузь застосування.......................................................................

37

 

9.2.               

Загальні вимоги...............................................................................

37

 

9.3.               

Прийняття до експлуатування СДТ...............................................

38

 

9.4.               

Технічне обслуговування СДТ.......................................................

38

10.             

Диспетчеризація (Центральний пункт управління) та автоматизація СПЗ.....................

38

 

10.1.           

Галузь застосування.......................................................................

38

 

10.2.           

Центральний пункт управління СПЗ..............................................

39

 

10.3.           

Автоматизація систем та устаткування, що не входять до

складу СПЗ......................................................................................

40

11.             

Системи централізованого пожежного спостерігання.....................................................

43

 

11.1.           

Галузь застосування.......................................................................

43

 

11.2.           

Організація спостерігання за СПЗ об’єктів....................................

43

 

11.3.           

Проектування систем передавання тривожних сповіщень...........

52

 

11.4.           

Монтування систем передавання тривожних сповіщень..............

52

 

11.5.           

Прийняття СПТС до експлуатування.............................................

55

 

11.6.           

Технічне обслуговування систем передаванняьтривожних

сповіщень..................................................................................................

55

11.             

Електрокерування, контроль і сигналізація СПЗ на об’єктах..........................................

56

 

12.1.       

Системи пожежної сигналізації................................................................

57

 

12.2.       

Системи оповіщування про пожежу та управління евакуацією людей...............................................................................................

57

 

12.3.       

Автоматичні системи водяного, пінного пожежогасіння.......................

57

 

 

12.4.       

Автоматичні системи газового, порошкового та

аерозольного пожежогасіння...................................................................

61

 

12.5.       

Системи димо- та тепловидалення..........................................................

64

ДОДАТОК А

 

 

Перелік нормативних документів і нормативно-правових актів з питань пожежної безпеки, на які є посилання в даних Нормах.................................................................

67

 

 

ІІІІІІІ

ДОДАТОК Б

 

 

Терміни та визначення понять...................................................................................

76

ДОДАТОК В

 

 

Перелік однотипних за призначенням об’єктів, які підлягають обладнанню автоматичними системами  пожежної сигналізації та пожежогасіння і тип системи передавання тривожних сповіщень................................................................................

80

ДОДАТОК Г

 

 

Будинки та приміщення, що підлягають обладнанню системами оповіщування про пожежу та управління евакуацією людей, вибір типу системи оповіщування............

168

ДОДАТОК Д

 

 

Завдання на проектування..............................................................................................

174

ДОДАТОК Е

 

 

Проектування систем порошкового пожежогасіння.....................................................

181

ДОДАТОК Ж

 

 

Зразки карток, журналів, актів.......................................................................................

204

ДОДАТОК И

 

 

Опис інших функцій устатковання індикації.................................................................

237

ДОДАТОК К

 

 

Прийняття СПЗ до експлуатування...............................................................................

238

ДОДАТОК Л

 

 

Технічне обслуговування систем протипожежного захисту........................................

241

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ІV

         

 

 

ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ

 

Інженерне обладнання будинків і споруд. Системи протипожежного захисту

Инженерное оборудование зданий и  сооружений. Системы противопожарной защиты

 

Інженерне обладнання будинків і споруд. Пожежна автоматика будинків і споруд

 

 

 

ДБН В.2.5-56-2010

На заміну

 

ДБН В.2.5-13-98*

 

1 Сфера застосування

1.1 Вимоги цих будівельних нормпоширюються на проектування, монтування, уведення до експлуатування і технічне обслуговування систем протипожежного захисту (далі – СПЗ), а саме:

- автоматичних систем пожежогасіння (далі - АСПГ);

- систем пожежної сигналізації (далі - СПС);

- систем оповіщування  про пожежу та управління евакуюваннямлюдей (далі - СО);

- систем  димо- та тепловидалення та підпору повітря (далі – СДТ);

- систем централізованого пожежного спостерігання (далі - СПТС);

- диспетчиризації СПЗ.

Зазначені вище СПЗ призначені для протипожежного захисту будинків, споруд, приміщень та устаткування різного призначення (далі – об’єкти) під час нового будівництва, розширення, реконструкції, технічного переоснащення, капітального ремонту та експлуатування цих об’єктів.

1.2 Вимоги цих будівельних норм є обов’язковими для фізичних та юридичних осіб, незалежно від їхніх форм власності та належності, які здійснюють будівельну діяльність на території України.

1.3 Ці будівельні норми встановлюють класифікацію систем протипожежного захисту, а також загальні вимоги щодо цих систем.

1.4 Ці будівельні норми застосовуються разом з іншими чинними нормативними документами (далі – НД), що встановлюють вимоги до автоматичних систем протипожежного захисту, затверджених або погоджених головним (провідним) органом у системі центральних органів виконавчої влади з питань забезпечення реалізації державної регіональної політики у сфері будівництва, архітектури  та містобудування і урядовим органом державного нагляду у сфері пожежної безпеки. Вимоги пожежної безпеки, викладені в інших НД, не повинні знижувати вимог цих будівельних норм.

1.5 Ці будівельні норми не поширюються на проектування та монтування автоматичних систем пожежогасіння і пожежної сигналізації для:

-   будинків і споруд, що проектуються за спеціальними нормами;

-   технологічних установок, розташованих поза будинками;

-   складських будинків для зберігання спалимих сипких матеріалів (що зберігаються насипом), аерозольної продукції;

-   на проектування та монтування автоматичних систем  пожежогасіння призначених для гасіння пожеж класу Д за ГОСТ 27331 (горючі метали, вибухові речовини, джерела іонізуючого випромінювання).

Проектування і монтування  вище перелічених автоматичних систем пожежогасіння і систем пожежної сигналізації здійснюється за відомчими НД, або індивідуальними технічними умовами, концепціями.

2 Нормативні посилання

Перелік нормативних документів і нормативно-правових актів, на які є посилання в цих будівельних нормах, подано у додатку А.

 

 

3 Терміни та визначення понять

Терміни та визначення позначених ними понять, що вживаються у цих будівельних нормах, подано у додатку Б.

4 Загальні положення

4.1 Необхідність обладнання об’єктів системами протипожежного захисту, або галузь їх застосування визначається відповідно до вимог цих Норм, а також відомчими (галузевими) переліками, нормами та іншими нормативно-правовими актами з питань пожежної безпеки.

4.2 Ці будівельні норми встановлють види об’єктів, які підлягають обов’язковому обладнанню АСПГ та СПС під час їхнього будівництва, розширення, реконструкції, технічного переоснащення, реставрації, капітального ремонту, зміни функціонального призначення та категорій приміщень і будинків за вибухопожежною і пожежною небезпекою за НАПБ Б.03.002.

У випадку неможливості заходами технічного обслуговування та планово попереджувальними ремонтами на діючих об’єктах утримувати функціонування систем протипожежного захисту в проектних межах, що були чинні на час прийняття систем до експлуатування, останні необхідно реконструювати відповідно вимог чинних норм на чаcреконструювання системи.

4.3 Під час визначення об’єктів, які підлягають обладнанню АСПГ та СПС, окрім цих будівельних норм, необхідно керуватися відомчими (галузевими) переліками, будівельними нормами та іншими нормативно-правовими актами.

4.4 Системи протипожежного захисту повинні проектуватися відповідно до вимог цих будівельних норм, НД, на які є посилання у цих будівельних нормах, інших НД, які містять вимоги щодо цих систем. При цьому вимоги  пожежної безпеки викладені у інших ДБН, НАПБ, ДСТУ, галузевих (відомчих) нормах, тощо, повинні бути не нижче рівня вимог цих ДБН.

Підставою для проектування СПЗ є  завдання на проектування (Додаток Д) видане замовником системи.

4.5 Необхідність обладнання АСПГ та СПС будинків і приміщень, що не вказані в цих будівельних нормах, повинна визначатись на підставі науково-технічного обґрунтування, індивідуальних технічних вимог, концепції протипожежного захисту об’єкта.

4.6 Не підлягають обладнанню системами пожежної сигналізації окреморозташовані застраховані одноповерхові наземні об’єкти торгівлі, громадського харчування, побутового обслуговування населення, площа яких незалежно від їх ступеня вогнестійкості не перевищує 100 м2.

Якщо площа цих об’єктів становить 150 м2і більше, то сигнал про спрацювання АУПС повинен виводитись на пульт пожежного спостерігання.

4.7 Побудова системи протипожежного захисту її технічні характеристики (наприклад, вид вогнегасної речовини, спосіб гасіння, тип і кількість пожежних сповіщувачів, тощо), визначаються проектною організацією.

У разі відсутності норм для проектування окремих видів систем протипожежного захисту, а також відхилень від обов’язкових положень нормативних документів необхідно виконувати вимоги                             НАПБ Б.02.014.

4.8 Системи протипожежного захисту повинні працювати цілодобово, крім випадків, обумовлених НД.

4.9 Тривожні сповіщення від приладів приймально-контрольних  пожежних автоматичних систем протипожежного захистубудинків та спорудвиводяться на пульти пожежного спостерігання із урахуванням вимог 4.6 та  таблиці В.1 додатку В цих будівельних норм.

4.10 Управління системами протипожежного захисту слід передбачати з приміщення пожежного поста (диспетчерської або іншого спеціального приміщення з цілодобовим перебуванням чергового персоналу, далі – пожежний пост). Це приміщення повинно бути площею не менше 15 м2 та розміщуватись  на першому або цокольному поверхах будинків. Допускається розміщення цього приміщення вище першого поверху, при цьому вихід з такого приміщення повинен бути назовні, на сходову клітку, у вестибюль або коридор, що мають вихід назовні.

У цьому приміщенні повинно бути:

1) температура повітря в межах 18-25 °С;

2) відносна вологість не більше 80 %;

3) природне, штучне робоче і аварійне освітлення безпеки. При робочому освітленні повинна забезпечуватися освітленість приміщення не менше 150 лк для люмінесцентних ламп і не менше 100 лк для ламп розжарювання; при аварійному - не менше 10 % від норм робочого освітлення;

4) автоматичне включення аварійного освітлення.

За відсутності резервування по змінному струму живлення мережі аварійного освітлення повинно передбачатися від акумуляторних батарей;

5) телефонний зв'язок із пожежною охороною об'єкта або пожежною охороною населеного пункту.

4.11 За ступенем забезпечення надійності електропостачання електроприймачі систем протипожежного захисту належить відносити до І категорії згідно з ПУЭ-87, крім випадків, обумовлених НД.

4.12 При проектуванні СПЗ необхідно передбачати обладнання протипожежного призначення, яке має сертифікат відповідності  Національної системи сертифікації.

4.13 Пуск системи димо- та тепловидалення, підпору повітря як правило  здійснюється від димових пожежних сповіщувачів

4.14 У разі розміщення  обладнання СПЗ за підвісною стелею, де немає можливості доступу до пожежних сповіщувачів, або зрошувачів, необхідно передбачати технологічні отвори (люки) для їх обслуговування.

4.15 Для захисту блоку сервера, шаф з електричним та електронним обладнанням, дизель-генераторів тощо, рекомендується використовувати автономні модульні установки локального пожежогасіння.

4.16 Кабелі СПЗ необхідно прокладати у місцях захищених відповідним чином (наприклад: кабельні лотки, короби, шахти, тощо), при цьому кабелі повинні мати достатню механічну міцність чи повинні бути забезпечені додатковим захистом від механічних ушкоджень.

4.17 Кабелі, що повинні функціонувати більше однієї хвилини в умовах пожежі, повинні зберігати працездатність під впливом вогню протягом нормованого проміжку часу, або бути захищені від дії вогню будівельними конструкціями, вогнестійкими матеріалами, тощо, з нормованими показниками вогнестійкості.

4.17.1 Кабелі, які необхідні для роботи оповіщувачів системи оповіщування про пожежу та управління евакуюваннямлюдей  СО3, СО4, та СО5, повинні бути захищені від дії вогню за межами зони, що ними обслуговуються, з використанням  кабелів або захисних елементів з класом вогнестійкості не менше  30 хв., за винятком випадків указаних у п. 8.6.9.

4.17.2 Кабелі живлення системи пожежної сигналізації та управління іншими протипожежними та інженерними системами, які будуть задіяні при пожежі - повинні мати клас вогнестійкості не менше 30 хв.

4.17.3 Кабелі живлення, управління, що забезпечують функціонування системи пожежогасіння, або  прокладені транзитом через  приміщення з пожежним навантаженням більше 25 мДж/м2 - повинні мати клас вогнестійкості  не менше 30 хв., а для спринклерних та дренчерних систем пожежогасіння не менше 60 хв.

4.17.4 Кабелі живлення, управління, що забезпечують функціонування пожежних ліфтів - повинні мати клас вогнестійкості не менше 90 хв.

4.17.5 Кабелі живлення, управління, що забезпечують функціонування системи димо- та тепловидалення - повинні мати клас вогнестійкості  не менше 30 хв.

5 Склад систем протипожежного захисту

5.1 Системи протипожежного захисту поділяються на:

а) системи  пожежної сигналізації;

б) автоматичні системи  пожежогасіння;

в) системи оповіщування про пожежу та управління евакуюваннямлюдей;

г)  системи димо та тепловидалення, підпору повітря;

д) системи централізованого пожежного спостерігання

е) системи диспетчиризації СПЗ.

Також до СПЗ належать

ж) пожежні ліфти;

и) протипожежні клапани;

к) протипожежні двері, ворота та завіси (екрани) тощо.

5.2 До систем та устаткування, що не входять до складу систем протипожежного захисту, але пов’язані із забезпеченням безпеки людей на об’єкті при виникненні пожежі та інших надзвичайних ситуацій, відносяться:

а) ліфти, ескалатори, травілатори, що повинні працювати в режимі «пожежа»;

б) системи вентиляції та кондиціювання, що відключаються у разі пожежі;

в) машини, механізми, устатковання, технологічне обладнання тощо, що мають припиняти роботу або змінювати алгоритм роботи в разі пожежі;

г) турнікети, двері оснащені системою контролю доступу, які мають потребують необхідного розблокування в разі пожежі.

Та інші системи, що можуть бути задіяні при пожежі та евакуюванні людей.

6 Системи пожежної сигналізації

6.1 Галузь застосування

Системи пожежної сигналізації призначені для  раннього виявлення пожежі та подавання сигналу тривоги для вживання необхідних заходів (наприклад: евакуювання людей, виклик пожежно-рятувальних підрозділів, запуск систем димо- та тепловидалення, підпору повітря, пожежогасіння, здійснення управління протипожежними клапанами, протипожежними дверима, воротами та завісами (екранами), відключенням або блокуванням (розблокуванням) інших інженерних систем та устатковання при сигналі «пожежа», тощо).

6.2 Загальні вимоги

6.2.1 Системи пожежної сигналізації повинні :

а) виявляти ознаки пожежі на ранній стадії;

б) передавати тривожні сповіщення  до пристроїв передавання пожежної тривоги та попередження про несправність;

в) формувати сигнали управління  для систем протипоженого захисту та іншого інженерного обладнання, що задіяне при пожежі;

г) сигналізувати про виявлену несправність, яка може негативно впливати на нормальну роботу СПС.

6.2.2 При побудові, проектуванні, монтуванні, уведенні до експлуатування, і  технічному обслуговуванні  систем пожежної сигналізації необхідно керуватися вимогами ДСТУ-Н CEN/TS 54-14 та цих будівельних норм

6.2.3 Системи пожежної сигналізації не повинні:

а) підпадати під несприятливий вплив інших систем, незалежно від того, з’єднані вони з ними чи ні;

б) виходити з ладу (частково або повністю) через вплив на них вогню або явища, для виявлення якого вони призначені, до того як вогонь чи це явище було виявлено.

в) реагувати на інші явища не пов’язані з виявленням пожежі.

6.2.4 Компоненти систем пожежної сигналізації повинні відповідати вимогам серії стандартів ДСТУ-Н CЕN/ТS 54-14.

6.2.5 Під час проектування СПС, з компонентів різних виробників, необхідно враховувати сумісність роботи всіх компонентів як визначається в ДСТУ prEN54-13.

6.2.6 При виборі  пожежних сповіщувачів необхідно керуватися вимогами ДСТУ-Н CEN/TS 54-14 та цих будівельних норм:

а) вибір типу димового сповіщувача рекомендується проводити згідно з його чутливістю до різного типу димів;

б) пожежні сповіщувачі полум’я слід використовувати, якщо в зоні контролювання при виникненні пожежі на її початковій стадії можливе виникнення відкритого полум’я або перегрітої поверхні (як правило, більше 600ºС). Сповіщувачі полум’я можуть застосовуватися у контрольованих зонах перегрітих, але не випромінюючих світла предметів, наприклад у камерах сушіння;

в) теплові пожежні сповіщувачі слід використовувати, якщо в зоні контролювання в разі виникнення пожежі на її початковій стадії передбачається тепловиділення та застосування других типів сповіщувачів недоцільно  по причині наявності факторів, що приводять до їх хибних спрацювань;

г) при застосуванні теплових пожежних сповіщувачів необхідно здійснювати їх вибір враховуючи класи сповіщувачів зі значеннями їх нормальної температури використовування, максимальної температури використовування; мінімальної та максимальної статичної температури спрацювань згідно з вимогами ДСТУ EN– 54-5; 

д) якщо в контрольованій зоні  невідома домінуюча ознака виявлення пожежі на начальній її стадії, то в цьому разі рекомендується застосовувати комбінацію пожежних сповіщувачів, які реагують на різні ознаки пожежі або комбіновані пожежні сповіщувачі;

е) димові пожежні сповіщувачі, які мають у своїй конструкції звуковий оповіщувач, допускається застосовувати в разі коли виконуються одночасно такі вимоги - основною ознакою виникнення пожежі на початковій її стадії є дим, і  контрольовані приміщення використовуються для короткострокового проживання (перебування) людей (готелі, лікарні, гуртожитки тощо).

Наявність таких  пожежних сповіщувачів не виключає обладнання цих об’єктів мовленєвою системою оповіщування про пожежу згідно з вимогами розділу 8.

6.2.7 Пожежні сповіщувачі повинні використовуватися згідно з вимогами експлуатувальних документів та  з урахуванням середовища контрольованих приміщень.

6.2.8 В одному приміщенні  можливо встановлювати один  пожежний сповіщувач.

6.2.9 У разі ширини контрольованого приміщення до 3 м(з висотою до 7,5м) відстань між димовим пожежними сповіщувачами дозволяється збільшувати до 15 м, при цьому відстань від першого і останнього сповіщувача до стіни не повинна бути більше 7,5 м.

При розміщенні пожежних сповіщувачів під фальшпідлогою, за підвісною стелею та в інших просторах заввишки менше 1,70 м відстань між сповіщувачами допускається збільшувати в 1,5 раза від нормативної.

6.2.10 Аспіраційні димові пожежні сповіщувачі високої та підвищенної чутливості рекомендується застосовувати для контролю великої відкритої поверхні та приміщень з висотою більше ніж 8 м - атріуми, виробничі цехи, складські приміщення, торгівельні зали, пасажирські термінали, спортивні зали і стадіони, цирки, зали музеїв, картинних галерей і т.д., а також для контролю приміщень з великою концентрацією електронно-комп’ютерної техніки (серверні, АТС, центри обробки даних, тощо).

6.2.11 При проектуванні контролю приміщень  пожежними сповіщувачами їх рекомендується розташовувати за схемами трикутного(рисунок 6.1)  або квадратного розміщення(рисунок 6.2)

 

Рисунок 6.1 - Схема трикутного розміщення сповіщувачів.

 

а - відстань між сповіщувачами;

б - відстань від стіни до сповіщувача

Рисунок 6.2 - Схема квадратного розміщення сповіщувачів

Максимальна відстань між тепловими пожежними сповіщувачами, сповіщувачами і стіною, визначаються за таблицею 6.1, але не повинні перевищувати значень, вказаних у технічній документації на сповіщувачі.


Таблиця 6.1

Висота

приміщення, що захищається, м

Схема квадратного розміщення сповіщувачів

Схема трикутного розміщення сповіщувачів

Максимальна відстань, м

Максимальна відстань, м

 

між

сповіщувачами

а (м)

від сповіщувача до стіни

б (м)

між

сповіщувачами

а (м)

від сповіщувача до стіни

б (м)

До 8,0

7,0

3,5

8,6

2,5

Понад 8,0 до 11,0

Дивись примітку 2

Дивись примітку 2

Дивись примітку 2

Дивись примітку 2

 

 

 

 

 

Примітка:

1.

Відстані а іб - за рисунками 6.1 та  6.2;

 

2.

Зазвичай за цих висот не застосовують , проте в окремих випадках використовування  допускають.

Максимальна відстань між димовими пожежними сповіщувачами, сповіщувачем і стіною визначаються за таблицею 6.2, але не повинні перевищувати значень, вказаних у технічній документації на сповіщувачі.


Таблиця 6.2

 

Висота

приміщення, що захищається, м

Схема квадратного розміщення сповіщувачів

Схема трикутного розміщення сповіщувачів

Максимальна відстань, м

Максимальна відстань, м

 

між

сповіщувачами

а (м)

від сповіщувача до стіни

б (м)

між

сповіщувачами

а (м)

від сповіщувача до стіни

б (м)

До 11,0

10,5

5,3

13

3,75

Понад 11,0 до 25,0

Дивись примітку 2

Дивись примітку 2

Дивись примітку 2

Дивись примітку 2

 

 

 

 

 

Примітка:

1 відстані а і б - за рисунками 6.1 та  6.2;

 

2 зазвичай за цих висот не застосовують , проте в окремих випадках використовування  допускають.

           

 

6.2.12 Необхідно додатково встановлювати точкові пожежні сповіщувачі під технологічними площадками, платформами, коробами, що мають суцільну конструкцію в залежності від значень довжини l, ширини b та площі F, що перевищує вказані в таблиці 6.3 значення з урахуванням висоти  розміщення пожежних сповіщувачів h .


Таблиця 6.3

F Площадки

 

 

 

Тип автоматичного пожежного сповіщувача

Висота

h

Довжина

l

Ширина

b

Площа

F

 

Тепловий сповіщувач ДСТУ EN 54-5

 

до 7,5 м

 

 

від 2 м

 

від 2 м

 

від 9 м

 

 

Димовий сповіщувач ДСТУ EN 54-7

 

до 6 м

 

 

від 2 м

 

від 2 м

 

від 16 м

 

від 6 до 12 м

 

від 7,5 м

 

від 7,5 м

 

від 71,5 м

 

6.2.13 При розміщенні пожежних сповіщувачів під фальш підлогою, за підвісною стелею чи в інших недоступних для огляду місцях повинна бути передбачена можливість визначення місця знаходження пожежного сповіщувача за допомогою виносного пристроя світлової індикації. При цьому конструкція фальшпідлоги, або підвісної стелі повинна забезпечувати доступ до пожежних сповіщувачів для їх технічного обслуговування.

Примітка:

Для захисту приміщень з наявністю підвісних стель висотою до 0,9 м включно можуть бути застосовані двоточкові пожежні сповіщувачі.

 

6.2.14 Точкові пожежні сповіщувачі належить встановлювати під покриттям (перекриттям).

У місцях, де є загроза механічного ушкодження пожежного сповіщувача повинна бути передбачена захисна конструкція, яка не порушує його працездатність та ефективність виявлення пожежі.

Пожежні сповіщувачі та шлейфи СПС, які змонтовані на висоті менше ніж 2,2 м від підлоги обов’язково захищаються від механічних ушкоджень.

6.2.15 Аспіраційні димові пожежні сповіщувачі слід встановлювати з максимальною висотою повітрозабірних труб в залежності від класу чутливості:

- клас С (стандартна) –до 8 м включно;

- клас В (підвищена) –до 15 м включно;

- клас А (висока) –вище 15 м.

При цьому, загальна площа, яка контролюється одним аспіраційним димовим пожежним сповіщувачем, не повинна перевищувати більше ніж одну димову зону за СНиП 2.04.05.

6.2.16 Передавач та приймач променевого димового сповіщувача повинні встановлюватись на стінах, перегородках, колонах та інших конструкціях, які гарантують їх нерухоме кріплення. Їх монтування слід здійснювати згідно з технічними вимогами виробника.

6.2.17 Передавач та приймач променевого димового сповіщувача слід розміщувати таким чином, щоб в зоні виявляння пожежним сповіщувачем при його експлуатуванні не знаходилися сторонні об’єкти.

Оптична вісь променевого димового сповіщувача не повинна знаходитись ближче ніж 0,5 м до стін, перегородок, конструкцій обладнання або інших матеріалів.

Максимальна відстань між передавачем та приймачем променевого димового сповіщувача повинна бути не більше ніж 100 м.

6.2.18 Максимальна відстань між паралельними оптичними осями лінійних пожежних сповіщувачів, оптичною віссю і стіною визначається за таблицею 6.4, але не повинна перевищувати значень, вказаних в технічній документації на ці сповіщувачі.

У приміщеннях заввишки більше 11м променеві сповіщувачі встановлюються в два яруси. Розміщення ярусів визначається за        таблицею 6.4, при цьому перший ярус слід передбачати на відстані 1,5-2м від верхнього рівня пожежного навантаження, але не менше ніж 4м від рівня підлоги, встановлення додаткового ярусу сповіщувачів слід передбачати на відмітці не більше ніж 0,8 м від рівня перекриття.

Таблиця 6.4

Висота приміщення, що захищається,

м

Висота встановлення  сповіщувача,

м

Ярус

Максимальна відстань у плані,

м

між сповіщувачами

від сповіщувача до стіни

До 11,0

не більше 0,6м від рівня перекриття (покриття)

 

9,0

4,5

Понад 11,0

не більше 0,8м від рівня перекриття (покриття)

ІІ

9,0

4,5

не менше ніж 1,5-2м від рівня пожежного навантаження, але не менше ніж 4м від рівня підлоги

І

9,0

4,5

 

6.2.19 Максимальна відстань між лінійними тепловими пожежними сповіщувачами, сповіщувачами і стіною визначається за таблицею 6.5, але не повинна перевищувати значень, вказаних у технічній документації на ці сповіщувачі.


Таблиця 6.5

Висота встановлення сповіщувача, м

Максимальна відстань, м

між сповіщувачами

від сповіщувача до стіни

До 8

7,0

3,5

Понад 8

Дивись примітку

Дивись примітку

 

Примітка:

зазвичай для цих висот застосовують адресовані (сенсорні) теплові сповіщувачі, де вказані відстані визначаються згідно рекомендації виробника щодо конкретних об’єктів

 

6.2.20 Резерв ємності приймально-контрольних приладів, або кільцевих шлейфів пожежної сигналізації для  систем з адресованими компонентами повинен бути не менше ніж 10 %.

6.2.21 Зовні будинків ручні пожежні сповіщувачі слід встановлювати на відстані не більше 150 м один від одного та забезпечувати їх штучним освітленням та світловими покажчиками згідно ДСТУ ISO6309.

6.2.22 Резервний запас  пожежних сповіщувачів (димових, теплових, ручних, тощо) повинен становити не менше 10% від загальної кількості їх в СПС. Зазначений запас повинен зберігатися на об’єкті, а в обґрунтованих випадках, може зберігатися у організації, яка здійснює технічне обслуговування СПС.

6.2.23 У будинках та спорудах не підлягають обладнанню СПС та АСПГ приміщення:

а) з мокрими процесами (душові, басейни, мийні, умивальні);

б) санвузли, крім санвузлів у будинках з атріумами у громадських висотних будинках, вокзалах всіх видів транспорту, театрах, критих спортивних спорудах, кінотеатрах та підземних спорудах з масовим перебуванням людей;

в) припливних венткамер, що не обслуговують виробничі, складські приміщення категорій А, Б та В; насосних станцій водопостачання та бойлерних;

г) виробничих та складських приміщень категорії Г та Д за пожежною небезпекою;

д) сходів та сходових кліток, крім сходів типу С2.

6.2.24 Прилади приймально - контрольні пожежні (далі – ППКП) як правило належить встановлювати в передбаченому для цього приміщенні пожежного поста. Це приміщення слід обладнувати  пожежними сповіщувачами. В обгрунтованих випадках допускається встановлення приймально-контрольних приладів пожежних у приміщеннях без постійного чергування персоналу за умови передавання тривожних сповіщень на пульти пожежного спостерігання. У цих приміщеннях слід передбачити заходи, що запобігають доступу сторонніх осіб до ППКП.

У разі встановлення ППКП у приміщенні без постійного перебування чергового персоналу значення температури і вологості повітря повинні відповідати вимогам технічної документації на прилади та обладнання СПС, а освітленість цього приміщення повинна відповідати вимогам 4.10 цих будівельних норм.

6.2.25 ППКП і апаратуру управління заборонено встановлювати у вибухонебезпечних і пожежонебезпечних зонах (згідно з                       НПАОП 40.01-1.32).  Обладнання АСПГ та СПС, що розміщується у межах вибухонебезпечної зони, повинно мати допустимий рівень вибухозахисту і ступінь захисту оболонки електричних апаратів і приладів. Прокладання проводів і кабелів у таких зонах повинні відповідати вимогам               НПАОП 40.01-1.32 відповідно до класу вибухонебезпечної зони.

6.2.26 ППКП і устатковання управління встановлюють на будівельних конструкціях, виконаних з негорючих матеріалів (ДСТУ Б В.2.7-19).

Допускається встановлення вказаного устаковання на конструкціях, виконаних із горючих матеріалів (ДСТУ Б В.2.7-19), за умови захисту цих конструкцій металевим листом завтовшки не менше 1 мм або іншим листовим негорючим матеріалом завтовшки не менше 10 мм. При цьому листовий матеріал повинен виступати за контури встановленого на ньому обладнання не менше ніж на 100 мм.

6.2.27 У випадках, коли використовуються системи оповіщування     СО4 та СО5 система пожежної сигналізації повинна бути з адресними компонентами.

6.2.28 Системи пожежної сигналізації повинні формувати імпульс на управління автоматичними системами пожежогасіння та оповіщування про пожежу типу СО4, СО5 при спрацьовуванні не менше двох пожежних сповіщувачів, які встановлюються в одному  приміщенні та контролюють кожну точку поверхні. Розміщення пожежних сповіщувачів при цьому повинно здійснюватися на відстані не більше половини нормативної щодо відстані між сповіщувачами, визначеної згідно ДСТУ-Н CEN/TS 54-14.

Формування сигналів управління систем димо- та тепловидалення, підпору повітря, оповіщування про пожежу типів СО1 - СО3, хибне спрацювання якого не може привести до зниження рівня безпеки людей,  технологічним, електротехнічним та іншим обладнанням, яке блокується  системами пожежної сигналізації, допускається здійснювати від спрацювання одного пожежного сповіщувача.

6.2.29 Не допускається передбачати в проектах для контролювання одного об’єкта більш ніж одного ППКП  системи пожежної сигналізації окрім, як при застосуванні ієрархічних систем.

6.3 Прийняття СПС до експлуатування

Прийняття до експлуатування здійснюється згідно з вимогами      додатку К цих будівельних норм.

6.4 Технічне обслуговування СПС

Під час проведення технічного обслуговування необхідно виконувати вимоги ДСТУ-Н CEN/TS 54-14 та додатку Л цих будівельних норм.

 

 

7 Автоматичні системи пожежогасіння

7.1 Загальні вимоги

7.1.1 АСПГ поділяються за конструктивним виконанням, за характером впливу на осередок пожежі або способом гасіння, за способом пуску відповідно до ДСТУ 2273.

7.1.2 Вибір  АСПГ слід здійснювати з урахуванням характерних небезпечних факторів можливої пожежі.

7.1.3 АСПГ повинні забезпечувати:

- спрацювання протягом часу, який має бути меншим за час початкової стадії розвитку пожежі;

- розрахункову інтенсивність подачі та/або необхідну концентрацію вогнегасної речовини;

- локалізацію пожежі протягом часу, необхідного для введення в дію оперативних сил і засобів, або її ліквідацію.

7.1.4 АСПГ повинні  виконувати одночасно і функції системи пожежної сигналізації.

Будинки та приміщення з масовим перебуванням людей, що захищаються АСПГ, для яких сигнал запуску не формується  СПС, повинні обладнуватися СПС,  для включення  СДТ і СО.

7.1.5 Для гасіння пожеж при загорянні жиру в зонах з кухонним обладнанням (плити; сковороди; вертикальні, кутові, ланцюгові печі; шашличні печі з використанням газу, дров, кам’яного вугілля; фритюрниці; жарові шафи; «китайські котли» тощо; системи витяжної вентиляції), на підприємствах харчування при кількості посадочних місць 50 та більше,  необхідно використовувати АСПГ, призначені для  такого виду загорянь.

7.1.6 У випадках, якщо у приміщеннях, які не категоруються (торгівельні, торгівельно-виставкові комплеси, тощо) розміщуються виробничі ділянки, які відносяться до категорій А, Б та В і не відокремлені протипожежними перешкодами, необхідно передбачати їх захист локальними системами автоматичного пожежогасіння в межах ділянки (зони).

7.1.7 АСПГ об’ємним способом повинні забезпечувати формування керуючого імпульсу:

- на автоматичне відключення вентиляції та перекривання, за необхідності, прорізів у суміжні приміщення до початку подавання вогнегасної речовини у захищуване приміщення;

- на зачинення дверей, що за умовами експлуатування повинні бути постійно відкритими;

- на затримку подавання вогнегасної речовини у захищуваний об’єм протягом часу, що необхідний для евакуюваннялюдей за ГОСТ 12.1.004, але не менш 30 с - на видачу попереджувальних сигналів про спрацюваня системи відповідно до п.7.1.8. 

7.1.8 При спрацюванні АСПГ об’ємним способом до подавання вогнегасної речовини у  захищуваному приміщенні  повинний бути виданий сигнал у вигляді напису на світловому табло «Газ (піна, порошок, аерозоль)! «ВИХОДЬ» та звуковий сигнал оповіщування. Біля входу до захищуваного приміщення у цьому випадку повинний бути виданий світловий сигнал «Газ (піна, порошок, аерозоль)! – «НЕ ЗАХОДИТИ!», а у приміщенні чергового персоналу – відповідний сигнал щодо подавання вогнегасної речовини.

7.1.9 АСПГ, окрім спринклерних, повинні оснащуватись ручним пуском:

- дистанційним – від пристроїв, що розміщуються біля входу до захищуваного приміщення та з приміщення пожежного поста. При цьому пристрої дистанційного пуску установок повинні бути забезпечені захистом від випадкового приведення їх в дію або механічного пошкодження;

- місцевим – від пристроїв, встановлених на вузлі управління та (або) на станції пожежогасіння.

7.1.10 Автоматичний пуск АСПГ повинен відбуватися при спрацюванні двох пожежних сповіщувачів, або двох технологічних датчиків (що включені за схемою логічного "І"), одного з двох сигналізаторів тиску, або одного з двох електроконтактних манометрів (що включені за схемою логічного "АБО"). Управління технологічним, вентиляційним, електротехнічним та іншим обладнанням, яке блокується СПС, здійснюється згідно п. 6.2.29.

7.1.11 Двері приміщень, які обладнуються об´ємними АСПГ повинні бути обладнанні пристроями самозачинення. Час повного закриття клапанів системи примусової вентиляції (якщо така є у цьому приміщенні) не повинен перевищувати 30 с.

7.1.12 Приміщення станції пожежогасіння повинні бути:

- обладнанні припливно-витяжною вентиляцією з нижнім забором повітря, що забезпечує стан повітряного середовища, вміст шкідливих речовин в якій не перевищує для них гранично допустимі концентрації;

- оснащені принциповою схемою установки з указанням напрямків подачі вогнегасної речовини, найменувань (номерів) приміщень, куди веде кожен напрямок, а також з описом принципу дії установки;

- відокремлені від інших приміщень протипожежними перегородками 1 типу і перекриттями 3 типу;

- обладнані аварійним освітленням безпеки, телефонним зв’язком.

Приміщення станції пожежогасіння забороняється  розташовувати безпосередньо над і під приміщеннями категорій А, Б, В, за винятком приміщень категорії В, обладнанних автоматичними системами пожежогасіння.

Вихід з приміщення станції належить передбачати назовні, у вестибюль або коридор за умови, що відстань від виходу із станції до сходової клітки, яка має вихід безпосередньо назовні, не перевищує 25 м, а в коридор не має виходу приміщень категорії А, Б, В за винятком приміщень категорії В, обладнаних автоматичними системами пожежогасіння.

Двері в приміщення станції пожежогасіння повинні бути постійно замкненими.

Ключі від приміщення станції пожежогасіння повинні знаходитися в приміщені пожежного посту, про що, при вході в приміщення станції пожежогасіння, повинна бути відповідна інформація.

7.1.13 Для захисту окремих пожежонебезпечних ділянок, які згідно з НД не підлягають обов’язковому оснащенню автоматичними системами пожежогасіння, можуть застосовуватись автономні модульні системи пожежогасіння, які незалежно від зовнішніх джерел живлення і систем управління автоматично здійснюють функції виявлення, локалізації або гасіння пожежі.

7.1.14 Проектування, монтування, експлуатування і технічне обслуговування автономних модульних систем пожежогасіння слід здійснювати відповідно до чинних НД та технічної документації підприємств-виготовлювачів цих систем.

7.2 Вимоги до автоматичних систем пожежогасіння за видами вогнегасної речовини.

7.2.1 Автоматичні системи водяного та пінного пожежогасіння

Проектування автоматичних спринклерних систем водяного пожежогасіння здійснюється відповідно до вимог ДСТУ EN12845[1]

Проектування автоматичних дренчерних систем водяного та пінного пожежогасіння здійснюється відповідно до вимог ДСТУ СЕN/NS14816[1].

Проектування, монтування та технічне обслуговування системи пінного пожежогасіння здійснюється відповідно до вимог                         ДСТУ ЕN13565-2[1] Піноутворювачі та їх розчини мають відповідати вимогам ДСТУ 3789, ДСТУ 4041 та іншим НД.

Примітка:[1]документ на розгляді

7.2.2 Автоматичні системи порошкового пожежогасіння

Проектування автоматичних систем порошкового пожежогасіння здійснюється відповідно до вимог додатку Е цих будівельних норм.

7.2.3 Автоматичні системи аерозольного пожежогасіння

Проектування автоматичних систем аерозольного пожежогасіння здійснюється відповідно до вимог ДСТУ 4490.

Генератори вогнегасного аерозолю, що використовуються в АСПГ, мають відповідати вимогам ДСТУ 4442.

7.2.4 Автоматичні системи газового пожежогасіння

Проектування автоматичних систем газового пожежогасіння здійснюється відповідно до вимог ДСТУ 4466 та ДСТУ 4578.

Компоненти АСГП мають відповідати вимогам ДСТУ 4095, ДСТУ 4312, ДСТУ 4469 та іншим НД.

Газові вогнегасні речовини, що використовуються в АСПГ, мають відповідати вимогам ДСТУ 3958, ДСТУ 4466, ДСТУ 5092 та іншим НД.

В автоматичних системах газового пожежогасіння застосовуються вогнегасні речовини указані в таблиці 7.1.

7.3 Прийняття АСПГдо експлуатування

Прийняття до експлуатування здійснюється згідно з вимогами ДСТУ за видами АСПГ та  додатку К цих будівельних норм.

Таблиця 7.1 вогнегасні речовини для автоматичних систем газового пожежогасіння дозволені до застосування

Вогнегасна

речовина

Хімічна назва

Хімічна формула

Класифікаційний номер

Національний стандарт

FK-5-1-12

Додекафтор-2-метилпентан-3-он

CF3CF2C(O)CF(CF3)2

756-13-8

ДСТУ 4466-5

HFC 125

Пентафторетан

CHF2CF3

354-33-6

ДСТУ 4466-8

HFC 227ea

Гептафторпропан

CF3CHFCF3

2252-84-8

ДСТУ 4466-9

 

 

 

 

 

Продовження таблиці 7.1

IG-01

Аргон

Ar

74040-37-1

ДСТУ 4466-12

IG-100

Азот

N2

7727-37-9

ДСТУ 4466-13

IG-55

Азот (50%)

Аргон (50%)

N2

Ar

7727-37-9

74040-37-1

ДСТУ 4466-14

IG-541

Азот (52%)

Аргон (40%)

Діоксид вуглецю (8%)

N2

Ar

СО2

7727-37-9

74040-37-1

124-38-9

ДСТУ 4466-15

CO2

Діоксид вуглецю

CO2

124-38-9

ДСТУ 5092

 

Примітка:

В разі застосування інших типів газів необхідно керуватися  вимогами ДСТУ 4466 частини - 1; 2; 6; 10; 11.

 

7.4 Технічне обслуговування АСПГ

Під час проведення технічного обслуговування необхідно виконувати вимоги ДСТУ-Н CEN/TS 54-14 та додатку Л цих будівельних норм.

8 Системи оповіщування про пожежу та управління евакуюваннямлюдей

8.1 Галузь застосування

8.1.1 Система оповіщування про пожежу та управління евакуюваннямлюдей  призначена для оповіщування людей, що знаходяться в будинку (споруді), про виникнення пожежі з метою створення умов для їх своєчасного евакуювання.

8.1.2 Улаштування, експлуатування  та технічне обслуговування СО в будинках та спорудах  слід здійснювати згідно з вимогами НАПБ А.01.003 та інших чинних НД.

8.1.3 Оповіщуванняздійснюється одним з таких способів або їх комбінацією:

- передачеюзвукових, а також, при необхідності, світлових сигналів оповіщування у всі приміщення будинку;

- трансляцієюмовленнєвих повідомлень про пожежу;

- передачею в окремі зони будинку або приміщення повідомлень про місце виникнення  пожежі, про шляхи евакуювання та дії, що забезпечують особисту безпеку;

- увімкненнямсвітлових вказівників рекомендованого напрямку евакуювання;

- увімкненнямосвітлення евакуювання;

- для СО4 та СО5 типів- двостороннімзв'язкомміж приміщенням пожежного поста  та зонами оповіщування.

8.1.4 СО із використанням мовленнєвого оповіщування  при відсутності небезпечних ситуацій допускається використовувати  в режимі трансляції музичних програм та іншої інформації з обов'язковим автоматичним вимкненням цього режиму при надходженні пожежної тривоги.

8.2 Загальні вимоги

8.2.1 За способами оповіщування СО діляться на світлові (візуальні), звукові, мовленнєві та комбіновані.

8.2.2 СО з використанням світлової (візуальної) сигналізації складається із світлових оповіщувачів, світлових вказівників, знаків, табло або інших пристроїв, сигнальна інформація від яких створюється подачею сигналу управління. При цьому світлові (візуальні) системи оповіщування застосовуються у разі неможливості забезпечити оповіщування звуковими та мовленнєвими оповіщувачами.

8.2.3 СО з використанням звукової сигналізації складається із звукових пожежних оповіщувачів згідно з ДСТУ EN54-3, що генерують звукові сигнали попередження про пожежу при подачі на них сигналу управління.

8.2.4 СО для забезпечення мовленнєвого оповіщування складаються з устаткування управління та індикації і гучномовців згідно з  ДСТУ-Н CЕN/ТS 54-14, ДСТУ EN54-16 та  ДСТУ EN54-24 відповідно. Трансляція мовленнєвого повідомлення забезпечується ручним, або автоматичним запуском устаткування управління та індикації.

8.2.5 Комбіновані СО складаються із світлової, звукової та/або  мовленнєвої сигналізації.

8.2.6 Вибір типів СО для будинків і приміщень різного призначення подано у додатку Г цих будівельних норм.  Системи оповіщування про пожежу (надалі - СО) поділяють на п’ять типів за параметрами, наведеними в Додатку Г цих будівельних норм.

8.2.7 Приведення в дію СО виконується:

8.2.7.1 В автоматичному режимі сигналом від СПС;

8.2.7.2 В ручному режимі оперативним персоналом з пожежного поста при отриманні синалу від СПС, або АСПГ. При цьому ручний режим має найвищий пріоритет управління СО.

8.2.8 Вибір типу СО та виду управління повинен визначатися проектною організацією, що має відповідну ліцензію, в залежності від функціонального призначення, конструктивних та об´ємно-планувальних рішень будинку (споруди) виходячи з умов забезпечення безпечного та своєчасного евакуювання людей.

8.2.9 Устатковання, що входить  до складу СО, повинно відповідати вимогам чинних стандартів.

8.2.10 Оповіщування повинно виконуватись у всіх приміщеннях будинків (споруд) з постійним та тимчасовим перебуванням людей, та, при необхідності, на прилеглій до будинку території.

8.2.11 Мовленнєві повідомлення  про пожежу повинні бути короткими, ясними та зрозумілими.

8.2.12 У будівлях, де можливе перебування людей, що не володіють національною мовою, мовленнєві повідомлення повинні транслюватися на декількох мовах, але не більше ніж на   4-х (чотирьох).

8.2.13 Допускається використовувати СО з радіоканальними з’єднувальними лініями, при цьому вони повинні бути забезпечені автоматичним контролем їх працездатності.

 

8.3 Вимоги до сигналів оповіщування

8.3.1 Рівень звукового тиску сигналів оповіщування повинен бути не менше ніж на 15 дБ вище рівня постійного шуму та не менше ніж на 5дБ вище  рівня максимального шуму тривалістю не менше 60 с. Вимірювання рівнів звукового тиску виконується на висоті 1,5 м від  рівня підлоги з використанням А-зваженого фільтру (дБА) в любій точці зони обслуговування. Ці вимоги відносяться до звукових, голосових оповіщувачів та гучномовців.

8.3.2 Загальний рівень звукового тиску, отриманий в результаті складання шумів навколишнього середовища з акустичними сигналами від усіх працюючих оповіщувачів або гучномовців, не повинен перевищувати 120 дБА в будь-якій точці зони оповіщування.

8.3.3 Звукові оповіщувачі або гучномовці для встановлення в туалетних кімнатах та ліфтових кабінах повинні забезпечувати рівень звукового тиску  не менше ніж на 10 дБ вище рівня постійного шуму.

8.3.4 Звукові оповіщувачі або гучномовці для встановлення в спальних кімнатах повинні забезпечувати рівень звукового тиску не менше ніж 75 дБА, а також , як мінімум, на 15 дБ перевищувати  рівень постійного шуму.

Якщо між спальним приміщенням та оповіщувачем розміщена якась перепона (двері, штори або розсувні  перегородки), то ця перепона повинна бути встановлена при проведенні вимірювань рівню звукового тиску.

Примітка:

1.

Вимірювання рівнів звукового тиску сигналів оповіщування (п.п. 8.3.1-8.3.4) виконується шумоміром з використанням А-зваженого фільтру та часовою характеристикою F(швидко);

 

2.

Вимірювання рівнів звукового тиску (п.п. 8.3.3-8.3.4) виконується на висоті 0,7 м. від рівня підлоги.

8.3.5 У приміщеннях з великим рівнем шуму ( танцювальні зали, нічні клуби, механічні цехи та інше), де рівень постійного шуму може перевищувати  100 дБА, повинно використовуватись відключення джерел шуму від енергоживлення комутаційними пристроями, які керуються системою сигналізації, за виключенням випадків, коли відключення енергоживлення може призвести до іншої небезпеки. Після виключення джерела шуму рівень звукового тиску сигналів оповіщування повинен відповідати вимогам п.п. 8.3.1 та 8.3.2. У цих зонах оповіщування  необхідно додатково встановлювати світлові оповіщувачі.

8.3.6 В приміщеннях, де людьми використовується шумозахисне спорядження для ослаблення рівня шуму оточуючого середовища, це ослаблення  враховувається згідно з  технічними даними шумозахисного спорядження. Для компенсації рівня ослаблення необхідно відповідне збільшення рівня звукового тиску сигналу оповіщування. У цих зонах оповіщування необхідно додатково використовувати світлові оповіщувачі.

8.3.7 Якщо в одному приміщенні зони оповіщування використовується два, або більше звукових оповіщувачів, їх сигнали повинні бути синхронними.

8.3.8 У приміщеннях, де рівень постійного шуму перевищує 105 дБА, необхідно використовувати світлові оповіщувачі.

8.3.9 При розрахунку рівнів звукового тиску оповіщувачів та гучномовців необхідно враховувати, що різке збільшення рівня звукового тиску більше ніж на 30 дБ порівняно з рівнем постійного шуму оточуючого середовища може привести до раптового та небезпечного  переляку людей.

8.3.10 Типові значення  рівнів звукового тиску постійного шуму оточуючого середовища для різних приміщень наступні, дБА:

- офісні приміщення  -                                               55

- учбові приміщення  -                                    45

- виробничі приміщення -                              80

- механічні цехи -                                                       85

- адміністративні приміщення -                     50

- торгові зали супермаркетів -                       60

- торгові приміщення -                                               50

- житлові приміщення -                                              35

- лікарняні палати -                                         45

- зали для конференцій -                                 55

- склади -                                                                   35

- підземні (підвальні) приміщення -               40

- ліфтові кабіни -                                                        55

8.3.11 Світлові оповіщувачі повинні відповідати вимогам                 ДСТУ ЕN54-23[1].

Примітка:[1]документ на розгляді.

8.4 Вимоги до розміщення оповіщувачів та гучномовців

8.4.1 При проектуванні СО необхідно користуватись даними про акустичні  та планувальні характеристики приміщень будинку, акустичніта світловіхарактеристики оповіщувачів, що плануються для використання.

8.4.2 Необхідно враховувати, що правильний вибір оповіщувачів, їх кількість та правильність розміщення є надзвичайно важливими для досягнення якісного та своєчасного сприйняття переданої СО інформації людьми, що знаходяться в будинку.

8.4.3 При проведенні акустичних розрахунків приміщень слід користуватись відповідними методичними вказівками виробника мовленнєвої СО або комп'ютерним моделюванням, що являється більш точним та економічно доцільним.

8.4.4 Монтування оповіщувачів необхідно виконувати  згідно з проектною документацією та інструкціями виробника (постачальника).

8.4.5 Настінні звукові оповіщувачі та гучномовці необхідно встановлювати таким чином, щоб відстань між верхньою частиною оповіщувача і рівнем підлоги була не менше   2,2 м, а відстань між верхньою частиною оповіщувача та рівнем стелі була не менше 0,15 м. У разі неможливості виконання цих вимог, допускається встановлювати оповіщувачі на відстані більше ніж 0,15 м від стелі, при цьому  обладнання і кабелі, що знаходяться на відстані нижче ніж 2.2 м від підлоги,  необхідно  захистити  від механічних пошкоджень.

8.4.6 Оповіщувачі, які встановлені з урахуванням п. 8.4.5, але при експлуатуванні можуть бути механічно пошкодженими, повинні бути захищені.

8.4.7 У випадку використання захисних коробок чи кришок, характеристики створюваного сповіщувачами звукового поля повинні знаходитись у межах, встановлених нормативними документами для цих оповіщувачів.

8.4.8 Допускається використовувати оповіщувачі та гучномовці, що встановлюються на стелі.

8.4.9 Оповіщувачі та гучномовці, призначені для використання у спеціальних умовах (відкрите повітря, температура, вологість, небезпечне середовище) повинні бути (атестовані) сертифіковані для використання в цих умовах.

8.4.10 При проектуванні СО з використанням гучномовців зони з великою сумарною потужністю слід розділяти на декілька кабельних ліній із сумарною потужністю підімкнених до однієї лінії гучномовців не більше 700 Вт з метою зменшення втрат в лінії та підвищення надійності оповіщування у разі пошкодження однієї із кабельних ліній. При цьому  перевагу слід надавати «шаховому»порядку підімкнення гучномовців до кожної лінії із обов'язковим збереженням синфазної роботи усіх гучномовців в межах однієї зони, користуючись маркуванням кабельних ліній та гучномовців.

8.4.11 Забороняється використовувати одночасно звукові оповіщувачі та гучномовці в одному приміщенні.

8.4.12 Строби, які виконують функції світлових оповіщувачів (далі – строби) повинні розміщатися таким чином, щоб в будь-якій частині приміщення, що захищається, в поле зору людей попадали прямі світлові сигнали від строба, або світлові сигнали, відбиті від  стін або інших площин.

Якщо в поле зору людини можуть  попасти світлові сигнали від двох, або більше  стробів, їх робота повинна синхронізуватись.

8.4.13 При настінному розміщенні стробів, вони повиннівстановлюватись в середній точці довшої стіни на висоті 2,2 ÷ 2,4 м від рівня підлоги.

8.4.14 Рекомендації до розміщення настінних стробів  в залежності від розміру приміщення наведених в таблиці 8.1.

Таблиця 8.1

п/п

Розмір приміщення, м

Інтенсивність джерела світла, кд

1 строб

2 строба 

4 строба  

1

6х6

15

 -

 -

2

12х12

60

30

15

3

24х24

240

175

60

4

40х40

630

375

135

 

8.4.15 Рекомендації до розміщення стробів в центрі стелі в залежності від розмірів та висоти приміщення наведених в таблиці 8.2.

8.4.16 Розміщення стробів в коридорах шириною більше 6 м слід виконувати аналогічно приміщенню 6х6 м.

 

Таблиця 8.2

№ п/п

Розмір приміщення, м

Інтенсивність джерела світла, кд

Висота стелі,м

1 строб

1

6х6

3

15

2

12х12

3

60

3

6х6

6

30

4

12х12

6

80

5

6х6

9

55

Продовження таблиці 8.2

 

6

12х12

9

115

 

8.4.17 Якщо одним стробом неможливо  забезпечити весь коридор, то необхідно враховувати наступне:

- в будь-якій точці коридору повинен бути видимий принаймні один строб інтенсивністю не менше 15 кд;

- строб повинен встановлюватись не далі 4,5 м від торця коридору;

- відстань між стробами по коридору не більше ніж 70 м;

- якщо в коридорі наявні перегородки, то вони повинні прийматись як торець коридору.

8.4.18 В спальних кімнатах строби настінного розміщення повинні встановлюватись таким чином, щоб відстань між головою людини, що спить, та стробом була не більше 4,8 м. Висота розміщення строба  повинна бути не менше 0,6 м від стелі, а інтенсивність світлового потоку цього стробу не менше 110 кд, враховуючи можливість скупчення диму під стелею у випадку пожежі.

8.4.19 При використанні в спальних приміщеннях стробів  з розміщенням їх на стелі, інтенсивність його світлового потоку  повинна бути не менше 170 кд.

8.4.20  У всіх випадках при розрахунку кількості  та розміщення  стробів  в кожному окремому приміщенні необхідно враховувати їх  діаграми розсіювання світла.

8.5 Зони оповіщування

8.5.1 Визначення зон ведеться за наступними показниками:

- особливості пожежної небезпеки та архітектурно-планувальних рішень будинку;

- можливі шляхи поширення небезпечних факторів пожежі;

- умови та шляхи евакуювання людей.

8.5.2 Межі зон оповіщування повинні співпадати із зовнішніми стінами будинку, межами протипожежних відсіків, міжповерховими перекриттями  та іншими  будівельними конструкціями.

8.5.3 Простори без протипожежних перегородок, будівельних конструкцій та протидимних екранів (завіс) з нормованим класом вогнестійкості не повинні розділятися на окремі зони оповіщування.

8.5.4 Якщо окрема зона оповіщування забезпечується декількома лініями оповіщування, всі оповіщувачі в цій зоні повинні керуватись одночасно.

8.5.5 Двосторонній телефонний зв'язок влаштування якого передбачено п. 8.1.3, повинен бути призначений тільки для використання пожежними підрозділами.

8.6 Вимоги до електроживлення та кабельних ліній

8.6.1 Устатковання електроживлення СО повинно відповідати вимогам ДСТУ EN54-4.

8.6.2 Після аварійного відключення основного джерела електроживлення резервне джерело електроживлення повинно забезпечити працездатність СО в режимі спокою протягом 24 годин, а у режимі пожежної тривоги  -  15 хв., але  не менше розрахункового часу евакуювання.

8.6.3 Резервним джерелом електроживлення можуть бути додаткові лінії електропостачання  І категорії відповідно до ПУЭ-87 з використанням пристроїв автоматичного ввімкнення резерву (АВР), акумуляторні батареї устатковання електроживлення СО, а також автономні електрогенератори з автоматичним запуском.

8.6.4 Вибір способу резервного електроживлення визначається в залежності від призначення будинку.

8.6.5 Для з'єднання оповіщувачів потрібно використовувати кабельні лінії, що забезпечують функціонування системи в умовах пожежі . Поперечний переріз кабелю потрібно визначати, беручи до уваги довжину мережі, струм та електричну напругу у кабелі.

8.6.6 Відгалуження від кабельних ліній повинно виконуватись з використанням коробок розподільчих з класом вогнестійкості не нижчим показників вогнестійкості кабельних ліній. Ці коробки повинні виключати можливість короткого замикання кабельної лінії в результаті пошкодження полум'ям оповіщувача  та/або лінії відгалуження.

8.6.7 Коробка розподільча повинна забезпечувати підключення лінії відгалуження з необхідною сумарною потужністю гучномовців, що розміщені в зоні обслуговування.

8.6.8 Лінія відгалуження повинна бути призначена для обслуговування тільки однієї зони.

8.6.9 У системах з кільцевим розміщенням кабельних ліній можливо не виконувати  вимогу п 4.17.1 за умови прокладання зворотньої кабельної лінії через інші приміщення.

8.7 Вимоги до аварійного освітлення та показників напрямку евакуювання

8.7.1  Аварійне освітлення евакуювання призначене для того, щоб дати людям можливість покинути небезпечне місце та створити необхідні умови бачення та орієнтації на шляхах евакуювання  і забезпечити легкий пошук засобів безпеки та пожежогасіння.

8.7.2 Аварійне освітлення евакуювання повинно бути стаціонарно встановлено, освітлювати зону підлоги та мати ударостійкий корпус.

8.7.3 Аварійне освітлення евакуювання повинно створювати на підлозі головних проходів і на сходах0,5лк.

8.7.4 Аварійне освітлення евакуювання при вимкненні основного джерела електроживлення повинно працювати не менше 60 хв від резервного джерела.

8.7.5 Вимоги до влаштування аварійного освітлення евакуювання необхідно встановлювати згідно з вимогами ДБН В.2.5-23 та ДБН В.2.5-28.

 

 

8.8 Прийняття  систем оповіщування до експлуатування

Прийняття  СО до експлуатування здійснюється згідно з вимогами      додатку К  цих будівельних норм.

8.9 Технічне обслуговуваннясистем оповіщування

Технічне обслуговуванняСО здійснюється з гідно з вимогами       додатку Л цих будівельних нормах.

9 Системи протидимного захисту

9.1 Галузь застосування

Припливно-витяжну протидимову вентиляцію для видалення диму при пожежі (далі «систему димо- та тепловидалення») потрібно передбачати і проектувати для забезпечення евакуюваннялюдей з приміщень будинку (споруди), для сприяння проведенню пожежно-рятувальних робіт, для зниження теплового температурного навантаження на несучі конструкції будинку (споруди), для уповільнення поширення вогню та осідання летких продуктів згоряння.

9.2 Загальні вимоги

9.2.1 Протидимну вентиляцію  (систему димо- та тепловидалення і підпору повітря, далі - СДТ) слід проектувати для забезпечення евакуювання людей з приміщень будинків під час пожежі, яка виникла в одному з приміщень будинку (споруди).

9.2.2 СДТ слід передбачати згідно з вимогами СНиП 2.04.05 в залежності від функціонального призначення будинку необхідно додатково враховувати вимоги ДБН В.2.2-9,  ДБН В.2.2-15,  ДБН В.2.3-15,                  ДБН В.2.2-24, ДБН В.2.2-23 ДСТУ EN12101-1, ДСТУ EN12101-2 та      інших НД.

9.2.3 Розрахунки СДТ слід виконувати згідно вимог СНиП 2.04.05.

9.2.4 Управління виконавчими елементами обладнання СДТ повинно здійснюватися в автоматичному режимі (від пожежної сигналізації та (або) автоматичних установок пожежегасіння) і дистанційному режимі (з пожежного поста та від кнопок, встановлених біля евакуювальних виходів з поверхів або в пожежних шафах).

Керована спільна дія СДТ регламентується залежно від реальних пожежонебезпечних ситуацій, що визначаються місцем виникнення пожежі в будинку (споруді) - розташуванням осередку пожежі в приміщенні на будь-якому з його поверхів. Задана послідовність дії СДТ повинна забезпечувати випереджальне включення витяжної вентиляції димовидалення від 20с до 30с відносно моменту запуску припливної протидимної вентиляції. У всіх варіантах потрібно відключення систем загальнообмінної вентиляції і кондиціонування.

9.3 Прийняттядо експлуатування СДТ

Прийняття до експлуатування здійснюється згідно з вимогами      додатку К цих будівельних норм.Приймальні випробовування СДТ проводити згідно вимог НАПБ Б.05.022.

9.4 Технічне обслуговуванняСДТ

Під час проведення технічного обслуговування необхідно виконувати вимоги додатку Л цих будівельних норм. Періодичні випробовування СДТ проводити згідно вимог НАПБ Б.05.022.

10 Диспетчеризація (Центральний пункт управління) та автоматизація СПЗ

10.1 Галузь застосування

10.1.1 Диспетчеризація (центральний пульт управління системами протипожежного захисту - далі ЦПУ СПЗ) та автоматизація систем протипожежного захисту забезпечує контроль, сигналізацію і  електрокерування роботою систем згідно з вимогами розділу 5 цих будівельних норм.

10.1.2 ЦПУ СПЗ встановлюється на об'єктах, де передбачені системи оповіщування людей про пожежу та управління  евакуюванням 4 та 5 типу (СО4 та СО5), а також у будинках житлово-громадського призначення умовною висотою понад 47 м, якщо їх клас наслідків (відповідальності) відповідає ССЗ за ДБН В.1.2.-14.

На інших об'єктах електрокерування, контроль і сигналізація СПЗ і систем та устаткування, що не входять до складу СПЗ, але пов'язані із забезпеченням безпеки людей на об'єкті при виникненні пожежі та інших надзвичайних ситуацій повинні відповідати вимогам підрозділу 10.3.

10.2 Центральний пункт управління СПЗ

10.2.1 ЦПУ СПЗ повинен розміщуватись в приміщенні пожежного посту.

10.2.2 ЦПУ СПЗ повинен забезпечувати:

а) інтеграцію автоматичних систем протипожежного захисту і систем та устаткування, що не входять до складу СПЗ, але пов’язані із забезпеченням безпеки людей на об’єкті при виникненні пожежі;

б) графічне та текстове відображення інформації стану та зміни режимів роботи систем СПЗ і систем та устаткування,що не входять до складу СПЗ, але пов’язані із забезпеченням безпеки людей на об’єкті при виникненні пожежі, згідно з переліком обов’язкових вимог, що викладені нижче в підрозділі 10.3;

в) дистанційне управління  та моніторинг щодо всіх необхідних функцій СПЗ і систем та устаткування, що не входять до складу СПЗ, але пов’язані із забезпеченням безпеки людей на об’єкті при виникненні пожежі, що викладені нижче в підрозділі 10.3 тільки через застосовані на об’єкті прилади приймально-контрольні пожежні та обладнання СПЗ;

г) документування і реєстрацію всіх подій та ситуацій, які виникають в СПЗ;

д) розмежування доступу до програмних комплексів, як мінімум на три рівні:

- оперативно-черговий персонал;

- обслуговуючий персонал;

- адміністратор системи.

Розмежування може бути виконано програмним: паролі, рівні доступу, інше та/або апаратним шляхом: считувачи, ключі, їх комбінації та інше;

е) ЦПУ СПЗ не повинен включати в себе програмно-апаратні засоби, що надають можливість віддаленого (дистанційного) доступу до системи/ систем з метою зміни запрограмованих параметрів.

10.2.3 До складу ЦПУ СПЗ, як правило, повинно входити:

а) автоматизоване робоче місце /місця (далі - АРМ) оперативно-чергового персоналу з пожежної безпеки об’єкту та станція візуалізації;

б) сервер (сервери) вводу-виводу інформаційних потоків;

в) програмні комплекси забезпечення функціонування (спеціалізоване програмне забезпечення);

г) мережа та устаткування збору та передачі інформації від ППКП СПЗ і систем та устаткування, що не входять до складу СПЗ, але пов’язані із забезпеченням безпеки людей на об’єкті при виникненні пожежі.

10.2.4 За ступенем забезпечення надійності електропостачання електроприймальники ЦПУ  СПЗ належить відносити до І категорії згідно вимог ПУЭ-87.

Для забезпечення стабільності роботи обладнання ЦПУ СПЗ під час переключення вводів електропостачання підключення обладнання  слід виконувати через  пристрій, який унеможливлює хибну тривогу.

10.2.5 При проектуванні ЦПУ СПЗ об’єкту слід передбачати його інтеграцію з автоматизованою системою моніторингу та управління (далі - АСМУ) ДСТУ-Н В.2.5-37. При цій інтеграції для здійснення моніторингу та передачі інформації щодо систем протипожежного захисту необхідно використовувати спеціалізоване програмне забезпечення інтегрованої системи АСМУ або відкритий стандартизований інтерфейс.

10.3 Автоматизація систем та устаткування, що не входять до складу СПЗ

10.3.1 Внутрішній протипожежний водопровід:

10.3.1.1 Електрокерування  повинне забезпечити:

а) автоматичний пуск робочих насосів;

б) автоматичний пуск резервних насосів в разі відмови пуску або не виходу робочого насосу на режим;

в) автоматичне включення, відкривання електрозасувки  на обвідній лінії водомірного вузла;

г) місцеве, дистанційне управління насосами;

д) відключення автоматичного пуску насосів;

е) автоматичний контроль цілісності електричних ланцюгів датчиків положень пожежного кран-комплекту.

10.3.1.2 Формування командного імпульсу автоматичного пуску насосів підвищувачів тиску та відкривання електрозасувуки на обвідній лінії водомірного вузла необхідно здійснювати від датчика положення пожежного кран-комплекту в разі відкриття наполовину будь-якого з пожежних кранів.

10.3.1.3 Пристрій місцевого пуску та зупинки пожежних насосів слід розміщувати в приміщеннях, де вони встановлені.

10.3.1.4 Кнопки дистанційного пуску на запускання пожежних насосів необхідно розміщувати в шафах пожежних кран-комплектів.

10.3.1.5 В приміщеннях, де розміщенні пожежні насоси необхідно передбачати світлову сигналізацію:

а) про наявність напруги на робочому та резервному вводах електропостачання пожежних насосів;

б) про відключення автоматичного пуску пожежних насосів;

в) про несправність ланцюгів керування на включення;

г) про заклинювання електрозасувки.

10.3.1.6 В пожежному посту  повинна бути:

1) світлова та звукова сигналізація:

а) про пуск насосів ( з розшифруванням насосів);

б) про відключення автоматичного пуску насосів (з розшифруванням насосів);

в) про несправність насосу;

г) про зникнення напруги на вводах електропостачання пожежних насосів;

д) про заклинювання електрозасувки;

е) про зниження температури нижче +5ºС в приміщенні, де розміщені пожежні насоси;

ж) про відкривання шаф пожежних кран-комплектів (рекомендовано).

2) світлова сигналізація:

а) про наявність напруги на вводах електропостачання пожежних насосів;

б) про відключення звукової сигналізації;

в) про положення електрозасувки (відкрита);

г) про відключення автоматичного пуску.

10.3.2 Протипожежні клапани:

В приміщенні пожежного посту повинна бути світлова сигналізація (з розшифруванням по розташуванню клапанів):

а) про наявність напруги на вводах електропостачання;*

б) про автоматичний режим;

в) про положення (відкритий або закритий);

г) звукова сигналізація про несправність.

10.3.3 Протипожежні двері, ворота та завіси (екрани):

В приміщенні пожежного посту повинна бути:

1) світлова сигналізація (з розшифруванням по розташуванню протипожежних перешкод):

а) про наявність напруги на вводах електропостачання1;

б) про відсутність несправностей;

в) про готовність до роботи пристроїв управління (наявність напруги, справність  акумуляторів, відсутність несправностей);

г) про зачинений стан при пожежі (з розшифруванням по розташуванню).

2) звукова сигналізація про несправність.

Примітка:якщо клапан утримується в черговому положенні за допомогою електроприводу, а при відсутності напруги живлення переходить у робоче положення за допомогою пружини чи іншого механізму, ця вимога є не обов’язковою.

10.3.4 Пожежний(і) ліфт(и):

В приміщенні пожежного посту повинна бути світлова сигналізація - про режим «транспортування пожежних підрозділів».

10.3.5 Ліфти, ескалатори, травілатори, що повинні працювати в режимі «пожежа».

В приміщенні пожежного посту повинна бути світлова сигналізація - про режим «пожежа».

10.3.6 Системи вентиляції та кондиціювання, що відключаються у разі пожежі.

В приміщенні пожежного посту повинна бути світлова сигналізація -  про відключення (загальний сигнал).

10.3.7 Евакуювальні виходи, що знаходяться в закритому стані і контролюються системою контролю доступу:

В приміщенні пожежного посту повинна бути світлова сигналізація (з розшифруванням по розташуванню) про розблокування дверей евакуювальних виходів, що контролюються системою контролю доступу.

11 Системи централізованого пожежного спостерігання

11.1 Галузь застосування

Системи централізованого пожежного спостерігання призначенідля забезпечення віддаленого цілодобового нагляду за станом систем пожежної сигналізації, оповіщування про пожежу та управління евакуюваннямлюдей іавтоматичних систем пожежегасіння об’єктів. Це здійснюється шляхом прийняття, обробляння і передавання тривожних сповіщень від цих систем та реагування на них.

11.2 Організація спостерігання за СПЗ об’єктів

11.2.1 Підключення ЦПТС до точки доступу

11.2.1.1 Після отримання ліцензії на провадження діяльності зі спостерігання за СПЗ об’єктів пультова організація здійснює підключення ЦПТС до точки доступу та його реєстрацію в ЄБД ЦПТС ОДС ОКЦ і може здійснювати спостерігання за СПЗ об’єктів незалежно від їх територіального місця знаходження, але при цьому ЦПТС повинен бути підключений до точки доступу того регіону,  в якому знаходиться об’єкт спостерігання.

11.2.1.2 Для підключення ЦПТС до точки доступу та реєстрації в ЄБД пультова організація заповнює  картку пульта (форма Ж. 9додатокуЖ) та подає її  у паперовому вигляді до ГУМНС (за територіальністю). У картці пульта зазначається:

- назва пультової організації та її ідентифікаційний код;

- поштова адреса, номери телефонів та електронна адреса ЦПТС;

- ПІБ керівника пультової організації, начальника(ів) ЦПТС та інженерів-програмістів;

- серія, номер та термін дії ліцензії Держпожбезпеки;

- види каналів зв’язку (основний та резервний), якими здійснюється підключення до точки доступу ГУМНС;

- назва підрозділу ГУМНС до точки доступу якого здійснюється підключення ЦПТС.

11.2.1.3 ГУМНС протягом 5 календарних днів перевіряє правильність заповнення картки пульта (у відповідності з паперовими примірниками). У разі виявлення помилок заповнення картки до ЦПТС надсилається електронне повідомлення  з зазначенням зауважень, після усунення яких картка пульта подається повторно. У разі відсутності помилок ГУМНС здійснює реєстрацію ЦПТС пультової організації в ЄБД з присвоєнням номеру ЦПТС, який складається з коду регіону (два символи) та номеру пульта (три символи). Номером пульта є порядковий номер, який присвоюється ЄБД, згідно внутрішнього обліку.

11.2.1.4 ГУМНС після реєстрації ЦПТС надає пультовій організації технічні  вимоги (умови) на підключення пульта пожежного спостерігання до точки доступу.  СПТС за допомогою якої здійснюється  підключення  ЦПТС пультової організації до точки доступу ОДС ОКЦ ГУ МНСповинна мати  два  незалежних канали зв’язку (основний та резервний) різних операторів, можливість автоматичного виявлення несправності та забезпечитиконтролювання СПТС по класу Т5 (по основному та резервному каналам зв’язку), згідно таблиці 3 ДСТУ рrEN 50136-1-1. 

11.2.1.5 Пультова організація, у відповідності до технічних вимог (умов), спільно з ГУМНС здійснює підключення пульта пожежного спостерігання до точки доступу. Після чого здійснюється тестування передавання сигналів на ділянці ЦПТС пультової організації – ЦПТС ОДС ОКЦ. Час передавання сигналу не повинен перевищувати максимальний час затримування    передавання -  20 с (М4)   (таблиця2ДСТУрrEN 50136-1-1). Якщо у ході тестування були виявлені недоліки, пов’язані з затримкою передачі сигналу – тестування може бути завершеним згідноп. 11.3.11.Після успішного завершення тестування працівник ОДС ОКЦ робить відмітку в ЄБД (із зазначенням дати та часу).

11.2.1.6 Після тестування і реєстрації  ГУМНС видає свідоцтво про реєстрацію ЦПТС пультової організації в ЄБД (форма Ж.6додатокуЖ). Якщо пультова організація має декілька ЦПТС, реєстрація в ЄБД та підключення то точки доступу здійснюється по кожному окремо, з видачею свідоцтва на кожне ЦПТС. У разі якщо ЦПТС реєструється у декількох регіонах та відповідно підключається до декількох точок доступу – свідоцтва про реєстрацію видаються відповідно від кожного ГУ МНС за територіальністю.

11.2.2 Вимоги до центру прийняття тривожних сповіщень

11.2.2.7 Для організації функціонування ЦПТС пультова організація повинна мати приміщення для розміщення керівників пульта, інженерно-технічних працівників, диспетчерів та допоміжні приміщення для акумуляторного та комп’ютерного обладнання, побутової кімнати, санвузла.

11.2.2.8 . Приміщення ЦПТС повинні відповідати вимогам діючих норм та правил. Приміщення операторної зали, де розміщені робочі місця диспетчерів, повинно(ні) мати обмежений доступ сторонніх осіб, природне освітлення, відповідати  вимогам п. 4.10 і бути забезпеченими:

- основним та резервним джерелами живлення електрообладнання;

- стаціонарним телефонним зв’язком;

- засобами аудіозапису, що забезпечують запис телефонних та радіопереговорів з можливістю їх архівації і збереження протягом 1 місяця;

- первинними засобами пожежогасіння та системою пожежної сигналізації.

11.2.2.9 Пульт пожежного спостерігання, повинен бути забезпечений:

- для спостерігання об’єктів у кількості до 500 включно – резервним електроживленням, яке забезпечує безперебійну роботу обладнання протягом не менше 24 годин;

- для спостерігання об’єктів у кількості від 501 до 1000 включно – двома джерелами електроживлення та мати «холодний» резерв апаратно-програмних засобів;

- для спостерігання об’єктів у кількості від 1001 та більше – двома джерелами електроживлення та мати «гарячий» резерв апаратно-програмних засобів.

11.2.2.10 При  підключенні до пульта пожежного спостерігання 300 та більше  об’єктів, пультова організація повинна використовувати пультове устаткування та програмне забезпечення, яке забезпечує можливість одночасної роботи двох та більше диспетчерів. У разі якщо на ЦПТС спостерігається до 300 об’єктів, допускається чергування одного диспетчера.

11.2.2.11 Пульт пожежного спостерігання повинен мати зовнішній  інтерфейс  для підключення  та  передачі  сигналів пожежної тривоги у заданому вигляді.

11.2.3 Організація спостерігання за СПЗоб’єктів

11.2.3.1 Після підключення об’єкта спостерігання до системи централізованого пожежного спостерігання ЦПТС здійснює цілодобове спостерігання за СПЗ об’єкта.

11.2.3.2 Для організації спостерігання пультова організація повинна забезпечити ряд організаційних та технічних заходів, а саме:

а) цілодобове прийняття та обробляння тривожних сповіщень від пожежної автоматики об’єктів, що спостерігаються;

б) працездатність пультів пожежного спостерігання і систем передавання тривожних сповіщень та своєчасне виконання робіт з їх технічного обслуговування;

в) передавання в автоматичному режимі в єдиному протоколі та форматі передачі даних сигналів пожежної тривоги до точки доступу (за територіальністю знаходження об’єкта спостерігання);

г) при отриманні сигналів пожежної тривоги - термінове повідомлення замовника робіт;

д) при отриманні сигналів про несправність пожежної автоматики - термінове повідомлення про це замовника робіт та суб’єкта господарювання, що здійснює технічне обслуговування пожежної автоматики;

е) при отриманні сигналів про несправність системи передавання тривожних сповіщень - приведення її у працездатний стан протягом 12 годин;

ж) при виході з ладу основного устатковання оповіщування - приведення його в працездатний стан (відремонтувати або замінити) протягом 24 годин;

и) ведення довідково-інформаційної бази даних об’єктів, що спостерігаються, а також даних про надходження і передавання усіх тривожних сповіщень.

11.2.3.3 ЦПТС повинен утримувати необхідну кількість технічного персоналу, яка б забезпечувала оперативне прибуття до об’єктів спостерігання та приведення у працездатний стан СПТС, які вийшли з ладу, протягом 12 годин з моменту отримання сигналу про несправність. У разі, якщо до ЦПТС підключені об’єкти з різних населених пунктів і визначеного часу недостатньо для прибуття технічного персоналу, ЦПТС необхідно створювати окремі технічні підрозділи, в залежності від віддаленості об’єктів спостерігання. Такі технічні підрозділи повинні мати пункти прийняття попереджень про несправність.

11.2.3.4 На ЦПТС повинна вестись наступна службова документація:

а) затверджений перелік осіб, які мають доступ до операційної зали ЦПТС;

б) журнал обліку об’єктів спостерігання (вказується назва та адреса об’єкта, номери телефонів організацій (осіб), яких необхідно сповіщати про всі події та спрацювання ПА, номер картки об’єкта, номер договору на спостерігання) – ведеться у електронному вигляді;

в) журнал чергувань (вказується ПІБ оператора та інженера-програміста ЦПТС, які заступили на чергування, їх особисті підписи про прийняття чергування, дата чергування, відмітка про працездатність пульта пожежного спостерігання) – ведеться у паперовому вигляді;

г) журнал обліку об’єктів, тимчасово знятих зі спостерігання (вказується дата, найменування об’єктів та їх адреси, причини зняття, дата повторної постановки на пожежне спостерігання) – ведеться у електронному вигляді;

д) журнал обліку об’єктів, з яких надійшли сигнали пожежної тривоги (вказується дата, найменування об’єктів та їх адреси, назва організацій (осіб), які повідомлено про виклик та час повідомлення) – ведеться у електронному вигляді;

е) журнал обліку об’єктів, з яких надійшли сигнали про несправність (вказується дата, найменування об’єктів та їх адреси, назва організацій (осіб), які повідомлено про виклик та час повідомлення) – ведеться у електронному вигляді;

ж) журнал обліку об’єктів,  які зняті з спостерігання (вказується дата та причина зняття, назва організацій, яку повідомлено про зняття з спостерігання та дата повідомлення) – ведеться у електронному вигляді;

и) картка пульта та картки об’єктів за якими здійснюється пожежне спостерігання – у електронному та паперовому вигляді;

к) інструкція чергового персоналу із спостерігання за пожежною автоматикою об’єктів – у паперовому вигляді;

л) інструкція з пожежної безпеки та охорони праці – у паперовому вигляді.

11.2.3.5 Паперові журнали заводяться на кожен календарний рік. Вони повинні  бути пронумеровані, прошиті і скріплені печаткою суб’єкта господарювання. Електронні журнали повинні бути захищені від внесення до них будь-яких змін.

11.2.3.6 Пультова організація на кожному ЦПТС повина забезпечити зберігання наступної документації:

а) журнали обліку об’єктів спостерігання - протягом всього терміну спостерігання та рік після зняття об’єкта з пожежного спостерігання;

б) журнали чергувань – протягом одного року після закінчення;

в) журнали обліку об’єктів, тимчасово знятих зі спостерігання, об’єктів, з яких надійшли сигнали пожежної тривоги та об’єктів,  які зняті з спостерігання – протягом двох років з дня останньої записаної події;

г) журнали обліку об’єктів, з яких надійшли сигнали про несправність – протягом двох років з дня останньої записаної події;

д) картки пульта та об’єктів за якими здійснюється пожежне спостерігання - протягом всього терміну спостерігання та рік після зняття об’єкта з пожежного спостерігання.

11.2.3.7 У разі виникнення змін даних, зазначених у картці пульта та картках об’єктів спостерігання пультова організація зобов’язана протягом 10-ти днів, з моменту їх виникнення вносити ці зміни до ЄБД (із зазначенням дати та часу внесення змін).

11.2.4 Передаваннясигналу пожежної тривоги

11.2.4.1 При спрацьовуванні СПЗ об’єкта ППКП формує сигнал пожежної тривоги і направляє до устатковання передавання пожежної тривоги та попереджень про несправність, яке по визначеному каналу зв’язку передає його до устатковання передавання пульта пожежного спостерігання. 

11.2.4.2 При надходженні тривожного сповіщення інформація про пожежу повинна відображатися на пульті пожежного спостерігання ЦПТС, а сигнал пожежної тривоги в автоматичному режимі транзитом передаватися до точки доступу ОДС ОКЦ, за територіальністю знаходження об’єкта спостерігання.

11.2.4.3 Сигнал пожежної тривоги з пульта пожежного спостерігання до ЄБД повинен  передаватися по двом каналам зв’язку у відповідному протоколі та форматі передачі даних  прикладного рівня.

11.2.4.4 При надходженні сигналу пожежної тривоги пультова організація терміново сповіщає замовника робіт, а ОДС ОКЦ забезпечує оперативне реагування на пожежу пожежно-рятувальних підрозділів.

11.2.4.5 Після ліквідації пожежі ОДС ОКЦ повідомляє про це пультову організацію, яка в свою чергу тимчасово (повністю або частково) знімає об’єкт з пожежного спостерігання, про що сповіщає замовника робіт та обслуговуючу організацію. Замовник робіт вживає заходи щодо поновлення працездатності СПЗ об’єкта (у разі її пошкодження) та проведення ремонтних робіт. Про тимчасове зняття об’єкта з пожежного спостерігання пультова організація направляє у заданому вигляді повідомлення до ЄБД.

11.2.4.6 Замовник робіт, після поновлення працездатності СПЗ, повідомляє про це пультову організацію, яка здійснює постановку об’єкта на пожежне спостерігання, про що сповіщає замовника робіт, обслуговуючу організацію та терміново направляє у заданому вигляді повідомлення до ЄБД.

11.2.4.8 Якщо підрозділом пожежної охорони встановлено факт хибного виклику (відсутність пожежі за місцем виклику), начальником чергової варти складається та вручається замовнику робіт повідомлення, форма та зміст якого згідно формиЖ.7 подано у додатку Ж. У цьому випадку замовником робіт упродовж трьох робочих діб створюється робоча група у складі представника замовника, ЦПТС та обслуговуючої організації, яка встановлює причину хибного спрацювання, про що складається акт про встановлення хибного спрацювання СПЗ (форма Ж.8додатокуЖ.).

11.2.5 Передаваннясигналу попередження про несправність

11.2.5.1 До ЦПТС пультової організації повинні надходити сигнали про несправність СПЗ об’єкту та про несправність СПТС.

11.2.5.2 У разі виникнення несправності СПТС, система повинна відновити свою працездатність у термін, який не перевищує 15 хвилин відповідно пункту 6.4.4 ДСТУ рrEN 50136-1-1. Якщо СПТС знаходиться у несправному стані протягом більше 15 хвилин, пультова організація  тимчасово знімає об’єкт з пожежного спостерігання, інформує про це замовника робіт та забезпечує проведення силами технічного персоналу ремонтно-відновлювальних робіт. У цьому разі працездатність СПТС повинна бути відновлена протягом 12-ти годин.

11.2.5.3 При виникненні несправності СПЗ об’єкта ЦПТС повинен сповістити про це замовника робіт та обслуговуючу організацію.

11.2.5.4 Обслуговуюча організація зобов’язана забезпечити прибуття ремонтного персоналу до об’єкта спостерігання та усунути несправності СПЗ. Час прибуття ремонтної групи, з моменту виклику, не повинен перевищувати: для міст Києва, Севастополя, Сімферополя та обласних центрів  - 12 годин та 24 години для інших населених пунктів.

11.2.5.5 Ремонтний персонал, після прибуття на об’єкт здійснює ремонтно-відновлювальні роботи СПЗ. Після поновлення працездатності СПЗ обслуговуюча організація повідомляє про це пультову, яка у свою чергу здійснює постановку об’єкта на пожежне спостерігання та сповіщає замовника робіт. Про тимчасове зняття та постановку об’єкта на пожежне спостерігання ЦПТС терміново направляє у заданому вигляді повідомлення до ЄБД із зазначенням причини несправності, дати та часу зняття (постановки) об’єкта на пожежне спостерігання.

11.2.5.6 На період проведення ремонтних робіт за ініціативою обслуговуючої організації об’єкт тимчасово знімається з пожежного спостерігання (повністю або частково). Якщо протягом 30 днів замовником робіт не вжиті заходи щодо поновлення працездатності СПЗ об’єкта, обслуговувальна організація повинна сповістити про це пультову організацію, яка у свою чергу письмово повідомляє територіальний орган державного пожежного нагляду.

11.3 Проектування систем передавання тривожних сповіщень

11.3.1 Проект на систему передавання тривожних сповіщень (далі – СПТС)  може розроблятися як окремо, у разі виведення сигналу від існуючої СПЗ, так і у складі проекту СПЗ окремим розділом та містити наступні розділи: пояснювальну записку, креслення (плани приміщень, схеми підключення, розміщення обладнання, тощо) у разі відсутності проекту на монтування СПЗ.

11.3.2 У проекті необхідно зазначати тип СПТС, по якому СПЗ об’єкта підключається до центру передавання тривожних сповіщень (далі – ЦПТС).

11.3.3 До проектної документації додаються наступні документи:

- копії сертифікатів на обладнання, що застосовується;

- копія ліцензії проектувальної організації;

- плани-схеми поверхів об’єкта. 

11.3.4 Замовник робіт у завданні на проектування обов’язково визначає систему та тип пожежного спостерігання. 

11.3.5 Проектна документація повинна відповідати вимогам діючих НД з проектування, що засвідчується відповідним записом керівника проекту (головним інженером проекту) в матеріалах проекту.

11.3.6 В проектній документації необхідно передбачати застосування виробів та устаткування, які мають сертифікат відповідності Національної системи сертифікації або інші сертифікати, визнані в Україні в установленому порядку.

11.4 Монтування систем передавання тривожних сповіщень

11.4.1 Роботи з монтування СПТС повинні здійснюватись відповідно до розробленого проекту та технічної документації підприємств-виробників на обладнання, що застосовується. Проведення монтувальних робіт без наявності позитивного експертного висновку по проекту забороняється.

11.4.2 СПЗоб’єкту  може  бути підключена  до будь-якого ЦПТС  незалежно від його  територіального розташування.

11.4.3 Монтування СПТС виконується, як правило, одночасно з монтуванням СПЗ (крім випадків, коли СПЗ змонтована раніше та експлуатується). При цьому, монтування устатковання передавання тривожних сповіщень здійснюється монтувальною організацією, а підключення об’єкта до пульта пожежного спостерігання – пультовою організацією.

11.4.4 Після закінчення робіт з монтування СПЗ монтувальна організація повідомляє пультову про готовність об’єкта для підключення до системи централізованого пожежного спостерігання.  

11.4.5 Пультова організація після отримання повідомлення про готовність об’єкта до підключення на пожежне спостерігання складає картку об’єкта (форма Ж.1додатокуЖ), яка затверджується замовником робіт. Картка складається у трьох паперових примірниках, які засвідчується печатками ЦПТС і замовника та електронному вигляді.

11.4.6 Якщо монтування СПТС здійснюється на об’єкті, де СПЗ вже експлуатується, монтувальна організація разом з пультовою проводить обстеження СПЗ та складають акт про виявлені дефекти (форма Ж.2додатокуЖ).

11.4.7 Пультова організація проводить реєстрацію картки об’єкта в електронній базі даних ЦПТС з присвоєнням номера картки об’єкта, який складається з номера ЦПТС та номера об’єкта (чотири символи). Номером об’єкта  є порядковий номер, який присвоюється ЦПТС згідно внутрішнього обліку об’єктів спостерігання.

Після реєстрації картки об’єкта пультова організація здійснює підключення СПЗ об’єкта до ЦПТС.

Протягом двох робочих діб, з моменту підключення об’єкта, монтувальна організація разом з пультовою на ділянці „об’єкт   спостерігання– ЦПТС пультової організації” здійснюють тестування передачі тривожних сповіщень.

11.4.8 По завершенню тестування проходження сигналів,  пультова організація  вводить картку об’єкта до єдиної бази даних об’єктів спостерігання та здійснює її реєстрацію, після чого подає три паперові примірники картки до Головного управління МНС (далі – ГУМНС) регіону (за територіальністю знаходження об’єкта спостерігання).

11.4.9 Пультова організація, протягом  трьох робочих днів після подання до ГУМНС картки об’єкту,  разом із здійснює тестування передавання сигналу пожежної тривоги від об’єкта спостерігання до ЦПТС оперативно-диспетчерської служби оперативно-координаційного центру (далі - ОДС ОКЦ). У ході тестування відповідальним працівником ОДС ОКЦ перевіряється повнота та правильність  заповнення даних картки об’єкту (у відповідності з паперовими примірниками), та час проходження сигналу. У разі виявлення помилок заповнення картки об’єкта, або перевищення нормативного часу проходження сигналу працівник ОДС ОКЦ надсилає електронне повідомлення до відповідного ЦПТС, із зазначенням зауважень. Після усунення недоліків тестування продовжується.

11.4.10 Максимальний час затримування передавання сигналу згідно     таблиці 2 ДСТУ рrEN 50136-1-1 не повинен перевищувати для:

- для СПТС типу 1 – 20 с (М4);

- для СПТС типу 2  - 60 с (М3).

11.4.11 Тестування вважається завершеним, якщо дані електронної картки об’єкту повністю відповідають паперовим примірникам, а час передавання сигналу не перевищує показників п. 11.4.10 для СПТС відповідного типу. Якщо у ході тестування були виявлені недоліки, пов’язані із затримкою передавання сигналу – тестування можна вважати завершеним тільки після трьох підряд успішних надходжень тестових сигналів. По завершенню тестування працівник ОДС ОКЦ зазначає в єдиній базі даних (далі – ЄБД), що тестування успішно завершено (із зазначенням  дати та часу постановки об’єкта до ЄБД).

За  результатами  тестування уповноважена особа ГУМНС  робить відмітку у трьох паперових примірниках карток про постановку об’єкта до ЄБД.

11.4.12 Протягом двох робочих днів, після завершення тестування ГУМНС повертає два примірника картки об’єкта до пультової організації.  Один примірник картки об’єкту пультова організація надає замовнику та інформує його про готовність  експлуатування до прийняття .

11.4.13 Картка об’єкту зберігається у кожної сторони (замовник робіт, пультова організація,  ГУМНС) протягом усього терміну спостерігання та один рік після зняття об’єкта з пожежного спостерігання.

11.4.14 Пультова організація, після прийняття системи до експлуатування відповідно п.11.5 у місці передбаченому проектом (на об’єкті), встановлює табличкузгідноформиЖ.3 додатку Ж.

11.5 Прийняття СПТС до експлуатування

Прийняття до експлуатування здійснюється згідно з вимогами додатку К цих будівельних норм.

11.6 Технічнеобслуговування систем передавання тривожних сповіщень

11.6.2 Технічнеобслуговування СПТС  здійснюється згідно з вимогами додатку Л цих будівельних норм.

11.6.3 Якщо устатковання передавання СПТС інтегроване у ППКП - його технічне обслуговування здійснює організація, яка обслуговує СПЗ цього об’єкта. У цьому випадку обслуговувальна організація зобов’язана забезпечити відновлення працездатності даного устатковання передавання протягом 12 годин з моменту отримання інформації від ЦПТС.

11.6.4 Для забезпечення допуску до об’єктів спостерігання для проведення робіт з технічного обслуговування та оперативного усунення несправностей СПЗ та СПТС замовник робіт спільно з пультовою та обслуговувальною організаціями визначають порядок допуску до приміщень об’єкта спостерігання.

11.6.5 Обслуговувальна організація перед початком проведення на об’єкті спостерігання робіт з технічного обслуговування (ремонту) СПЗ зобов’язана сповістити пультову організацію. Пультова організація, у разі потреби (за ініціативою обслуговувальної організації), на час технічного обслуговування тимчасово знімає об’єкт з пожежного спостерігання, про що повідомляється замовник робіт. По закінченню робіт обслуговувальна організація інформує пультову, яка у свою чергу становить об’єкт на пожежне спостерігання та повідомляє замовника робіт.

11.6.6 Обслуговувальна організація у разі виникнення підстав для припинення технічного обслуговування СПЗ на об’єкті спостерігання (розірвання договору тощо) зобов’язана не пізніше чим за 5 робочих днів дойого припинення письмово повідомити про це пультову організацію.

11.6.7 Пультова організація, у разі надходження повідомлення про припинення технічного обслуговування СПЗ об’єкта, не пізніше чим за 5 робочих днів письмово інформує замовника про можливість відключення об’єкту від системи пожежного спостерігання. Якщо протягом 30 календарних днів з моменту повідомлення не поновлено технічне обслуговування СПЗ, пультова організація тимчасово знімає об’єкт з пожежного спостерігання про що повідомляє замовника робіт.

11.6.8 У разі розірвання або не продовження договору між замовником робіт та пультовою організацією на проведення робіт з спостерігання за СПЗ об’єкта пультова організація знімає об’єкт з пожежного спостерігання, про що письмово повідомляє обслуговуючу організацію, а також направляє у заданому вигляді повідомлення до ЄБД.

12 Електрокерування, контроль і сигналізація СПЗ на об’єктах

Обладнання електрокерування, контролю і сигналізації, що використовується згідно з вимогами, які наведені в цих будівельних нормах повинно мати сертифікат відповідності Національної системи сертифікації та відповідати всім обов’язковим вимогам щодо обладнання протипожежного призначення.

12.1. Системи пожежної сигналізації.

12.1.1 В приміщенні пожежного поста повинен бути встановлений ППКП на якому відображається світлова і звукова сигналізація згідно вимог ДСТУ EN54-2.

12.2 Системи оповіщування про пожежу та управління евакуюванням людей.

12.2.1 В приміщенні пожежного поста повинна бути:

1) світлова і звукова сигналізація:

а) несправність в системі оповіщування;

б) несправність електроживлення системи оповіщування;

в) несправність ланцюгів пуску системи оповіщування;

г) відключення автоматичного режиму.

2) світлова сигналізація:

а) спрацювання (з розшифруванням зон оповіщування);

3) модулі:

а) запуску системи оповіщування (з вибиранням зон оповіщування);

б) запуску системи оповіщування (для всього будинку);

в) зупинки системи оповіщування (з вибиранням зон оповіщування);

г) зупинки системи оповіщування  (для всього будинку).

12.3 Автоматичні системи водяного, пінного пожежогасіння.

12.3.1 Електрокерування повинно забезпечити:

а) автоматичний пуск робочих насосів;

б) автоматичний пуск резервних насосів в разі відмови пуску або невиходу певного робочого насоса на режим в проміжку встановленого часу;

в) автоматичне включення електроприводів запірної арматури;

г) автоматичний пуск і відключення дренажного насоса;

д) місцеве, а при необхідності дистанційне управління насосами, електроприводами запірної арматури;

е) місцеве управління пристроями, що компенсують витік вогнегасної речовини та стисненого повітря із трубопроводів, імпульсного пристрою або автоматичного водоживильника;

ж) автоматичне переключення ланцюгів керування і сигналізації з робочого вводу електропостачання на резервний та навпаки при відновленні напруги, за виключенням ланцюгів керування місцевим пуском насосів та світлової сигналізації про наявність напруги на вводах електропостачання;

и) можливість переключення автоматичного і дистанційного пуску насосів, електроприводів засувок на місцевий пуск;

к) автоматичний контроль цілісності електричних ланцюгів приладів та датчиків, що використовуються для формування командного імпульсу на автоматичне включення насосів;

л) автоматичний контроль аварійного рівня в резервуарі у дренажному приямку, в ємності з піноутворювачем;

м) контроль працездатності звукової та світлової сигналізації;

н) відключення звукової сигналізації про пожежу, пуск насосів, спрацювання або несправності системи;

о) формування командного імпульсу для відключення технологічного обладнання та інженерних систем об’єкта і включення оповіщування про пожежу.

12.3.2 Формування командного імпульсу автоматичного пуску необхідно здійснювати при спрацюванні:

а) пожежних сповіщувачів  системи пожежної сигналізації;

б) сигналізаторів тиску;

в) електроконтактних манометрів;

г) технологічних датчиків.

12.3.3 Автоматичний пуск системи пожежогасіння повинен відбуватися при спрацюванні двох  пожежних сповіщувачів або двох технологічних датчиків (що включені за логічною схемою «І»), одного з двох  сигналізаторів тиску або одного з двох електроконтактних манометрів (що включені за логічною схемою «АБО»).

12.3.4 Пристрій місцевого пуску та зупинки насосів слід розміщувати в насосній станції. Можливо передбачати пуск та зупинку пожежних насосів із приміщення пожежного посту.

12.3.5 Пристрої відновлення автоматичного стану повинні розміщуватись в приміщенні пожежного посту.

12.3.6 Пристрій переключення автоматичного та дистанційного пуску насосів на місцевий слід розміщувати в насосній станції.

12.3.7 Пристрої місцевого пуску та зупинки компресора слід розміщувати в насосній станції або в приміщенні, де розміщуються вузли керування в залежності від знаходження компресора.

12.3.8 В системах пінного пожежогасіння для захищуваних приміщень, де можливе знаходження людей, необхідно передбачати пристрої переключення автоматичного пуску на дистанційний  та для всіх захищуваних приміщень і перед входом повинна передбачатись звукова і світлова сигналізація – табло «ПІНА – ВИХОДЬ!», «ПІНА - НЕ ВХОДИТИ!» Суміжні приміщення, які мають вихід тільки через захищуване приміщення та приміщення, що мають канали, підпілля, простори за підвісною стелею, які підлягають захисту, повинні мати аналогічну сигналізацію.

12.3.9 В приміщенні насосної станції необхідно передбачати світлову сигналізацію:

а) про наявність напруги на робочому та резервному вводах електропостачання пожежних насосів;

б) про відключення автоматичного пуску пожежних насосів, насосів-дозаторів, дренажного насоса та електроприводів запірної арматури (з розшифруванням за кожним видом обладнання);

в) про несправність електричних ланцюгів спрацювання вузлів керування та видачі командного імпульсу на включення (з розшифровкою за напрямками);

г) про заклинювання електрозасувок (з розшифровкою по напрямкам);

д) про аварійний рівень в пожежному резервуарі, в ємкості з піноутворювачем, у дренажному приямку.

12.3.10 В приміщенні пожежного поста повинна бути:

1) світлова і звукова сигналізація:

а) про виникнення пожежі (з розшифруванням зони,секції);

б) про пуск насосів (з розшифруванням насосів);

в) про початок роботи системи (з розшифруванням напрямку, по якому подається вогнегасна речовина);

г) про відключення автоматичного пуску насосів (з розшифруванням насосів);

д) про несправність в системі;

е) про зникнення напруги на вводах електропостачання пожежних насосів;

ж) про падіння тиску в автоматичному водоживильнику, імпульсному пристрої,трубопроводах повітряних спринклерних або спонукальних повітряних дренчерних систем;

и) про порушення цілісності електричних ланцюгів приладів і датчиків, що використовуються для формування команд на пуск установки (загальний сигнал);

к) про заклинювання електрозасувок;

л) про несправність ланцюгів електроуправління електромагнітних вентилів (загальний сигнал);

м) про аварійний рівень у пожежному резервуарі, в ємкості з піноутворювачем, у дренажному приямку (загальний сигнал);

н) про падіння тиску нижче розрахункового в міському трубопроводі водопостачання ( в разі його використовування як джерела водопостачання або для автоматичного поповнення резервуару в разі пожежі);

о) про несправність пускового контролера двигуна електрогенератора;

п) про несправність ланцюгів електричного підігріву трубопроводів;

р) про зниження температури в приміщенні насосної станції нижче 5ºС.

2) світлова сигналізація:

а) про наявність напруги на вводах електропостачання пожежних насосів;

б) про відключення звукової сигналізації;

в) про пожежу;

г) про несправність;

д) про положення електрозасувок (відкриті);

е) про відключення автоматичного пуску (з розшифруванням зон, напрямків).

12.4 Автоматичні системи газового, порошкового та аерозольного пожежогасіння.

12.4.1 Електрокерування повинно забезпечити:

а) автоматичний пуск;

б) дистанційний пуск;

в) відключення і відновлення автоматичного пуску;

г) автоматичне переключення електричних ланцюгів управління з робочого на резервний ввід електропостачання при зникненні напруги на основному вводі та навпаки;

д) контроль працездатності електричних ланцюгів управління, що формують запуск (визначення обриву);

е) контроль тиску в пускових балонах;

ж) контроль звукової та світлової сигналізації (за викликом);

и) відключення звукової сигналізації;

к) формування командного  імпульсу для управління технологічним і електротехнічним обладнанням та інженерними системами об’єкту.

12.4.2 Формування командного імпульсу автоматичного пуску необхідно здійснювати від:

а) сповіщувачів  системи пожежної сигналізації;

б) технологічних датчиків.

12.4.3 Автоматичний пуск системи пожежогасіння повинен відбуватися при спрацюванні двох пожежних сповіщувачів або двох технологічних датчиків (що включені за логічною схемою «І»).

12.4.4 В приміщеннях і перед входом в приміщення, що захищені  пожежогасінням об’ємним способом, слід передбачати сигналізацію аналогічну з вимогами п.7.1.8 з табло «ГАЗ (ПОРОШОК, АЕРОЗОЛЬ)-ВИХОДЬ!», «ГАЗ (ПОРОШОК, АЕРОЗОЛЬ)- НЕ ВХОДИТИ!».

12.4.5 Пристрої дистанційного пуску необхідно розміщувати біля евакуювальних виходів зовні захищуваного приміщення. Дозволяється їх розміщення в приміщенні пожежного поста. Пристрої дистанційного пуску повинні бути захищені від несанкціонованого включення.

12.4.6 Пристрої дистанційного пуску кожного напрямку (секції) установок газового пожежо­гасіння, як правило, розміщують біля дверей зовні приміщення, що підлягає захисту, або приміщення, до якого відносяться канали, технічні підпілля, простори за підвісною стелею, які підлягають захисту.

Допускається додатково розміщувати пристрої дистанційного пуску в приміщенні чергового персоналу.

12.4.7 Пристрій дистанційного або місцевого пуску систем локального пожежогасіння, як правило, розміщується в приміщенні, що підлягає захисту, за межами можливої зони горіння, на безпечній від неї відстані, при цьому повинна забезпечуватися можливість дистанційного включення системи від пристроїв, розміщених поза приміщенням, що підлягає захисту.

12.4.8 В системах  пожежогасіння об'ємним способом, що захищають приміщення або простори з можливим перебуванням людей, необхідно передбачати пристрої відключення режиму автоматичного пуску при збереженні режимів дистанційного і місцевого пусків.

Необхідно додатково розміщувати пристрої переключення автоматичного пуску систем на ручний у приміщенні чергового персоналу.

12.4.9 Автоматичний пуск систем  пожежогасіння об'ємним способом повинен відключатися автоматично при відчиненні кожної із вхідних дверей приміщення, що підлягає захисту та відновлюватись автоматично при їх зачиненні. Пристрої переключення автоматичного пуску на ручний, як правило, розміщують на дверних конструкціях приміщення, що підлягає захисту.

У разі неможливості встановлення вказаних пристроїв на дверних конструкціях або за наявності постійно відкритих прорізів необхідно розміщувати їх біля кожного прорізу.

12.4.10 Пристрої переключення автоматичного пуску на ручний напрямків (секцій) систем газового пожежогасіння, що захищають простори за підвісними стелями, канали, підпілля, як правило, розміщують у приміщенні чергового персоналу.

12.4.11 Пристрій відновлення автоматичного пуску систем  пожежогасіння об'ємним способом, як правило, розміщують у приміщенні чергового персоналу, а за наявності захисту пристроїв від несанкціонованого включення допускається розміщувати їх перед входом у приміщення, що підлягає захисту.

12.4.12 В приміщенні станції пожежогасіння повинна бути передбачена світлова сигналізація:

а) про наявність напруги на вводах електропостачання;

б) про падіння тиску в пускових балонах на 0,2МПа (загальний сигнал);

в) про несправність електричних ланцюгів, що формують запуск (за викликом з розшифровкою по напрямкам);

г) про спрацювання системи (загальний сигнал).

12.4.13 В приміщенні пожежного посту повинна бути передбачена:

1) світлова та звукова сигналізація:

а) про виникнення пожежі (з розшифровкою по напрямкам);

б) про спрацювання системи та проходження вогнегасної речовини до захищуваного приміщення (з розшифровкою по напрямкам);

в) про несправність в системі;

г) про відсутність напруги на основному і резервному вводі енергопостачання;

д) про обрив ланцюгів управління, що формують запуск;

ж) про падіння тиску в пускових балонах (загальний сигнал).

2) світлова сигналізація:

а) про наявність напруги на вводах електропостачання;

б) про відключення автоматичного пуску (з розшифровкою по напрямкам);

в) про відключення звукової сигналізації про пожежу;

г) про відключення звукової сигналізації про несправність.

12.5 Системи димо- та тепловидалення

12.5.1 Електрокерування повинно забезпечити:

а) автоматичний пуск вентиляторів димо- та тепловидалення, підпору повітря, обладнання гравітаційного димовидалення (далі – вентиляційні пристрої димовидалення);

б) автоматичне відкриття вентиляційних пристроїв димо- та тепловидалення, підпору повітря; вентиляційних пристроїв димо- та тепловидалення;

в) місцеве та дистанційне управління вентиляторами і клапанами димо- та тепловидалення, підпору повітря; вентиляційних пристроїв димо- та тепловидалення димовидалення;

г) автоматичне переключення ланцюгів керування і сигналізації з робочого вводу електропостачання на резервний і навпаки при відновленні напруги (крім ланцюгів керування місцевим пуском вентиляторів та світлової сигналізації про наявність напруги на вводах електропостачання);

д) відключення автоматичного пуску вентиляторів;

е) автоматичний контроль цілісності ланцюгів пуску вентиляторів, клапанів димо- та тепловидалення, підпору повітря; вентиляційних пристроїв димо- та тепловидалення;

ж) контроль працездатності звукової та світлової сигналізації;

и) відключення звукової сигналізації.

12.5.2 Формування командного імпульсу автоматичного пуску необхідно здійснювати системою пожежної сигналізації при спрацюванні не менше двох пожежних сповіщувачів, які встановлюються в одному контрольованому приміщенні.

12.5.3 Пристрій місцевого пуску вентиляторів (вентиляційних пристроїв димо- та тепловидалення;) слід розміщувати поблизу вентиляторів (вентиляційних пристроїв димо- та тепловидалення;). Можливо передбачати пуск та зупинку вентиляторів із приміщення пожежного посту.

12.5.4 Пристрої місцевого відкриття поповерхових клапанів тепло та димовидалення та підпору повітря і пуску систем слід розміщувати на шляхах евакуюванняпоблизу поповерхових клапанів.

12.5.5 Пристрої місцевого пуску вентиляторів, вентиляційних пристроїв димо- та тепловидалення необхідно забезпечувати такою світловою сигналізацією:

а) про наявність напруги на робочому та резервному вводах електропостачання;

б) про відключення автоматичного пуску вентиляторів;

в) про несправність ланцюгів пуску вентиляторів, вентиляційних пристроїв димо- та тепловидалення;;

г) про пуск вентиляторів, вентиляційні пристрої димо- та тепловидалення; та вентиляторів димовидалення;

д) про активацію (натискання) кнопки місцевого керування вентиляційних пристроїв димо- та тепловидалення.

12.5.6 В приміщенні пожежного поста повинне бути:

1) світлова та звукова сигналізація:

а) про спрацювання (з розшифруванням систем);

б) про пуск та вихід на робочий режим вентиляторів тепло та димовидалення, підпору повітря;

в) про відкриття клапанів (з розшифруванням систем);

г) про відкриття по поверхових клапанів (з розшифруванням місцезнаходження);

д) про спрацювання вентиляційних пристроїв димо- та тепловидалення димовидалення (з розшифруванням місцезнаходження);

е) про відключення автоматичного пуску вентиляторів, клапанів (з розшифруванням місцезнаходження);

ж) про несправність в системі;

и) про зникнення напруги на вводах електропостачання;

к) про несправність вентиляторів, приводів клапанів, вентиляційних пристроїв димо- та тепловидалення;

л) про несправність ланцюгів пуску вентиляторів, клапанів, вентиляційних пристроїв димо- та тепловидалення.

2) світлова сигналізація:

а) про наявність напруги на вводах електропостачання;

б) про відключення звукової сигналізації про спрацювання систем;

в) про відключення звукової сигналізації про несправність;

г) про положення клапанів систем (відкриті);

д) про відключення автоматичного пуску (з розшифруванням систем клапанів).


ДОДАТОК А

(довідковий)

ПЕРЕЛІК НОРМАТИВНИХ ДОКУМЕНТІВ І НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ АКТІВ, НА ЯКІ Є ПОСИЛАННЯ В ДАНИХ НОРМАХ

 

ДСТУ 2272-2006 Пожежна безпека. Терміни та визначення основних понять.

ДСТУ 2273-2006 Протипожежна техніка. Терміни та визначення основних понять.

ДСТУ 3105-95 (ГОСТ 26952-97) Порошки вогнегасні. Загальні технічні вимоги і методи випробування.

ДСТУ 3855-99 Пожежна безпека. Визначення пожежної небезпеки матеріалів та конструкцій. Терміни та визначення.

ДСТУ 3958-2000 Газові вогнегасні речовини. Номенклатура показників якості, загальні технічні вимоги та методи випробувань.

ДСТУ 3972-2000 Техніка пожежна. Установки порошкового пожежогасіння. Загальні технічні вимоги. Методи випробувань.

ДСТУ 4095-2002 Протипожежна техніка. Установки газового пожежогасіння. Модулі та батарейне обладнання. Загальні технічні вимоги. Методи випробування (ISO14520-1:2002,Ntq).

ДСТУ 4312-2004 Пожежна техніка. Устакуваннягазового пожежогасіння. Резервуариізотермічні. Загальні технічні вимоги та методи випробовування.

ДСТУ 4442:2005 Пожежна техніка.Загальні технічні вимоги та методи випробування установок аерозольного пожежогасіння. Генератори вогнегасного аерозолю.

ДСТУ 4466-1:2008 Системи газового пожежогасіння. Проектування, монтаж, випробування, технічне обслуговування та безпека. Частина 1. Загальні вимоги (ISO14520-1:2006,MOD).

ДСТУ 4466-2:2008 Системи газового пожежогасіння. Проектування, монтування, випробовування, технічне обслуговування та безпека. Частина 2.Вогнегасна речовина CF3I(ISO14520-2:2006, MOD).

ДСТУ 4466-5:2008 Системи газового пожежогасіння. Проектування, монтування, випробовування, технічне обслуговування та безпека. Частина 5. Вогнегасна речовина  FK-5-1-12 (ISO14520-5:2006, MOD).

ДСТУ 4466-6:2008 Системи газового пожежогасіння. Проектування, монтування, випробовування, технічне обслуговування та безпека. Частина 6: Вогнегасна речовина HCFCСуміш A(ISO14520-6:2006, MOD).

ДСТУ 4466-8:2008 Системи газового пожежогасіння. Проектування, монтаж, випробування, технічне обслуговування та безпека. Частина 8. Вогнегасна речовина HCFC 125 (ISO14520-8:2006, MOD).

ДСТУ 4466-9:2008 Системи газового пожежогасіння. Проектування, монтаж, випробування, технічне обслуговування та безпека. Частина 9. Вогнегасна речовина HFC 227 еа (ISO14520-9:2006, MOD).

ДСТУ 4466-10:2006 Системи газового пожежогасіння. Проектування, монтаж, випробовування, технічне обслуговування та безпека. Частина 10: Вогнегасна речовина HFC23 (ISO14520-10:2005, MOD).

ДСТУ 4466-11:2006 Системи газового пожежогасіння. Проектування, монтаж, випробовування, технічне обслуговування та безпека. Частина 11: Вогнегасна речовина HFC236fa(ISO14520-11:2005, MOD).

ДСТУ 4466-12:2006 Системи газового пожежогасіння. Проектування, монтаж, випробовування, технічне обслуговування та безпека. Частина 12: Вогнегасна речовина IG-01 (ISO14520-12:2005, MOD).

ДСТУ 4466-13:2008 Системи газового пожежогасіння. Проектування, монтаж, випробування, технічне обслуговування та безпека. Частина 13. Вогнегасна речовина IG-100(ISO14520-13:2005, MOD).

ДСТУ 4466-14:2008 Системи газового пожежогасіння. Проектування, монтування, випробовування, технічне обслуговування та безпека.       Частина 14: Вогнегасна речовина IG-55 (ISO14520-14:2006, MOD).

ДСТУ 4466-15:2008 Системи газового пожежогасіння. Проектування, монтаж, випробування, технічне обслуговування та безпека. Частина 15. Вогнегасна речовина IG-541(ISO14520-15:2005, MOD).

ДСТУ 4469-1:2006 Пожежна техніка. Системи газового пожежогасіння. Частина 1. Електричні пристрої автоматичного контролю і затримки. Загальні вимоги (EN12094-1:2003, MOD).

ДСТУ 4469-2:2007 Пожежна техніка. Системи газового пожежогасіння. Частина 2. Неелектричні пристрої автоматичного керування та затримування. Загальні вимоги (EN12094-2:2003, MOD).

ДСТУ 4469-3:2005 Пожежна техніка. Системи газового пожежогасіння. Частина 3. Пристрої ручного запуску та зупинення. Загальні вимоги(EN12094-3:2003, MOD).

ДСТУ 4469-4:2009 Пожежна безпека. Системи газового пожежогасіння. Частина 4. Запірно-пускові пристрої та їх пускачі. Загальні вимоги (EN12094-4:2004, MOD)

ДСТУ 4469-5[1] Протипожежна техніка. Системи газового пожежогасіння. Розподільчі пристрої та їх пускачі. Загальні вимоги

ДСТУ 4469-6:2007 Протипожежна техніка. Системи газового пожежогасіння. Частина 6. Неелектричні прилади вимикання. Загальні вимоги (EN12094-6:2006, MOD).

ДСТУ 4469-7:2005 Пожежна техніка. Системи газового пожежогасіння. Частина 7. Насадки систем пожежогасіння діоксидом вуглецю. Загальні вимоги(EN12094-7:2000, MOD).

ДСТУ 4469-8[1] Протипожежна техніка. Системи газового пожежогасіння. Гнучкі з’єднання систем пожежогасіння діоксидом вуглецю. Загальні вимоги.

ДСТУ 4469-10:2006 Пожежна техніка.Частина 10.  Системи газового пожежогасіння. Манометри тареле тиску. Загальні вимоги (EN12094-10:2003, MOD).

ДСТУ 4469-11[1] Протипожежна техніка. Системи газового пожежогасіння. Зважувальні механічні пристрої. Загальні вимоги.

ДСТУ 4469-13:2008 Протипожежна техніка. Системи газового пожежогасіння. Частина 13. Контрольні та незворотні клапани. Загальні вимоги (EN12094-13:2003, MOD).

ДСТУ 4490:2005 Пожежна техніка.Проектування, монтування та експлуатація. Установок автоматичних аерозольного пожежогасіння.

ДСТУ 4578:2006 Системи пожежогасіння діоксидом вуглецю. Проектування та монтаж. Загальні вимоги (ISO 6183:1990), MOD).

ДСТУ 5092:2008 Пожежна безпека. Вогнегасні речовини. Діоксид вуглецю (EN 25923:1993 (ISO 5923:1989), MOD).

ДСТУ ISO 6309:2007 Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір (ISO 6309-1987, IDT).

ДСТУ Б В.1.1-11-2005 Захист від пожеж. Електричні кабельні лінії. Метод випробування на вогнестійкість.

ДСТУ 4809:2007 Ізольовані проводи та кабелі. Вимоги пожежної безпеки та методи випробування.

ДСТУ EN-14604:2009 Системи пожежної сигналізації. Сигналізатори диму пожежні.

ДСТУ EN 54-1:2003 Системи пожежної сигналізації. Частина 1. Вступ (EN 54-1:1996, IDT).

ДСТУ EN 54-2:2003 Системи пожежної сигналізації. Частина 2. Прилади приймально-контрольні пожежні (EN 54-2:1997, IDT).

ДСТУ EN 54-3:2003 Системи пожежної сигналізації. Частина 3. Оповіщувачі пожежні звукові (EN 54-3:2001, IDT).

ДСТУ EN 54-4:2003 Системи пожежної сигналізації. Частина 4. Устатковання електроживлення (EN 54-4:1997, IDT).

ДСТУ EN 54-5:2003 Системи пожежної сигналізації. Частина 5. Сповіщувачі пожежні теплові точкові (EN 54-5:2000, IDT).

ДСТУ EN 54-7:2004 Системи пожежної сигналізації. Частина 7. Сповіщувачі пожежні димові точкові розсіяного світла, пропущеного світла або іонізаційні  (EN 54-7:2000, IDT).

ДСТУ EN 54-10:2004 Системи пожежної сигналізації. Частина 10. Сповіщувачі пожежні  полум’я точкові (EN 54-10:2002, IDT.)

ДСТУ EN 54-11:2004 Системи пожежної сигналізації. Частина 11. Совіщувачі пожежні ручні (EN 54-11:2001, IDT).

ДСТУ EN 54-12:2004 Системи пожежної сигналізації. Частина 12. Сповіщувачі пожежні димові лінійні пропущеного світла (EN 54-12:2002, IDT).

ДСТУ prEN 54-13:2004 Системи пожежної сигналізації. Частина 1. Вимоги щодо систем та оцінювання сумісності (prEN 54-13:2001, IDT).

ДСТУ-Н CЕN/ТS 54-14:2009 Системи пожежної сигналізації та оповіщування. Частина 14. Настанови щодо побудови, проектування, монтування, введення в експлуатацію, експлуатування і технічного обслуговування  (CЕN/ТS 54-14:2004, IDT).

ДСТУ EN54-16[1] Системи пожежної сигналізації. Частина 16. Устатковання керування та індикації мовленнєвого оповіщування.

ДСТУ EN 54-17:2009 Системи пожежної сигналізації. Частина 17. Ізолятори короткого замикання(EN 54-17:2005, IDT).

ДСТУ EN 54-18:2009 Системи пожежної сигналізації. Частина 18. Пристрої вводу-виводу(EN 54-18:2005, IDT).

ДСТУ EN 54-20:2009 Системи пожежної сигналізації. Частина 20. Сповіщувачі пожежні димові аспіраційні(EN 54-20:2006, IDT).

ДСТУ EN 54-21:2009 Системи пожежної сигналізації. Частина 21. Пристрої передавання пожежної тривоги та попередження про несправність (EN 54-21:2006, IDT).

ДСТУ EN 54-24[1] Частина 24. Компоненти систем мовленнєвого оповіщування – Гучномовці.

ДСТУ ISO6309:2007 Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір (ISO6309:1987, IDT).

ДСТУ СЕN/NS 14816 Стаціонарні системи пожежогасіння. Дренчені водорозпилювальні системи. Проетування, монтування та технічне обслуговування.

ДСТУ ЕN 13565-2 Стаціонарні системи пожежогасіння. Системи пінного пожежогасіння. Проетування, монтування та технічне обслуговування.

ДСТУ рrEN 50136-1-1:2004 Системи тривожної сигналізації. Системи передавання тривожних сповіщень та обладнання. Частина 1-1 Загальні вимоги до систем передавання тривожних сповіщень.

ДСТУ-П CLC/TS 50136-4:2010[1] Системи тривожної сигналізації. Системи передавання тривожних сповіщень та устатковання. Частина 4. Устатковання індикації центрів прийманя тривожних сповіщень.

ДСТУ ІЕС 60839-7-1 Системи тривожної сигналізації. Частина 7-1. Формати сповіщень і протоколи для послідовних інтерфейсів даних у системах передавання тривожних сповіщень. Основні положення.

ДСТУ ISO 7240-1:2007 Системи пожежної сигналізації та оповіщування. Частина 1. Загальні положення, терміни та визначення понять (ISO 7240-1:2005, IDT).

ДСТУ ISO 8421-3:2007 Протипожежний захист. Словник термінів. Частина 7. Пожежна сигналізація та оповіщування (ISO 8421-3:1989, IDT).

ДСТУ Б В.2.5-38:2008 Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд.

ДСТУ Н Б В.2.5-37:2008 Інженерне обладнання будинків і споруд. Настанова з проектування, монтування та експлуатації автоматизованих систем моніторингу та управління будівлям і спорудам.

СТ СЭВ 383-87 Пожарная безопасность в строительстве. Термины и определения.

СТ СЭВ 446-77 Противопожарные нормы строительного проектирования. Методика определения расчетной пожарной нагрузки.

ГОСТ 12.1.004-91 ССБТ Пожарная безопасность. Общие требования.

ГОСТ 12.1.044-89 ССБТ Пожаровзрывоопасность веществ и материалов. Номенклатура показателей и методы их определения.

ГОСТ 12.4.009-83* ССБТ Пожарная техника для защиты объектов. Основные виды. Размещение и обслуживание.

ГОСТ 12.4.021-75* ССБТ Системы вентиляционные. Общие требования.

ГОСТ 12.4.026-76* ССБТ Цвета сигнальные и знаки безопасности.

ГОСТ 15150-69 Машины, приборы и другие технические изделия. Исполнения для различных климатических районов. Категории, условия эксплуатации, хранения и транспортирования в части воздействия климатических факторов внешней среды.

ГОСТ 16767-98 Средства огнезащитные для древесины. Методы определения огнезащитных свойств. 

ГОСТ 25772-83 Ограждения лестниц, балконов и крыш стальные. Общие технические условия.

ГОСТ 27331-87 Пожарная техника. Классификация пожаров.

ДБН 360-92** Містобудування. Планування, забудова міських і сільських поселень.

ДБН Б.2.4-1-94 Планування і забудова сільських поселень.

ДБН Б.2.4-3-95 Генеральні плани сільськогосподарських підприємств.

ДБН В.1.1-7-2002 Захист від пожежі. Пожежна безпека об‘єктів будівництва.

ДБН В.2.2-9-2009 Будинки і споруди. Громадські будинки і споруди. Основні положення.

ДБН В.2.2-15-2005 Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення.

ДБН В.2.2-23:2009 Будинки і споруди. Підприємства торгівлі.

ДБН В.2.2-24:2009 Проектування висотних житлових і громадських будинків.

ДБН В.2.3-15: 2007 Споруди транспорту. Автостоянки і гаражі для легкових автомобілів.

ДБН В.2.5-28-2006 Інженерне обладнання будинків і споруд. Природне і штучне освітлення.

ДБН В.1.2-14:2009 Система забезпечення надійності та безпеки будівельних об'єктів. Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель, споруд, будівельних конструкцій та основ.

СНиП 2.04.01-85 Внутренний водопровод и канализация зданий.

СНиП 2.04.02-84 Водоснабжение. Наружные  сеты  и сооружения.

СНиП 2.04.05-91 Отопление, вентиляция и кондиционирование.

ВБН В.2.2-58.1-94 Проектування складів нафти і нафтопродуктів з тиском насичених парів не вище 93,3 кПа.

ВБН-СГiП-46-3.94 Перелік будинків і приміщень  підприємств Міністерства сільського господарства і продовольства з установленням їх категорії по вибухопожежній небезпеці, а також класу вибухопожежо небезпечних зон по ПУЭ-87.

ВСН 47-85 Нормы проектирования автоматических установок пожаротушения кабельных сооружений.

НАПБ А.01.001-2004 Правила пожежної безпеки в Україні.

НАПБ А.01.003-2009 Правила улаштування та експлуатації систем оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей в будинках та спорудах.

НАПБ Б.01.007-2004 Правила облаштування та застосування ліфтів для транспортування пожежних підрозділів у будинках та спорудах.

НАПБ Б.02.013-2003 Положення про порядок розроблення, затвердження, перегляду, скасування та реєстрації нормативно-правових актів з питань пожежної безпеки.

НАПБ Б.02.014-2004 Положення про порядок погодження з органами державного пожежного нагляду проектних рішень, на які не встановлені норми та правила, обґрунтованих відхилень від обов’язкових вимог нормативних документів. 

НАПБ Б.03.002-2007 Норми визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою.

НАПБ Б.05.022-2006 Інструкція про порядок проведення приймально-здавальних та періодичних випробувань систем примусового димовидалення та підпору повітря будинків і споруд.

НПАОП 0.00-1.07-94 Правила будови і безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском.

НПАОП 40.01-1.32-01 Правила будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок.

НПАОП 40.1-1.21-98 Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів.

НПАОП 15.9-1.13-97 Правила безпеки при виробництві солоду, пива та безалкогольних напоїв.

ПУЭ-87 Правила устройства электроустановок (6-е издание, переработаное и дополненное).

Наказ  МНС України від 25.12.2009 року  № 886, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21.01.2010 року за  № 60/17355. Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з проектування, монтування, технічного обслуговування засобів протипожежного захисту та систем опалення, оцінки протипожежного стану об’єктів

Примітка:[1].Документ знаходиться на розгляді 

 

 

ДОДАТОК Б

(обов’язковий)

Терміни та визначення понять

Нижче подано терміни, вжиті в цих будівельнихнормах, та визначення позначених ними понять.

б.1         автоматична система пожежогасіння (АСПГ)– система пожежогасіння автоматично контролює стан працездатності та  виконує функції виявляння ознак горіння, оповіщування про пожежу і несправність та подавання вогнегасної речовини без втручання людини;

б.2         автономна модульна система локального пожежогасіння  - модуль пожежогасіння, який виконує функції виявлення ознак горіння та подавання  вогнегасної речовини без втручання людини незалежно від зовнішніх джерел живлення та систем управління;

б.3         автономний пожежний сповіщувач– пожежний сповіщувач, який виконує функції виявляння пожежі та видачу звукового сигналу за місцем встановлення, але  не зв’язаний контрольними лініями з ППКП об’єкта. Автономний пожежний сповіщувачі має в своїй конструкції джерело електроживлення, або під’єднаний до зовнішнього джерела електроживлення;

б.4         двоточковий пожежний сповіщувач– пожежний сповіщувач, що містить у своїй конструкції два чутливих елемента,  розташованих на одній вертикальній осі та конструктивно скріплених між собою так, що при встановлені їх у базу один з них буде знаходись над базою, а другий, на якому розташовані індикатори стану обох чутливих елементів – під базою;

б.5         єдина база даних об’єктів спостерігання (ЄБД)– програмно - апаратний продукт, за допомогою якого здійснюється реєстрація і збереження інформації про центри прийняття тривожних сповіщень та об’єкти спостерігання;

б.6         механізм відкриття - механічне обладнання, яке у наслідок своєї роботи і дії на рухому частину пристрою для димо- та тепловидалення СДТ приводить пристрій для димо- та тепловидалення СДТ у функціональне положення;

б.7         монтувальна організація– суб’єкт господарювання, який здійснює роботи з монтування систем протипожежного захисту та (або) систем передавання тривожних сповіщень;

б.8         об’єкт спостерігання– об’єкт на якому здійснюється спостерігання за системами пожежного захисту;

б.9         обслуговуюча організація– суб’єкт господарювання, який здійснює технічне обслуговування СПЗ об’єктів;

б.10     оперативно-диспетчерська служба оперативно-координаційного центру (ОДС ОКЦ)– підрозділ МНС, який приймає та обробляє  сповіщення про пожежу і вживає подальші заходи щодо оперативного реагування на них;

б.11     приміщення з масовим перебуванням людей–приміщення (зали і фойє театрів, кінотеатрів, зали засідань, нарад, лекційні, аудиторії, ресторани, вестибюлі, касові зали, виробничі  тощо) з постійним або тимчасовим перебуванням людей (крім аварійних ситуацій) чисельністю більше ніж 1 людина на 1м2 приміщення площею 50 м2  і більше;

б.12     проектувальнаорганізація – суб’єкт господарювання, який здійснює роботи з проектування СПЗ та/або систем передавання тривожних сповіщень;

б.13     пультова організація– суб’єкт господарювання, який здійснює спостерігання за СПЗ об’єктів шляхом організації ЦПТС;

б.14     пункт прийняття пожежної тривоги (пункт пожежного спостерігання)– пункт, розташований на захищуваному об’єкті або віддалений від нього, з якого у будь-який момент, після одержання сигналу пожежної тривоги, можна ініціювати необхідні заходи протипожежного захисту або пожежогасіння;

б.15     пункт прийняття сповіщень  про несправність (пункт пожежного спостерігання)– пункт, з якого після одержання сигналу про несправність можна ініціювати необхідні коригувальні заходи;

б.16     сигнал про несправність- сигнал, який вказує на те, що в СПЗ виявлено несправність;

б.17     сигнал пожежної тривоги– ініційована автоматичним пристроєм (ППКП) тривога про пожежу, що подається у звуковому і візуальному вигляді;

б.18     система протипожежного захисту (СПЗ)– комплекс технічних засобів, що змонтований на об’єкті, призначений для виявляння, локалізування та ліквідування пожеж без втручання людини, захисту людей, матеріальних цінностей та довкілля від впливу небезпечних чинників пожежі, провадження пожежно-рятувальних робіт;

б.19     система димо- та тепловидалення і підпору повітря (СДТ) - комплекс технічних засобів і пристроїв (димо- та тепловидалення, притоку/підпору повітря, управління та запуску), призначених для створення бездимного прошарку нижче стабільного шару диму, шляхом видалення диму (димових газів, летких продуктів згоряння, нагрітого повітря) з приміщення (будинку, споруди) та шляхів евакуювання у разі пожежі;

б.20     система передавання тривожних сповіщень (СПТС) – устаткування і мережа, які використовують для передавання інформації про стан однієї та більше СПЗ одного чи більше центрів прийняття тривожних сповіщень;

б.21     спостерігання за СПЗ– сукупність організаційних та технічних заходів призначених для забезпечення віддаленого цілодобового нагляду за станом СПЗ об’єктів, що здійснюється шляхом прийняття, обробляння і передавання тривожних сповіщень від СПЗ об’єктів та реагування на них;

б.22     тривожні сповіщення– сигнали, які містять інформацію про небезпеку пожежі чи несправність від однієї чи більше підключених систем протипожежного захисту;

б.23     точка доступу– устатковання передавання сигналів пожежної тривоги, яке розташоване в ОДС ОКЦ та забезпечує з’єднання за допомогою системи передачі тривожних сповіщень ЦПТС пультової організації з ЦПТС ОДС ОКЦ;

б.24     пульт пожежного спостерігання– устатковання, розміщене в центрі прийняття тривожних сповіщень, яке оповіщує про стан тривоги СПЗ відповідно до видів тривожних сповіщень, що надійшли;

б.25     центр прийняття тривожних сповіщень (ЦПТС)– віддалений центр з постійним персоналом, до якого надходить інформація про стан однієї або декількох систем протипожежного захисту. До ЦПТС відносяться пункти прийняття пожежної тривоги та пункти прийняття попереджень про несправність.

 

 

ДОДАТОК В

(обов’язковий)

 

Перелік однотипних за призначенням об’єктів, які підлягають обладнанню автоматичними системами  пожежної сигналізації та пожежогасіння і тип системи передавання тривожних сповіщень

 

Таблиця В.1 - Будинки різного призначення

 

Призначення будинку

Умови обладнання будинку СПС

Умови обладнання будинку АСПГ

Тип системи передавання тривожних сповіщень

 

1.    

Житлові будинки

1.1.

Умовною висотою від 26,5 м до 47 м

В передпокоях квартир, загальних коридорах та ліфтових холах, вбудовано-прибудованих нежитлових приміщеннях різного  призначення, встановлюються пожежні сповіщувачі спонукальної системи димо- та тепловидалення і підпору повітря. Вбудовано-прибудовані нежитлові приміщення різного призначення незалежно від площі

-

[Тип 2]

1.2.

Умовною висотою від 47 м до 73,5 м

В передпокоях квартир, поза квартирних коридорах та ліфтових холах, вбудовано-прибудованих нежитлових приміщеннях різного  призначення, встановлюються пожежні сповіщувачіспонукальноїсистеми димо- та тепловидалення іпідпору повітря. А вбудовано-прибудовані нежитлові приміщення різного призначення незалежно від площіСПС з використанням адресних копонентів.

-

[Тип 2]

1.3.

Умовною висотою від  73,5 м до 100м

В передпокоях квартир, загальних коридорах та ліфтових холах, вбудовано-прибудованих нежитлових приміщеннях різного  призначення, встановлюються пожежні сповіщувачіспонукальноїсистеми димо- та тепловидалення іпідпору повітря.А вбудовано-прибудовані нежитлові приміщення різного призначення незалежно від площі.СПС з використанням адресних копонентів.

-

[Тип 1]

Примітка: в житлових будинках з умовною вистою від 26,5 м до 73,5 м включно  приміщеннях квартир за виключенням санітарно-гігієнічних приміщень додатково використовуються  автономні пожежні сповіщувачі, які відповідають вимогам            ДСТУ EN-14604.

1.4

Умовною висотою більше 100 м

Обладнання будинку  СПСвизначається індивідуальними технічними вимогами

Обладнання будинку  АУПГвизначається індивідуальними технічними вимогами

[Тип 1]

1.5

Багатоквартирні будинки для людей похилого віку та сімей з інвалідами

Усі приміщення.

 

 

 

-

 

[Тип 2]

2

Гуртожитки

2.1

Умовною висотою до 26,5 мвключно

Усі приміщення.

-

 

[Тип 2]

2.2

Умовною висотою від26,5 м до 73,5м

Усі приміщення. СПС з використанням адресних компонентів.

-

 

[Тип 1]

 

 

 

 

 

3

Будинки готелів

3.1

До 7-ми номерів

Усі приміщення при загальній площі більше   300 м2.

-

 

[Тип 2]

3.2

Від 7-ми  до 50-ти номерів

Усі приміщення.

-

 

[Тип 2]

3.3

Від 50-ти та більше номерів

Усі приміщення.

СПС з використанням адресних компонентів.

-

 

[Тип 1]

3.4

Умовною висотою від  26,5 м до 73,5м

Усі приміщення.

СПС з використанням адресних компонентів.

Усі приміщення.

 

[Тип 1]

3.5

Умовною висотою від  73,5 м до 100м

Усі приміщення.

СПС з використанням адресних компонентів.

Усі приміщення.

 

[Тип 1]

3.6

Умовною висотою більше 100 м

Обладнання  СПСвизначається індивідуальними технічними вимогами

Обладнання   АУПГвизначається індивідуальними технічними вимогами

[Тип 1]

4

Будинки адміністративно-офісногопризначення

 

4.1

Умовною висотою до 26,5 м

Умовною висотою два поверхи та вище і одноповерхові загальною площею понад 300 м2. Усі приміщення.

-

 

[Тип 2]

4.2

Умовною висотою від 26,5 м до

47 м

Усі приміщення.

СПС з використанням адресних компонентів.

-

 

[Тип 2]

4.3

Умовною висотою від 47 м до73,5м

Усі приміщення.

СПС з використанням адресних компонентів.

Усі приміщення.

 

[Тип 1]

4.4

Умовною висотою від 73,5м до100м

Усі приміщення.

СПС з використанням адресних компонентів.

Усі приміщення.

 

[Тип 1]

4.5

Умовною висотою більш ніж

100 м

Вимоги до СПЗ встановлюються індивідуальними технічними вимогами.

Вимоги до СПЗ встановлюються індивідуальними технічними вимогами

 

[Тип 1]

4.6

Будинки Державних органів влади, виконкомів Рад народних депутатів областей, міст, районів та відділів управління, незалежно від поверховості.

Усі приміщення.

Приміщення зберігання цінних документів,

архівів.

 

[Тип 1]

 

4.7.

Банки

4.7.1

Банки та фінансові установи

Усі приміщення.

З урахуванням пп. 4.2; 4.3; 4.4.

 

[Тип 1]

[Тип 2 – для філій]

4.7.2

Сховища цінностей та їх відсіки

Усі приміщення.

Незалежно від умовної висоти будинку.

 

[Тип 1]

4.8.

Будинки виставкові, торгівельні та громадського харчування

4.8.1

Торгівельні центри,  криті речові ринки, магазини, зали для ярмарок

 

 

 

4.8.1.1

Підземніта підвальні

Усі приміщення.

При загальній площі більше 1000 м2 СПС з використанням адресних компонентів.

Усі приміщення при площі  торгівельної зали більше   150 м2, або  загальній площі більше 400 м2.

 

[Тип 1]

4.8.1.2

Одноповерхові

Усі приміщення.

При загальній площі більше 3500 м2 СПС з використанням адресних компонентів.

Усі приміщення при загальній площі більше допустимої площі протипожежного відсіку в залежності від ступеню вогнестійкості будинку.

[Тип 2]

[Тип 1]

4.8.1.3

Двоповерхові

Усі приміщення. При загальній площі торгівельних залів більше 3500 м2 СПС з використанням адресних компонентів.

Усі приміщення при загальній площі торгівельних залів більше 3500 м2 .

 

[Тип 2] –

до 3500 м2

[Тип 1] – більше 3500 м2

4.8.1.4

Трьохповерхові та вище

Незалежно від площі

При загальній площі поверху більше 1000м2. СПС з використанням адресних компонентів.

З розміщенням торговельних залів на трьох та більше поверхах усі приміщення незалежно від площі.

 

[Тип 1]

4.8.2

З продажу сільськогосподарських продуктів, промислових товарів.

Незалежно від площі магазини, павільйони, групи кіосків та приміщення адміністративного призначення.

Приміщення ринків, які повинні обладнуватись СПС, в обґрунтованих випадках замість СПС можуть обладнуватись автономними системами  пожежогасіння.

 

Камери схову, у яких зберігаються матеріальні цінності (крім приміщень категорій Г, Д за вибухопожежною та пожежною небезпекою), незалежно від площі.

 

 

 

[Тип 2]

4.8.3

Підприємства громадського харчування в будинках іншого призначення

 

 

 

4.8.3.1

Умовною висотою до 26,5 мвключно

Усі приміщення.

-

 

[Тип 2]

4.8.3.2

Умовною висотою від 26,5 м до

 47 м включно

Усі приміщення.

Усі приміщення.

 

[Тип 1]

4.8.3.3

Умовною висотою від 47 м до

73,5 мвключно

Усі приміщення.

СПС з використанням адресних компонентів.

Усі приміщення

 

[Тип 1]

4.8.3.5

Умовною висотою понад  73,5 м

Усі приміщення.

СПС з використанням адресних компонентів.

Усі приміщення

 

[Тип 1]

4.8.4

Будинки виставкового та виставково-торгівельного призначення

 

 

 

4.8.4.1

підземні

Усі приміщення.

 

Усі приміщення при площі  виставкової зали більше 150 м2 , або  загальній площі більше 400 м2.

 

[Тип 1]

4.8.4.2

одноповерхові у будинках І та ІІ ступеня вогнестійкості

Усі приміщення. При загальній площі більше 3500 м2СПС з використанням адресних компонентів.

Усі приміщення при загальній площі більше 3500 м2.

 

[Тип 2]

[Тип 1]  більше 3500 м2

4.8.4.3

одноповерхові у будинках ІІІ ступеня вогнестійкості

Усі приміщення. При загальній площі більше 2000 м2СПС з використанням адресних компонентів..

Усі приміщення при загальній площі більше 2000 м2.

 

[Тип 2]

[Тип 1]

більше 2000 м2

4.8.4.4

одноповерхові у будинках ІІІа, ІІІб ступеня вогнестійкості

Усі приміщення. При загальній площі більше 1000 м2СПС з використанням адресних компонентів.

Усі приміщення при загальній площі більше 1000 м2.

 

[Тип 2]

[Тип 1]

більше 1000 м2

4.8.4.5

одноповерхові у будинках IV,IVатаVступеня вогнестійкості

Усі приміщення. При загальній площі більше 500 м2СПС з використанням адресних компонентів.

Усі приміщення при загальній площі більше 500 м2.

Тип 2]

[Тип 1]

більше 500 м2

4.8.4.6

двохповерхові та вище І та ІІ ступеня вогнестійкості

Усі приміщення. При загальній площі більше 3000 м2 СПС з використанням адресних компонентів.

Усі приміщення при загальній площі більше 3000 м2.

 

[Тип 2]

[Тип 1]

більше 3000 м2

4.8.4.7

двохповерхові ІІІ ступеня вогнестійкості

Усі приміщення. При загальній площі більше 1000 м2СПС з використанням адресних компонентів.

Усі приміщення при загальній площі більше 1000 м2.

 

[Тип 2]

[Тип 1]

більше 1000 м2

5.

Будинки культурно-освітніх і видовищних закладів

5.1

Театри, концертні та кіноконцертні зали (видовищні заклади)

Усі приміщення.

Більше ніж 800 посадочних місць

а) простір під колосниками сцени та ар’єрсцени; під нижнім ярусом робочих галерей ї нижніми перехідними містками, що їх з’єднують; приміщення сейфа згорнутих декорацій та усі прорізи сцени, включаючи прорізи порталу, карманів сцени, ар’єрсцени, а також  частини трюму, що зайнята конструкціями вбудованого обладнання сцени, та підйомно-опускних пристроїв мають бути обладнані дренчер ними системами пожежогасіння;

б) покриття сцени та ар’єрсцени, усі робочі галереї та перехідні містки, крім нижніх, трюм (крім вбудованого обладнання сцени), кармани сцени, а також приміщення у будинках зі сценою, що має колосники і трюм; складські приміщення, комори та майстерні, приміщення для монтажу станкових та об’ємних декорацій, камери димовидалення  повинні бути обладнані спринклерними системами пожежогасіння;

в) у виробничих приміщеннях  і резервних складах, розташованих у окремому корпусі на ділянці будинку театру, або при розташуванні підсобно-виробничих приміщень у будинку театру слід обладнувати спринклерними системами пожежогасіння;

г) у демонстраційних комплексах театрів місткістю 600 місць і більше зі сценами панорамного трибічного та центрального типів;

 

[Тип 1]

5.2

Цирки

Усі приміщення.

Склади декорацій, бутафорії та реквізиту, столярна майстерня, фуражна, інвентарні та господарські комори, приміщення зберігання та виготовлення реклами, приміщення виробничого призначення та обслуговування арени, приміщення для тварин, горищний підкупольний простір над залою для глядачів, естакадою і над гімнастичним майданчиком, кармани арени й портали виходів на арену та естраду обладнуються спринклерними системами пожежогасіння.

[Тип 1]

5.3

Кінотеатри, заклади дозвілля (клуби, центри культури та інші)

Усі приміщення.

а) у кінотеатрах, клубах, центрах дозвілля, зі сценами естрадами місткістю зали для глядачів більше700 місць за наявності колосників, а також у клубах і центрах культури та дозвілля зі сценами розміром 12,5х7,5м; 15х7.5м; 18х9м; 21х12м,  слід передбачати дренчерні системи пожежогасіння у місцях передбачених пунктом 5.1.а  цієї таблиці;

б) у  клубах, центрах дозвілля з місткістю зали для глядачів понад 700 місць зі сценами розміром 18х9м; 21х12м,  а, також зі сценами 18х12м;  21х15м незалежно від місткості зали, слід передбачати дренчерні  та спринклерні системи пожежогасіння у місцях передбачених пунктами 5.1.а; 5.1.б  цієї таблиці;

 

[Тип 1]

 

5.4

Казино  та ігрові заклади

Усі приміщення.

 При загальній площі більше 1000 м2 СПС з використанням адресних компонентів..

Усі приміщення при загальній площі більше 500 м2. В підвальних приміщеннях незалежно від площі.

 

[Тип 1]

6.

Музеї, бібліотеки та архіви

6.1.

Музеї, картинні галереї

Усі приміщення.

 СПС з використанням адресних компонентів з застосуванням димових та комбінованих оповіщувачів.

Обладнуються лише приміщення зберігання музейного фонду (запасники).

 

[Тип 1]

6.2.1.

Бібліотеки з фондом зберігання до 500 тис. умовних одиниць

Усі приміщення.

 

Приміщення сховищ бібліотек , архівів, комор, ремонтних майстерень, палітурно-брошорувальних, збирання та оброблення макулатури, розташовані в будинках з умовною висотою 26,5 м ї більше, а також у будинках Державних органів влади, виконкомів Рад народних депутатів областей, міст, районів.

 

[Тип 1]

6.2.2.

Бібліотеки з фондом зберігання більше 500 тис. умовних одиниць

Усі приміщення.

 СПС з використанням адресних компонентів з застосуванням димових та комбінованих оповіщувачів.

Приміщення сховищ бібліотек , архівів, комор, ремонтних майстерень, палітурно-брошорувальних, збирання та оброблення макулатури, розташовані в будинках з умовною висотою 26,5 м ї більше, а також у будинках Державних органів влади, виконкомів Рад народних депутатів областей, міст, районів.

 

[Тип 2]

6.2.3.

Бібліотеки з фондом зберігання більше 2 млн. умовних одиниць

Усі приміщення.

 СПС з використанням адресних компонентів.з застосуванням димових та комбінованих оповіщувачів.

Усі приміщення.

 

[Тип 1]

6.3.1.

Архіви площею менше 400м2

Усі приміщення з застосуванням димових та комбінованих оповіщувачів

-

 

[Тип 2]

6.3.2.

Архіви площею більше 400м2 та більше і  архіви унікальних видань, звітів рукописів та іншої документації особливої цінності

Усі приміщення.

 СПС з використанням адресних компонентів  з застосуванням димових та комбінованих оповіщувачів

Усі приміщення.

 

[Тип 1]

7.

Будинки науково-досліднихінститутів, проектнихта конструкторськихорганізацій, інформаційнихцентрів, установ органів управління, установ громадських організацій

7.1.

Умовною висотою до 26,5 мвключно

Усі приміщення.

Висотою від двох поверхів та вище, і одноповерхові загальною площею 300 м² та
більше

Приміщення зберігання цінних документів, архівів у будинках Державних органів влади, виконкомів Рад народних депутатів областей, міст, районів, а також приміщення згідно п.18 цієї таблиці

[Тип 2]

7.1.1.

Умовною висотою від 26,5 м до 47 м включно

Усі приміщення.

СПС з використанням адресних компонентів  та приводити в дію системи протидимного захисту

Усі приміщення

[Тип 1]

7.1.2.

Умовною висотою від 47 м до  73,5 мвключно

Усі приміщення

СПС з використанням адресних компонентів  та приводити в дію системи димовидалення

Усі приміщення

[Тип 1]

7.1.3.

Умовною висотою більше 73,5 м

Усі приміщення

СПС з використанням адресних компонентів  та приводити в дію системи димовидалення

Усі приміщення.

 

[Тип 1]

7.2.

Дитячі дошкільні заклади

Усі приміщення з застосуванням димових та комбінованих сповіщувачів

-

 

[Тип 2]

[Тип 1]

з цілодобовим перебуванням людей

7.3.

Загальноосвітні школи місткістю 360 і більше  учнів

Усі приміщення.

 

-

 

[Тип 2]

7.4.

Спеціальні та санаторні школи та школи інтернати  з приміщеннями для сну

Усі приміщення

СПС повинна бути адресного типу з застосуванням димових та комбінованих сповіщувачів в приміщеннях для сну

-

 

[Тип 1]

7.5.

Навчально-виробничі комбінати, позашкільні заклади

Усі приміщення.

 

-

[Тип 2]

8.

Будинки охорони здоров’я ( лікувально-профілактичні, санітарно-профілактичні заклади, установи судово-медичної експертизи, аптечні заклади, санаторії та санаторії-профілакторії,заклади відпочинку та туризму

8.1.1.

Умовною висотою до  26,5 мвключно

Усі приміщення. З застосуванням димових та комбінованих сповіщувачів в приміщеннях для сну.

-

[Тип 2]

8.1.2.

Умовною висотою від 26,5 м та вище

Усі приміщення.

СПС з використанням адресних компонентів  та приводити в дію системи димовидалення, з застосуванням димових та комбінованих оповіщувачів в приміщеннях для сну

-

 

[Тип 1]

9.

Будинки і споруди фізкультурно-оздоровчого і спортивного призначення

9.1.

Будинки і споруди, що використовуються в спортивних цілях, що мають стаціонарно встановлені трибуни для глядачів

Усі приміщення.

Кількість стаціонарних і тимчасових місць, які передбачені проектом трансформації залу:

 - не більше 300, ступінь вогнестійкості III та IV;

- не більше 400, ступінь вогнестійкості IV;

 - не більше 600, ступінь вогнестійкості IIIа та IIIб;

- більше 600, ступінь вогнестійкості I та II;

Усі приміщення.

Кількість стаціонарних і тимчасових місць, які передбачені проектом трансформації залу:

- більше 800, незалежно від ступеня вогнестійкості.

Підтрибунний простір стаціонарних трибун незалежно від площі

 

[Тип 2]

9.2.

Будинки, що використовуються в спортивних цілях , що можуть переобладнуватись з обладнанням глядацьких трибун, тераси для видовищ та демонстраційних цілей

Усі приміщення.

Кількість стаціонарних і тимчасових місць, які передбачені проектом трансформації залу:

- не більше 300, ступінь вогнестійкості III та IV;

- не більше 400, ступінь вогнестійкості IV;

 - не більше 600, ступінь вогнестійкості IIIа та IIIб;

- більше 600, ступінь вогнестійкості I та II;

-

 

[Тип 2]

9.3.

Будинки і споруди, які не мають глядацьких трибун, та в яких не передбачена проектом трансформація залу

Усі приміщення.

 

Усі приміщення.

 

[Тип 2]

10.

Окремо розташовані будинки для культової і релігійної діяльності

10.1.

Культові будинки і споруди, їх комплекси, будинки релігійних організацій

З загальною площею 300 м² та більше, або з площею молитовної зали понад 100 м²  усі приміщення.

Згідно з індивідуальними технічними вимогами(концепція)

[Тип 1]

11.

Будинки транспорту

11.1.

Вокзали усіх видів транспорту

Усі приміщення.

 

Усі приміщення.

 При загальній площіпонад

3500 м2

[Тип 1]

11.2.

Ангар для технічного обслуговування змиття та фарбування літаків, вертольотів

Усі приміщення.

 

Усі приміщення.

 

[Тип 1]

11.3.

Будівлі залів автоматизованих систем керування повітряним рухом

Усі приміщення.

 

-

 

[Тип 1]

11.4.

Ангари локомотивні

Усі приміщення. При загальній площі більше 7000 м2 СПС з використанням адресних компонентів 

Усі приміщення. При загальній площі понад

 7000 м2.

 

[Тип 1]

11.5.

Будівлі для технічного обслуговування аварійно-рятувальних засобів та авіаційних коліс та гальм

Усі приміщення.

Усі приміщення.

 

[Тип 1]

11.6.

Будівлі вагонних депо

Усі приміщення. При загальній площі більше 7000 м2 СПС з використанням адресних компонентів 

Усі приміщення. При загальній площі понад

7000 м2.

 

[Тип 2]

[Тип 1]

при площі понад7000 м2

11.7.

Будівлі трамвайних та тролейбусних депо

Усі приміщення. При загальній площі понад

7000 м2СПС з використанням адресних компонентів 

Усі приміщення. При загальній площі понад

 7000 м2.

 

[Тип 2]

 [Тип 1]

при площі понад

 7000 м2

12.

Будинкита споруди для зберігання (обслуговування) автомобільного транспорту

12.1.

Окремо розташовані підземні гаражі незалежно від поверховості

Усі приміщення.

 

Усі приміщення.

Крім одноповерхових розрахованих не більше ніж на 25 автомобілів

 

[Тип 1]

12.2.1.

Одноповерхові наземні гаражі

Усі приміщення.

- І та II ступенів вогнестійкості при загальній площі менше7000 м2;

- ІІІа ступеня вогнестійкості при загальній площі менше 3600 м2;

- III та ІV ступенів вогнестійкості загальній площі менше 2000 м2.

 

Усі приміщення.

- І та II ступенів вогнестійкості при загальній площі більше 7000 м2;

- ІІІа ступеня вогнестійкості при загальній площі більше 3600 м2;

- III та ІV ступенів вогнестійкості при загальній площі більше 2000 м2.

 

[Тип 2]

12.2.2.

Два поверхи та вище гаражі

Усі приміщення.

 

Усі приміщення.

 

[Тип 1]

12.3.

Механізовані гаражі(автоматизовані)

Усі приміщення.

 

Усі приміщення.

 

[Тип 1]

12.4.

Криті стоянки автотранспорту на території аеропортів

Усі приміщення.

 

Усі приміщення.

 

[Тип 1]

12.5.

Місця стоянки автотранспорту, що розташовані під спорудами будівлі аеровокзалу

Усі приміщення.

 

Усі приміщення.

 

[Тип 1]

12.6.

Будинки та приміщення комплексів автозаправних станцій

Усі приміщення.

 

Усі приміщення.

 Приміщення категорії В площею понад 20 м2, складські приміщення з наявністю ЛЗР та ГР, незалежно від площі, приміщення постів технічного обслуговування площею понад 100 м2, а також приміщення БП АЗС, АГЗС об’ємом 500 м3 та більше, в яких розміщується обладнання перекачування скрапленого вуглеводневого газу, що  входить до складу технологічної системи АЗС

 

[Тип 1]

12.7.

Автосалони, виставочні зали для тимчасового або постійного зберігання автомобілів

Усі приміщення.

 

Усі приміщення.

При загальній площі більше 500 м2.

 

[Тип 2]

 до 500 м2 включно

[Тип 1] вбудовані

[Тип 1] більше 500 м2

12.8.

Станції технічного обслуговування автомобілів

Усі приміщення.

 

Усі приміщення.

При загальній площі більше 500 м2

 

[Тип 2]

[Тип 1]

більше 500 м2

13.

Будинки виробничі

13.1.

Виробничі будинки категорії  В

 

 

 

13.1.1.

Одноповерхові

Усі приміщення.

 

Усі приміщення.

При наявності приміщення площею більше 1000 м2.

 

 [Тип 2]

[Тип 1] – при площі більше 1000 м2

13.1.2.

Двоповерхові та вище

Усі приміщення.

 

Усі приміщення.

При наявностіприміщенняплощею 500 м2та більше.

 

[Тип 2]

[Тип 1]

при площі  500 м2та більше.

 

14.

Будинки складів

14.1.

Складські  будинкикатегорії А та Б

Усі приміщення.

За наявності приміщення площеюменше

500 м2

Усі приміщення.

За наявності приміщення площеюбільше 500 м2

 

[Тип 1]

14.2.

Складські  будинкикатегорії В

Усі приміщення.

За наявності приміщення площеюменше 1000 м2.

Усі приміщення.

За наявності приміщення площеюбільше 1000 м2

 

[Тип 2]

[Тип 1]

при площі більше

1000 м2

14.2.1.

Складські  будинкикатегорії В та вище за пожежною небезпекою зі зберіганням на стелажах висотою 5,5 м та більше

Усі приміщення.

Незалежно від площі

Усі приміщення.

Незалежно від площіу тому числі внутрішньо-стелажний простір

[Тип 1]

14.3.

Склади  для зберігання гуми, каучуку та виробів з них, целулоїду та виробів із нього, зберігання лужних та лужноземельних металів (Na, K, Mg, Caта ін.), а також пожежовибухонебезпечних металевих порошків (Ti, Al, Feта ін.)

 

 

 

14.3.1.

Одноповерхові

Усі приміщення.

 

Усі приміщення.

При загальній площі  більше 750 м2

 

[Тип 2];

[Тип 1]-

при площі більше 750 м2

14.3.2.

Двоповерхові

Усі приміщення.

 

Усі приміщення.

 

[Тип 1]

14.4.

Резервуарні парки зберігання спирту

При об’ємі менше1000 м3.

 

При об’ємі більше 1000 м3.

 

[Тип 1]

14.5.

Для зберігання негорючих матеріалів у горючій упаковці

Усі приміщення.

За наявності приміщення площеюменше 1500 м2.

Усі приміщення.

За наявності приміщення площеюбільше 1500 м2

 

[Тип 2]

14.6.

Для зберігання аміачної селітри і горючих пестицидів

Усі приміщення.

.

Усі приміщення.

За наявності приміщення площеюбільше 700 м2

[Тип 2]

14.7.

Для зберігання фото-, кіно-, аудіо- плівки на основі ацетату целюлози

Незалежно від площі.

При зберіганні 200 кг та більше,

[Тип 2]

14.8.

Для зберігання розхідного запасу двигунів та агрегатів машин з наявністю в них палива та олив

Усі приміщення.

За наявності приміщення площеюменше 500 м2.

Усі приміщення.

За наявності приміщення площеюбільше 500 м2

[Тип 2]

14.9.

Наземні   резервуари   для   зберігання нафти і нафтопродуктів

Усі службовіприміщення.

При об’ємі більше 5000 м3.

 

[Тип 1]

14.10.

Для зберігання нафтопродуктів з температурою спалаху нижче 120о С у тарі 

Усі приміщення.

За наявності приміщення площеюменше 500 м2.

Усі приміщення.

За наявності приміщення площею  більше 500 м2

 

[Тип 2]

[Тип 1]

 при площі більше 500 м2

14.11.

Для зберігання нафтопродуктів з температурою спалаху вище120о С у тарі 

Усі приміщення.

За наявності приміщення площеюменше 750 м2.

Усі приміщення.

За наявності приміщення площею  більше 750 м2

 

[Тип 2]

[Тип 1]

 при площі більше 750 м2

14.12

Закриті склади ЛЗР, ГР і приміщення із  установками регенерації масел

Усі приміщення.

За наявності приміщення площею  менше 500 м2.

Усі приміщення.

За наявності приміщення площеюбільше 500 м2

 

[Тип 1]

15.

Будинки сільськогосподарського призначення

15.1

Склади зберігання хлібопродуктів, насіння кукурудзи, комбікормів, сировини для виробництва комбікормів, вітамінів, антибіотиків, ферментних препаратів, отрутохімікатів, механізовані і немеха-нізовані склади зерна; бункери, надбункерні приміщення для зберігання порошкових органічних матеріалів

 

 

200м2і більше

 

 

-

[Тип 2]

15.2

Склади для тарного і безтарного зберігання борошна

 

Від 100м2до 1000м2

1000м2і більше

[Тип 2]

15.3

Окремо розташовані будівлі складів для зберігання вітамінів, антибіотиків, ферментних препаратів і отрутохімікатів

Усі приміщення.

При загальній площі  більше 200 м2

-

 

[Тип 2]

15.4

Матеріальні склади

Усі приміщення.

 

 

-

[Тип 2]

15.5

Адміністративно-побутові будинки

Дивись п.4.1 цієї таблиці.

-

 

[Тип 2]

15.6

Сільськогосподарські силоси (бункери)

При об’ємі менше 200 м3.

 

При об’ємі більше 200 м3.

 

[Тип 2]

15.7

Будинкисільськогосподарського призначення з категорією В (у яких обертаються горючі матеріали)

Усі приміщення.

При загальній площі менше 1000 м2.

Усі приміщення.

При загальній площі  1000 м2 та більше

[Тип 1

15.8

Будинки птахофабрик

Усі приміщення.

Допускається використання технологічних датчиків автоматичного контролю температури

-

 

[Тип 2]

15.9

Будинки для використання в сільськогосподарській діяльності  (корівники, конюшні, свинарники, вівчарні, кінні заводи та інші)

Усі приміщення.

При загальній площі 1500 м2та більше

 

 

-

 

 

 

 

 

[Тип 2]

 

15.10

Склади мінеральних горючих добрив, негорючих добрив, в упаковці з горючих матеріалів, аміачної селітри

Усі приміщення . При загальній площі 200 м2 і більше.

 

 

 

 

-

 

 

[Тип 2]

 

15.11

Приміщення складів пестицидів з температурою спалаху нижче 120° С

Усі приміщення . При загальній площі від 100 м2до 500 м2

 

Усі приміщення . При загальній площі 500 м2 і більше.

 

[Тип 2]

[Тип 1]

при площі більше 500 м2

 

16.

Транспортні та евакуювальнітунелі

16.1

Транспортні тунелі для проїзду наземного транспорту

Усі допоміжні приміщення транспортного тунелю

Тунелі довжиною понад 100 м

[Тип 1]

16.2

Тунелідля евакуювання

Довжиною понад 100м

 

-

[Тип 1]

17

Магістральні нафтопроводи та газопроводи

17.1

Газо розподільчі та газо компресорні станції

Усі приміщення.

Незалежно від площі.

 

Усі приміщення.

Незалежно від площі.

 

[Тип 1]

17.2

Насосні станції на магістральних нафто і газопроводах

Усі приміщення.

Незалежно від площі.

 

Усі приміщення.

Незалежно від площі.

 

[Тип 1]

17.3

Споруди зв’язку та управління на магістральних нафто і газопроводах

Усі приміщення.

Незалежно від площі.

 

Усі приміщення.

Незалежно від площі.

 

[Тип 1]

18

Магістральні водопроводи

18.1

Станції насосні та фільтраційні на магістральних водопроводах,

Усі приміщення.

 

-

 

[Тип 2]

19

Споруди нафтохімічних і нафтопереробних підприємств

19.1

Вогняні підігрівачі нафти незалежно від розмірів

-

Усі приміщення.

Незалежно від площі.

 

[Тип 1

19.2

Портові термінали для нафтопродуктів об’ємом 5000 м3 і більше

-

Усі приміщення.

Незалежно від площі.

[Тип 1]

20

Склади полімерних (високомолекулярних) сполук – пінополіуретан, пінополістирол (поролон, пінопласт)

20.1

Групигорючості Г3 та Г4

Всі приміщення За наявності приміщення площеюдо 100 м2 включно

Всі приміщення.

За наявності приміщення площеюбільше 100 м2

[Тип 2]

20.2

Групигорючості Г1 та Г2

До 1000 м2 включно

Більше 1000 м2

[Тип 2]


Таблиця В.2 – Приміщення у будинках та спорудах різного призначення

 

Призначення приміщення

Умови обладнання приміщення СПС

Умови обладнання приміщення АСПГ

Примітки

 

1

Споруди, приміщення та технологічне обладнання енергетичних об’єктів

1.1

Внутрішньо-цехові, міжцехові кабельні підвали,напівпідвали, тунелі, поверхи, напівповерхи, шахти, закриті галереї, приміщення вводу кабелів, що розміщені всередині та поза будинками енергетичних об'єктів  (ТЕЦ, ГЕС,ГАЕС, ГРЕС, ТЕС) незалежно від об'єму та кількості кабелів

По усій довжині.

 

По усій довжині.

Не обладнуються в разі використання негорючої кабельної продукції, або захисту кабелів вогнезахисним покриттям

 

 

1.2

Закриті розподільні пристрої і приміщення  для встановлення трансформаторів на електростанціях.

Незалежно від площі

 

Незалежно від площі

 

 

1.3

Машзали електростанцій

Усі приміщення.

 

Незалежно від площі

 

1.4

Приміщення вбудованих, прибудованих та дахових котельних установок на рідкому, твердому та комбінованому  паливі

 

Незалежно від площі

 

Незалежно від площі.

 

 

1.4.1

Приміщення вбудованих, прибудованих та дахових котельних установок на газовому паливі

 

Незалежно від площі

При цьому компоненти СПС повинні бути у вибухобезпечному виконанні.

 

 

1.5

Приміщення електрогенераторнихз двигунами внутрішнього згоряння

 

Незалежно від площі.

 

При цьому компоненти СПС повинні бути у вибухобезпечному виконанні.

Незалежно від площі.

 

При цьому компоненти спонукальної системи повинні бути у вибухобезпечному виконанні.

 

1.6

Приміщення вводу кабелів, кабельні шахти, кабельні підвали, тунелі, поверхи що розміщені всередині та поза будинками

При пожежному навантаженні менше

180 МДж/ м2

При пожежному навантаженні більше

180 МДж/ м2

 

1.7

Трансформатори і реактор напругою  500 кВ і вище незалежно від потужності, трансформатори напругою 220-330 кВ з одиничною потужністю 200 МВа і більше

Незалежно від площі.

 

Незалежно від площі.

 

 

1.8

Трансформатори напругою 110 кВ і вище потужністю 63 МВа і більше,  встановлені в камерах закритих  підстанцій глибокого введення і в закритих розподільчих установках (ЗРУ) електростанцій і підстанцій

Незалежно від площі.

 

Незалежно від площі.

 

 

1.9

Трансформатори напругою 110 кВ і  вище з одиничною потужністю 63 МВа і більше, встановлені біля будівлі  гідроелектростанції

Незалежно від площі.

 

Незалежно від площі.

 

 

1.10

Закриті склади ЛЗР, ГР категорії А, Б, В та приміщення із установками регенерації масел

При площі приміщення менше

500м2

Усі приміщення.

При наявності приміщення площею     
500 м2 і більше

 

1.11

Приміщення мазутних та масляних насосів,
насосів дизельного пального,
маслоапаратних на теплових
електростанціях і районних котельнях

Незалежно від площі

Незалежно від площі

 

1.12

Закриті трансформаторні майстерні                    

Незалежно від площі

 

 

1.13

Приміщення лабораторій,
ремонтних майстерень, закритих складів і комор, а також інших приміщень, пов'язаних зі зберіганням та ремонтом горючого обладнання і матеріалів

Незалежно від площі

 

 

1.14

Приміщення тракту паливоподачі і закритих складів твердого палива                       

Незалежно від площі

Незалежно від площі

 

 

Приміщення електрощитових та КРУ

Незалежно від площі

-

 

2

Приміщення у вокзалах та будівлях транспорту

2.1

Приміщення прийому, транспортування та видачі багажу в аеровокзалах

Незалежно від площі.

Незалежно від площі.

 

2.2

 

Камери схову багажу та ручної поклажі, приміщення для зберігання незатребуваного багажу, в будинках вокзалів залізничних, річкових, морських, автовокзалів та аеровокзалів

При загальній площі менше

1000 м2

 

При загальній площі більше

1000 м2

 

 

2.2.1

У підвальних приміщеннях

При загальній площі менше

700 м2

 

При загальній площі більше

700 м2

 

 

2.3

Автоматичні камери схову

При загальній площі менше

1500 м2

При загальній площі більше

1500 м2

 

2.3.1

У підвальних приміщеннях

При загальній площі менше

1000 м2

 

При загальній площі більше

1000 м2

 

 

3

Приміщення сільськогосподарського призначення

3.1

Приміщення очищення зерна, сушіння і оброблення солоду і зерна

 

Від 100  м2до 1000 м2

Понад

1000  м2

 

3.2

Приміщення для оброблення, сушіння і очищення зерна в кукурудзяно-крохмале-патоковому виробництві

 

Незалежно від площі

-

 

3.3

Розмельно-сортувальне відділення у виробництві вівсяних дієтпродуктів

 

Незалежно від площі

-

 

3.4

Приміщення кормоцехів, цехів з виробництва комбікормів, концентрованих кормів, трав'яного бо­рошна, преміксів, сухого крохмалю, білково-вітамінних добавок, гранулювання готової продукції

 

 

Від 200 м2 до

1500 м2

 

 

1500 м2і більше

 

 

3.5

Приміщення для оброблення насіння зерна, зерноочисні, насінняочисні, сушильні

 

 

Від 200 м2до

1500  м2

 

 

1500  м2 і більше

 

 

3.6

Приміщення розмельні, лущильні, (шеретувальні), очищення борошнистої сировини

 

Незалежно від площі

 

-

 

 

3.7

Приміщення вибійних і фасувальних відділень бо­рошна, крупи, комбікормів

 

Незалежно від площі

 

-

 

 

3.8

Транспортерні галереї для переміщення комбікормів і зерна розсипом

 

200 м2і більше

 

-

 

 

3.9

Приміщення для протравлювання насіння (оброблен­ня емульсією)

 

200 м2і більше

 

-

 

 

3.10

Приміщення для приготування емульсії, фасування і засипки отрутохімікатів і інших хімічних речовин, що призначені для протравлювання зерна і насіння

 

 

Незалежно від площі

 

 

-

 

 

3.11

Корпуси, відділення виробництва розсипних і гранульованих комбікормів, білково-вітамінних до­бавок, преміксів, карбамідного концентрату, очищення борошнистого зерна

 

 

Незалежно від площі

 

 

-

 

 

3.12

Приміщення розмельні, лущильні (шеретувальні) і зерноочисні млинозаводів і крупозаводів

 

 

Незалежно від площі

 

-

 

 

3.13

Приміщення вибійних відділень борошна, крупи і комбікормів

 

 

Незалежно від площі

 

-

 

 

3.14

Приміщення фасування борошна і крупи

 

 

Незалежно від площі

 

-

 

 

3.15

Приміщення складів для зберігання вітамінів, антибіотиків, ферментних препаратів і отрутохімікатів

 

200 м2і більше

 

-

 

 

3.16

Приміщення для оброблення насіння кукурудзи

 

Незалежно від площі

 

 

 

 

3.17

Матеріальні склади

 

Незалежно від площі

 

-

 

 

4

Приміщення  телекомунікаційних об’єктів

4.1

Приміщення апаратних вузлів, комутаторних залів, електронних комутаційних станцій, зали міжміських, центрів документального електрозв’язку, міських та сільських автоматичних телефонних станцій, інші технологічні приміщення об’єктів електрозв’язку (КРОС, ЛАЗ, ЛАЦ) та пунктів цифрових систем передачі даних загальною потужністю споживання електроенергії

При площі менше 24 м2 і потужності

менше 12 кВт

При потужності

більше 12 кВт 

 

4.2

Приміщення апаратних радіорелейних споруд, радіотрансляційних вузлів та регенераційних пунктів радіозв’язку

Незалежно від площі

Незалежно від площі

 

4.3

Приміщення введення кабелів електрозв’язку (кабельні шахти).

Незалежно від площі.

 

Незалежно від площі.

 

 

4.4

Приміщення базових станцій та ретрансляторів мобільного зв’язку, які розміщені:

 

 

 

 

4.4.1

У діючих будинкахоб’єктів електрозв’язку

Незалежно від площі.

 

 

 

4.4.2

У будинках іншого призначення

Незалежно від площі.

 

Незалежно від площі.

 

 

4.4.3

В окремо розташованих спеціальних будинкахта спорудах

Незалежно від площі.

 

-

Обладнуються автономними модульними системамипожежогасіння

 

5

Приміщення в спорудах та будівлях авіаційного транспорту

 

5.1

Приміщення апаратних технічних будівель дальніх та ближніх приводних радіостанцій з маркерними радіомаяками, окремих приводних радіостанцій (автоматизовані) та радіомаяків азимутальних, далекомірних, автоматичних радіопеленгаторів, курсових і глисадних радіомаяків

Незалежно від площі.

 

Незалежно від площі.

 

 

5.2

Приміщення залів автоматизованих систем керування повітряним рухом.

Незалежно від площі.

 

Незалежно від площі.

 

 

5.3

Приміщення центрів комутації повідомлень та передавальних і приймальних радіоцентрів

Незалежно від площі.

 

Незалежно від площі.

 

 

6

Приміщення у будинках  Укрпошти

6.1

Приміщення обробки, сортування, зберігання і доставки посилок, письмових кореспонденцій, періодичних видань і страхової пошти

При площі приміщення менше

500м2

При площі приміщення 500м2та більше

 

 

7

Виробничі приміщення

7.1

Підземні  категорії В

Усі приміщення.

При загальній площі менше

 500 м2.

Усі приміщення.

При наявності приміщення площею 500 м2і більше

 

 

 

7.2

Регулювальні, контрольно-вимірювальні дільниці, лабораторії.

При площі приміщення менше

500м2

Усі приміщення.

При наявності приміщення площею 500 м2і більше

 

 

7.3

Майстерні: радіотехнічні, ремонту апаратури (телеграфного, факсимільного зв’язку), електроремонтні, антенно-вежевого господарства

При площі приміщення менше

500м2

Усі приміщення.

При наявності приміщення площею 500 м2і більше

 

 

7.4

Електроремонтні майстерні для перемотування електродвигунів

При площі приміщення менше

500м2

Усі приміщення.

При наявності приміщення площею      500 м2і більше

 

7.5

 

Приміщення агрегатних в цокольних, напівпідвальних і підвальних приміщеннях або тих, що мають видаткові баки пального чи мастила загальною ємністю більше

0,5 м3(500л)

Незалежно від площі.

Незалежно від площі.

 

 

7.6

Ділянки консервування виробів в установках періодичної дії з використанням горючих рідин (ванни, конвеєрні лінії тощо) та на основі легкозаймистих рідин. Ділянки промивання виробів у гасі, бензині, уайт-спіриті та інших горючих та легкозаймистих рідинах

При площі приміщення менше

500м2

Усі приміщення.

При наявності приміщення площею 500 м2і більше

 

7.7

Приміщення деревообробки та столярні майстерні

При площі приміщення менше

500м2

Усі приміщення.

При наявності приміщення площею 500 м2і більше

 

7.8

Ділянки полірування та шліфування виробів із деревини та лакових покриттів:

 

 

 

7.8.1

категорії А і Б за вибухопожежною небезпекою

Незалежно від площі

Незалежно від площі

 

7.8.2

категорії В за вибухопожежною небезпекою

При площі приміщення менше

500м2

При площі приміщення більше

500м2

 

7.9

Приміщення витратних комор лакофарбових матеріалів, горючих миючих засобів, мастил, інших горючих рідин, що розміщені у виробничих будинках

При площі приміщення менше

50м2

При площі приміщення більше

50м2

 

7.10

Приміщення виробництв деталей з горючих матеріалів

При площі приміщення менше

500м2

При площі приміщення 500м2  і більше

 

 

7.11

Майстерні гумотехнічних виробів

При площі приміщення менше

500м2

При площі приміщення 500м2 і більше

 

 

7.12

Приміщення (кабіни, бокси) випробувань із використанням горючих і легкозаймистих рідин

Незалежно від площі

Незалежно від площі

 

7.13

Приміщення випробувальної апаратури, гідровипробувань гасом, крапельної дефектоскопії легкозаймистими рідинами

При площі приміщення менше

300м2

При площі приміщення 300м2 і більше

 

 

7.14

Цехові експрес-лабораторії аналізів

Незалежно від площі

-

 

7.15

Екранована кімната

Незалежно від площі.

Незалежно від площі.

 

7.16

Приміщення ремонту і перевірки кисневого обладнання

Незалежно від площі

-

 

7.17

Приміщення перевірки, ремонту та випробувань паливних приладів:

Незалежно від площі

-

 

7.18

Камера для випробування бустерних і гідравлічних агрегатів

При площі приміщення менше

500м2

При площі приміщення 500м2 і більше

 

 

7.19

Приміщення дільниці промивки хлорованими вуглеводами, магнітної дефектоскопії, люмінесцентної дефектоскопії

Незалежно від площі

-

 

7.20

Приміщення обробки металів із використанням устаткування, що містить горючі рідини у силовій гідросистемі та системі охолодження у кількості 60 кг і більше в одиниці обладнання при робочому тиску 0,2 МПа і більше

При площі приміщення менше

750м2

При площі  приміщення 750м2 і більше

 

 

7.21

Приміщення із застосуванням лужних та лужноземельних металів (Na, K, Mg, Ca та ін.), а також пожежовибухонебезпечних металевих порошків (Ti, Al, Fe та ін.), зварювання тощо

Незалежно від площі

Незалежно від площі

 

 

7.22

Клейоприготувальні на основі легкозаймистих та горючих рідин

Незалежно від площі

Незалежно від площі

 

7.23

Приміщення наповнення балонів горючими газами)

Незалежно від площі.

Незалежно від площі

 

7.24

Приміщення хімчистки хлорованими вуглеводами

Незалежно від площі.

-

 

7.25

Приміщення насосних та компресорних станцій з перекачування легкозаймистих та горючих рідин

Незалежно від площі.

Незалежно від площі.

 

7.26

Підвальні приміщення, технічні поверхи з обладнанням, у яких циркулюють горючі мастильні матеріали та охолоджувальні рідини, маслоохолоджувальні агрегати тощо

Незалежно від площі.

Незалежно від площі.

 

7.27

Відділення (ділянки) виготовлення і розплавлення модельних  форм

При площі приміщення менше

500м2

При площі приміщення 500м2 і більше

 

 

7.28

Ділянки фарбувальні та фарбоприготувальні різними методами (за винятком занурювання, струменевого полиття, безкамерного пофарбування)

При площі приміщення менше

500м2

При площі приміщення 500м2 і більше

 

 

7.29

Пофарбування занурюванням, струменевим политтям, безкамерне пофарбування

Незалежно від площі

Незалежно від площі

 

7.30

Фарбоприготувальні на основі легкозаймистих та горючих рідин, камери для пофарбування

Незалежно від площі

Незалежно від площі

 

7.31

Камери сушки пофарбованих виробів, деревини та виробів із горючих матеріалів за винятком сушки паром

-

Незалежно від площі.

 

7.32

Електроремонтні цехи: ізоляційно-просочувальні, заливання маслом і випробування  високовольтної  апаратури та трансформаторів.

При площі приміщення менше

500м2

При площі приміщення більше

500м2

 

7.33

Приміщення маслопiдживлювальних улаштувань для маслонаповнення кабелів електростанцій і підстанцій

При площі приміщення менше

500м2

При площі приміщення більше

500м2

 

7.34

Приміщення мазутних насосів, насосів дизельного пального, маслоапаратних на теплових електростанціях і районних котелень

 Незалежно від площі.

-

 

7.35

Приміщення масляних охолоджувачів 

 Незалежно від площі

 Незалежно від площі

 

7.36

Циклони (бункери) для збору горючих відходів

-

Об’ємом понад 50 м3

 

7.37

Пневмотранспорт для транспортування горючих матеріалів (за винятком пневмопошти) (Незалежно від типу )

Захищається СПЗ за індивідуальними технічними умовами

Захищається СПЗ за індивідуальними технічними умовами

 

7.38

Приміщення для насосів і вузлів засувок у будівлях, продуктових насосних станцій, на складах нафти та нафтопродуктів (крім резервуарних парків магістральних нафтопродуктів), каналізаційних насосних станцій з перекачування неочищених виробничих стічних вод (з нафтою та нафтопродуктами) і нафти та нафтопродуктів, що уловлені

При загальній площі менше

300м2

При загальній площі 300м2 і більше

 

 

7.39

Приміщення для насосів і вузлів засувок, у будівлях насосних станцій резервуарних парків магістральних нафтопроводів

Незалежно від площі на станціях продуктивністю   менше 1200м3 /год

Незалежно від площі на станціях продуктивністю  понад 1200м3 /год

 

 

7.40

Приміщення масляних вимикачів, трансформаторних камер, розподільчих пристроїв до 1000В, які розташовуються у виробничих, адміністративних та інших будівлях 

При масі масла менше 60 кг

 При масі масла більше 60 кг

 

7.41

Масляні ємності для загартовування

-

При площі за гартувальної ванни більше

 6 м2

 

7.42

Приміщення для зберігання, ділянки технічного обслуговування й ремонту (крім мийних), діагностувальних та регулювальних робіт рухомого складу.

При площі приміщення менше

500 м2

При площі приміщення 500 м2 і більше

 

 

8

Приміщення у виробничих спорудах та будинках авіаційного транспорту

8.1

Будинки демонтажу і монтажу авіадвигунів, демонтажу і монтажу повітряних гвинтів, шасі і коліс, фарбувальних робіт, промивки легкозаймистими та горючими рідинами (ЛЗР та ГР), випробування, ремонту та перевірки паливних приладів, консервації і розконсервації авіадвигунів, агрегатів, підшипників

При площі приміщення менше

1000м2

При площі приміщення 1000м2 і більше

 

 

8.2

Приміщення жерстяно-мідницьких, термічних, слюсарних робіт, великогабаритних деталей планера і ремонту крісел, механічної, ремонту скла та пластмаси, аварійно-рятувального обладнання, сушки і укладки гальмових парашутів

При площі приміщення менше

1000м2

При площі приміщення 1000м2 і більше

 

 

8.3

Приміщення дільниці зборки і розборки, промивки, змивки планера  та систем літака (ангар, критий док), випробування агрегатів паливної системи літака, промивки бензином, гасом, герметизації і випробування кесонів і м’яких баків, оклеєчних робіт, розконсервації та консервації агрегатів літаків і вертольотів, ремонту шасі та повітряних гвинтів, випробування агрегатів бустерної, гідравлічної системи повітряних гвинтів і трубопроводів, централізованого постачання гідравлікою, випробування систем літака, демонтажу силових установок, фарбування вузлів і деталей

При площі приміщення менше

1000м2

При площі приміщення 1000м2 і більше

 

 

8.4

Приміщення термічних робіт, дефектації з’ємних деталей, вузлів і агрегатів, випробування агрегатів висотної системи, вібровипробувань, монтажу силових установок, ремонту трубопроводів, маслобаків, крісел, теплозвукоізоляції, зборки, дефектації, ремонту, регулювання і випробування

При площі приміщення менше

1000м2

При площі приміщення 1000м2 і більше

 

 

8.5

Приміщення дільниці розбирання, розконсервування та консервування авіадвигунів, випробування паливних агрегатів, промивка деталей ЛЗР,ГР

Незалежно від площі

Незалежно від площі

 

8.6

Приміщення промивки  деталей і вузлів гарячим маслом і гасом під тиском, дефектації деталей магнітним, люмінесцентним ЦД ЛЮМ А, Б контролем, дефектації деталей гідровипробуванням, фарбування вузлів і деталей

Незалежно від площі

Незалежно від площі

 

8.7

Приміщення дільниці розбирання вузлів і деталей ходової частини двигунів  повітряних агрегатів, ремонту і зборки, балансировки роторів компресора і турбіни поверхневого зміцнення, термообробки, алюмографії, горіхоструйної очистки, поліровки деталей, віброабразивної, хімічної поліровки деталей віброобразивної, хімічної очистки та очистки електрокорундом, нанесення емалі, рентгеноскопії

При площі приміщення менше

1000м2

При площі приміщення  1000м2 і більше

 

 

8.8

Складські приміщення для зберігання мастильних матеріалів на об’єктах авіаційного транспорту

При площі приміщення менше

500м2

При площі приміщення  500м2 і більше

 

 

9

Складські приміщення

9.1

Складські приміщення для зберігання  гуми, каучуку та виробів із них:

При площі приміщення менше

500м2

При площі приміщення 500м2 і більше

 

 

9.2

Склади зберігання горючих і негорючих вантажів у горючій упаковці з вистою зберігання вантажів      5,5 м  і вище

Незалежно від площі

 

Незалежно від площі

 

 

9.3

Складські приміщення целулоїду та виробів із нього

Незалежно від площі

 

Незалежно від площі

 

 

9.4

Склади горючих матеріалів або негорючих горючій упаковці, що розташовані у підвалах

При площі приміщення менше

700м2

При площі приміщення  700м2 і більше

 

 

9.5

Склади горючих матеріалів (крім складів деревини, лужних металів, гумотехнічних виробів, нафтопродуктів, аміачної селітри та горючих пестицидів)

При площі приміщення менше

1000м2

При площі приміщення 1000м2 і більше

 

 

9.6

Склади негорючих матеріалів у горючій упаковці

При площі приміщення менше

1500м2

При площі приміщення більше

1500м2

 

9.7

Приміщення архівів

При місткості зберігання менше150 тисяч умовних одиниць та площею менше 400м2

-     При місткості зберігання більше 150 тисяч умовних одиниць, незалежно від площі;

-     площею більше        400 м2;

-     незалежно від площі для документації особливої цінності

 

9.8

Складські приміщення для зберігання нафтопродуктів із температурою спалаху нижче 120 °C у тарі

При площі приміщення менше

500м2

При площі приміщення 500м2 і більше

 

 

9.9

Складські приміщення для зберігання нафтопродуктів із температурою спалаху 120 °C і вище в тарі

При площі приміщення менше

750м2

При площі приміщення 750м2 і більше

 

 

9.10

Елінги

 

При площі приміщення менше

1500м2

При площі приміщення 1500м2 і більше

 

 

9.11

Складські приміщення для зберігання аміачної селітри і горючих пестицидів

При площі приміщення менше

200м2

-

 

 

9.12

Складські приміщення для зберігання  горючих рідин та горючих хімікатів

При площі приміщення менше

500м2

При площі приміщення 500м2 і більше

 

 

9.13

Складські приміщення для зберігання легкозаймистих рідин, приміщеннях (камерах) зберігання оперативного запасу легкозаймистих рідин

Незалежно від площі

Незалежно від площі

 

9.14

приміщення складів лужних та лужноземельних металів (Na, K, Mg, Ca та ін.), а також пожежовибухонебезпечних металевих порошків (Ti, Al, Fe та ін.)

Незалежно від площі

 

Незалежно від площі

 

9.15

Склади розхідного запасу двигунів та агрегатів машин з наявністю в них мастил

Незалежно від площі

Незалежно від площі

 

9.16

Склади деревини

 

При площі приміщення менше

500м2

При площі приміщення 500м2 і більше

 

 

10

Приміщення на об’єктах по виробництву солоду, пива та безалкогольних напоїв

10.1

Приміщення дробильного відді лення, бункери дробленогосолоду

 При площі приміщення від 100м2до 1000м2

При площі приміщення 1000м2 і більше

 

 

10.2

Приміщення відділення підробки    та очищення зерна, зберігання недробленого продукту, склади хмелю та несолодженої сировини

 

 При площі приміщення від 100м2до 1000м2

>100

 

10.3

Надсилосне та підсилосне приміщення

Незалежно від площі

-

 

10.4

Дробильно-полірувальне відді лення (при сухому дробленні)

При площі приміщення від 100м2до 1000м2

При площі приміщення 1000м2 і більше

 

 

10.5

Робоча башта елеватора, силосні  корпуси, підсилосне та надсилосне приміщення

Незалежно від площі

Незалежно від площі

 

10.6

Відділення сушіння солоду, відділення підробітку солодовні, підлогові склади ячменю та солоду

При площі приміщення від 100м2до 1000м2

При площі приміщення 1000м2 і більше

 

 

10.7

Закриті складські приміщення      пальної сировини, горючої про дукції та тари із горючих матеріалів

При площі приміщення від 100м2до 1000м2

При площі приміщення більше

1000м2

 

10.8

Холодильно -компресорне відді лення, склади аміаку, масла, пального, допоміжних матеріа лів і матеріальні

При площі приміщення від 100м2до 1500м2

При площі приміщення 1500м2 і більше

 

 

11

Приміщення для автомобільного транспорту

11.1

В одноповерхових будинках I та II ступенів вогнестійкості

При площі приміщення менше7000 м2, крім приміщень категорій Г і Д

 

При площіприміщення 7000 м2і більше

 

11.2

В одноповерхових будинках I та II ступенів вогнестійкості для приміщень із зберігання автобусів II та III категорій, а також при сумісному зберіганні більше 50% автобусів від загальної кількості транспортних засобів

При площі приміщення менше3600 м2, крім приміщень категорій Г і Д

 

При площіприміщення3600м2 і більше

 

 

11.3

У будинках III, IV  ступенів вогнестійкості

При площі приміщення менше2000 м2, крім приміщень категорій Г і Д

При площі приміщення 2000м2 і більше

 

 

11.4

У будинках IIIа ступеню вогнестійкості

При площі менше3600 м2, крім приміщень категорій Г і Д

При загальній площі 3600м2 і більше

 

 

11.5

У будинках із двома поверхами і більше

Незалежно від площі

Незалежно від площі

 

11.6

У підвальних, цокольних поверхах та під мостами

Незалежно від площі

Незалежно від площі

 

11.7

Приміщення гаражів і стоянок з механізованими (автоматизованими) пристроями паркування автомобілів без участі водія

Незалежно від площі та поверховості

Незалежно від площі та поверховості

 

11.8

Приміщення, в будинках різних за призначенням, що пристосовані для розміщення автосалонів (виставок) з продажу транспортних засобів

Незалежно від площі

Незалежно від площі

 

11.9

Приміщення для зберігання автомототранспорту, які розташовані у підземних, підвальних та цокольних поверхах  будинків

Незалежно від площі

Незалежно від площі. Допускається не передбачати автоматичне пожежогасіння в одноповерхових підземних гаражах місткістю до 25 машиномісць, розташованих на незабудованих територіях

 

11.10

Приміщення для зберігання, технічного обслуговування і технічного ремонту (крім постів миття) автомобілів, які розміщені:

 

 

 

11.10.1

в окремо розташованих підземних  та цокольних гаражах незалежно від поверховості;

Незалежно від площі

Незалежно від площі.

 

11.10.2

у підземних та цокольних поверхах будинків іншого призначення;

Незалежно від площі.

Незалежно від площі.

 

11.10.3

службові приміщення гаражів для обслуговуючого та чергового персоналу, а також технічного призначення;

Незалежно від площі.

 

-

 

11.10.4

зони, зайняті електрошафами в приміщеннях венткамер, бойлерних, теплопунктів і насосних станцій

Незалежно від площі.

 

-

 

12

Приміщення в спорудах (будинках) метрополітену

12.1

Всі підземні приміщення і споруди метрополітенів, за винятком, пасажирських приміщень, акумуляторних, насосних, теплових вузлів, санвузлів, калориферних (водяних), камер тунельної вентиляції і приміщень категорій Г і Д.

Незалежно від площі

Перегінні, з’єднувальні тунелі і тупики в тому випадку, якщо питома пожежна навантага від прокладених в них кабелів перевищує

25 МДж/м2 площі поверхні на якій розміщені кабелі. Вогнестійкі кабелі в розрахунках не враховуються.

-

 

12.2

На лініях, в електродепо та приміщеннях метрополітену.

 

 

 

12.2.1

Об’єкти торгівельного та соціально-побутового призначення, які розміщені на площах метрополітену в підвуличних переходах, суміщених з входами (виходами) на станції метрополітену.

Незалежно від площі.

Незалежно від площі.

 

12.2.2

У шафах вводів електроживлення і шафах управління ескалаторами, встановлених в машинних приміщеннях.

Незалежно від площі.

Незалежно від площі.

 

12.2.3

В підбалюстрадному просторі ескалаторів у похилому тунелі та натяжній.

Незалежно від площі.

При пожежному навантаженні більше 180 МДж/м2

 

 

12.2.4

Кабельні канали, кабельні підвали, кабельні тунелі вздовж станцій, кабельні поверхи. Кабельні колектори наземних об’єктів та електродепо.

При пожежному навантаженні менше 180 МДж/м2

 

При пожежному навантаженні більше 180 МДж/м2

 

 

12.2.5

Підземні та наземні комори мастильних матеріалів.

Незалежно від площі

 

 

Незалежно від площі

 

12.2.6

У відстійно-ремонтних корпусах в будинках електродепо при площі пожежного відсіку

При площі менше

7000 м2

При загальній площі 7000м2і більше

 

 

13

Приміщення в будинках виробничого та громадського призначення

13.1

Приміщення для електронно-обчислювальних машин обробки даних у тому числі і серверні, для систем централізованого контролю і управління  технологічним процесом. 

 

Незалежно від площі

Незалежно від площі

 

13.2

Простори за підвісними стелями та простори під фальш підлогою

згідно пункту  А.5.3.8 ДСТУ-Н CEN/TS 54-14

 

Незалежно від площі, в разі обладнання об'єкту автоматичною системою спринклерного пожежегасіння, якщо висота підвісної стелі або підпільного простору більше ніж 0,8м. Іншими системами автоматичного пожежегасіння згідно проекту, якщо висота більше ніж 0,8м. та пожежним навантаженням внутрішнього простору більше 25 МДж/м

пожежним навантаженням внутрішнього простору більше 25 МДж/м

 

           

 


Додаток Г

(обов’язковий)

Будинки та приміщення, що підлягають обладнанню системами оповіщування про пожежу та управління евакуюванням людей, вибір типу системи оповіщування

 

Таблиця Г.1

Призначення будинку, приміщення

(найменування нормативного

показника)

Нормативний показник

Тип СО

1

2

3

4

5

1. Підприємства побутового обслуговування та банки

(кількість поверхів)

1

*

 

 

 

 

2

 

*

 

 

 

3 – 5

 

 

*

 

 

6 – 16

 

 

 

*

*

1.1 Приміщення побутового обслуговування та банків, що розташовані в будинках іншого призначення

(загальна площа приміщень, м2)

до 300

*

 

 

 

 

понад 300

 

*

 

 

 

1.2 Лазні та лазнево-оздоровчі комплекси (кількість місць, людей)

до 20

*

 

 

 

 

понад 20

 

*

 

 

 

2. Підприємства громадського харчування (кількість місць, людей)

до 50

не вимагається

50 – 200

 

*

 

 

 

понад 200

 

 

*

 

 

2.1 Приміщення громадського харчування, що розміщені у підвальному, цокольному поверхах

незалежно від кількості місць, людей

 

*

 

 

 

3. Підприємства торгівлі, у тому числі ринки, що розташовані у будинках (площа поверху, м2)

до 500

*

 

 

 

 

500 – 3500

 

*

 

 

 

понад 3500

 

 

*

 

 

Продовження таблиці Г.1

 

 

 

 

 

 

3.1 Торгівельні зали без природного освітлення

незалежно від площі

торгівельної зали

 

 

*

 

 

4. Дитячі дошкільні заклади

(кількість місць, людей)

до 100

*

 

 

 

 

100 – 150

 

*

 

 

 

понад 150

 

 

*

 

 

4.1. Дитячі дошкільні заклади спеціального типу

незалежно від кількості місць, людей

 

 

*

 

 

5. Навчальні заклади:

5.1. Загальноосвітні та спеціалізовані школи, учбові корпуси шкіл-інтернатів

(кількість місць, людей)

до 270

*

 

 

 

 

270 – 350

 

*

 

 

 

351 – 1600

 

 

*

 

 

понад 1600

 

 

 

*

*

5.2 Спеціальні школи та спальні корпуси шкіл-інтернатів

(кількість місць, людей)

до 100

*

 

 

 

 

101 – 200

 

*

 

 

 

понад 200

 

 

*

 

 

5.3. Навчальні корпуси професійно-технічних і вищих навчальних закладів, інститутів підвищення кваліфікації спеціалістів

(кількість поверхів)

до 4

 

*

 

 

 

4 – 9

 

 

*

 

 

понад 9

 

 

 

*

*

6. Заклади видовищні та дозвілля:

6.1. Працюють протягом цілого року

(найбільша місткість зали, людей);

до 300

*

 

 

 

 

300 – 800

 

*

 

 

 

понад 800

 

 

*

 

 

6.2. Сезонної дії:

а) криті;

до 800

*

 

 

 

 

понад 800

 

*

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Продовження таблиці Г.1

 

 

 

 

 

 

б) відкриті

до 400

*

 

 

 

 

401 - 600

 

*

 

 

 

понад 600

 

 

*

 

 

7. Бібліотеки та архіви

-

 

*

 

 

 

7.1. За наявності читальних залів з кількістю місць понад 50

-

 

 

*

 

 

7.2. Книгосховища, сховища

-

*

 

 

 

 

8. Музеї та виставки

(кількість відвідувачів)

до 500

 

*

 

 

 

500 - 1000

 

 

*

 

 

понад 1000

 

 

 

*

*

9. Фізкультурно-оздоровчі та спортивні

(кількість місць, людей)

до 200

 

*

 

 

 

200 - 1000

 

 

*

 

 

понад 1000

 

 

 

*

*

10. Лікувальні заклади зі стаціонаром

(кількість ліжко-місць)

до 60

 

*

 

 

 

понад 60

 

 

*

 

 

10.1. Психіатричні лікарні

-

 

 

*

 

 

10.2. Амбулаторно-поліклінічні заклади

(відвідування в зміну, людей)

до 90

 

*

 

 

 

понад 90

 

 

*

 

 

11. Санаторії закладів відпочинку та туризму (кількість поверхів)

до 9

 

*

 

 

 

9 та більше

 

 

*

 

 

11.1 За наявності в спальних корпусах харчоблоків та приміщень культурно-масового призначення

-

 

 

 

*

*

12. Дитячі оздоровчі табори:

а) працюють лише влітку

 

-

 

*

 

 

 

 

б) працюють цілий рік

-

 

*

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Продовження таблиці Г.1

 

 

 

 

 

 

13. Науково-дослідні установи, проектні і громадські організації, органи управління, заклади соціального захисту населення

(кількість поверхів)

 

1 - 5

 

 

*

 

 

 

 

6 - 16

 

 

 

*

 

 

14. Вокзали

(кількість поверхів)

1

 

*

 

 

 

понад 1

 

 

*

 

 

15. Будинки готелів, гуртожитків та кемпінгів (кількість місць, людей)

до 50

 

*

 

 

 

понад 50

 

 

*

 

 

15.1. Підвищеної поверховості та висотні

-

 

 

 

*

*

16. Висотні житлові будинки (з умовною висотою до 73,5 м включно)

-

*

 

 

 

 

17. Виробничі будинки

(кількість поверхів):

 

 

 

 

 

 

категорій А, Б, В

1

*

 

 

 

 

понад 1

 

*

 

 

 

категорій Г, Д

2 і більше

*

 

 

 

 

18. Будинки адміністративні та побутові промислових підприємств, офіси (кількість місць, людей)

до 50

  *

 

 

 

 

50 – 100

 

 *

 

 

 

понад 100

 

 

 *

 

 

19. Культові будинки (найбільша місткість зали, людей)

до 300

  *

 

 

 

 

понад 300

 

  *

 

 

 

20. Виставкові центри

(площа поверху, м 2)

до 500

*

 

 

 

 

500 - 3500

 

*

 

 

 

понад 3500

 

 

*

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Продовження таблиці Г.1

 

 

 

 

 

 

Примітка 1. Як самостійні зони оповіщення слід розглядати:

приміщення побутового обслуговування та банків площею понад 200 м2 з постійним перебуванням людей, що не розташовані у будинках підприємств побутового обслуговування та банків;

приміщення лазень (саун), що не розташовані у будинках лазень та лазнево-оздоровчих комплексів;

приміщення громадського харчування площею понад 200 м2 з постійним перебуванням людей, що не розташовані у будинках громадського харчування;

торговельні зали площею понад 100 м2, що не розташовані в будинках для підприємств торгівлі (у тому числі ринків);

приміщення аудиторій, актових залів та інші зальні приміщення з кількістю місць понад 300, а також розташовані вище шостого поверху з кількістю місць менше 300;

приміщення лікувальних, амбулаторно-поліклінічних закладів, не  розташовані в будинках охорони здоров’я;

Примітка 2. У дошкільних закладах оповіщається тільки службовий персонал. У разі розміщення в одному будинку дошкільного закладу і початкової школи або основної школи (чи житлових приміщень для персоналу) загальною місткістю понад 50 чол. вони виділяються в самостійні зони оповіщення. У школі оповіщається спочатку персонал, потім учні.

Примітка 3.

У житлових будинках дозволяється використання пожежних сповіщувачів автономної дії.

Примітка4.  .

У виробничих будинках перший тип СО дозволяється суміщати із селекторним зв’язком

Примітка 5. На об’єктах, де відповідно до табл. Г1 дозволяється використання різних типів СО, остаточне рішення щодо вибору типу СО приймає проектна організація за узгодженням з органом державного пожежного нагляду.

Примітка 6.  У приміщеннях та будинках, де знаходяться (працюють, мешкають, проводять дозвілля) люди з фізичними вадами (сліпі, глухі), СО проектують з урахуванням цих особливостей.

Примітка 7.  Знак  “ * ”  означає нормований тип СО.

               

Системи оповіщуванняпро пожежу поділяють на п’ять типів за параметрами, наведеними в таблиці Г.2.


 

Таблиця Г.2

Характеристика СО та управління

евакуюваннямлюдей при пожежі

Наявність зазначених характеристик у різних типів СО

1

2

3

4

5

1. Способи оповіщення:

    - звуковий (дзвінок, тонований сигнал та ін.)

    - мовленєвий (запис і передача спеціальних текстів)

    - світловий;

    а) світловий сигнал, який блимає

    б) cвітлові покажчики “Вихід”

    в) світлові покажчики напрямку руху

    г) світлові покажчики напрямку руху з включенням окремо для кожної зони

 

+

 

-

 

*

*

-

 

-

 

+

 

-

 

*

+

*

 

*

 

*

 

+

 

-

+

*

 

*

 

*

 

+

 

-

+

+

 

*

 

*

 

+

 

-

+

+

 

+

2. Зв’язок зони оповіщення з диспетчерською

-

-

*

+

+

3. Черговість оповіщення:

    - всіх одночасно

    - тільки в одному приміщенні (частині будинку)

    - спочатку обслуговуючого персоналу, а потім усіх інших за спеціально розробленою черговістю

 

*

*

 

-

 

+

*

 

*

 

-

*

 

+

 

-

-

 

+

 

-

-

 

+

4.Повна автоматизація управління СО та можливість різних варіантів організації евакуюванняз кожної зони оповіщення

-

-

-

-

+

 

Примітка. У таблиці Г.2наведено такі позначення: “ + ” – вимагається;          “ * ” – рекомендується;  “ – “  - не вимагається.

 

 

 

 

ДОДАТОК Д

(обов’язковий)

Завдання на проектування

 

Системи протипожежного захисту____________________________________

 

Об´єкт:

 

 

 

Проектнаорганізація:

 

 

Підставадля проектування: Договір №    від    20__р.

 

 

Стадія проектування–  Проек (Робочий проект) («П»,«РП» )

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(назваоб’єктуувідповідності до Переліку цих будівельних норм)

Договір: №_______________

1.                   Джерела електропостачаннясистем пожежноїсигналізації:

а) два незалежнихджерелазмінного струмунапругою_____В, _____Гц, потужністю_____кВт;

б) мережеве джерело  змінного струмунапругою____В, _____Гц, потужністю_____кВт, акумуляторна батарея.

2.   Приміщення, вякихелектромагнітніполя інаводки   перевищують рівень, встановлений ГОСТ 23511-79________________

3.   Для формуваннякомандного импульсуна відключення вентиляції  і технологічного обладнання передбачити виходиз ППКП СПС: а) загальний, б) по шлейфам

 

 

 

 

 

 

 

 

Назва  (призначення) контрольованих приміщень , або окремого технологічного обладнання, (агрегата) який підлягає контролювання(осі, ряди, відмітки,поверхи, номерикреслень)

Характеристика контрольованого приміщення

Контрольована площа,  м2

Висота пприміщення, м

Наявність і розміри підвісних стель, фальшпідлог, виступаючихчастинбудівельнихконструкцій

Місця розташуванняшахт слабострумнихсистем

Категорія з вибухопожежної і пожежної небезпеки заНАПБ Б.03.002-2007

Клас ззони вибухопожежної і небезпекипо НПАОП

Швидкість повітряних потоківм/с

Відносна вологість, % при град К (С)

Межатемператур, град С

Клас вогнестійкості будівельних  конструкцій

Тип вентиляції

Тип кондиціювання

Наявність вібрації

Запиленість, наявність диму, агресивних середовищ

Примітка

              1.                  

2.       

3.       

4.       

5.       

6.       

7.       

8.       

9.       

10.     

11.     

12.     

13.     

14.     

15.     

16.     

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Характеристика пожежонебезпечних матеріалів

Вимоги до системи

Назва пожежонебезпечних матеріалів. Вид зберігання(напідлозі, уштабелях, утарі, на стелажах, навалом, висота зберігання,м). Вид пакування  (горюча, не горюча). Можливість розтіканняЛЗРна якійплощі, м².

 Пожежне навантаження, Мдж/ м2.

Первинні ознаки пожежі

Т – тепло

Д – дим

П – полум’я

Додаткові відомості та  вимоги  по відключенню обладнання, встановленняручнихпожежних сповіщувачівеэкранування, тощо

17

18

19

 

Представник замовника_________________________________________________________

                                                                           МП               (підпис,  ПІБ)

Представник підрядника_________________________________________________________

                                                                           МП              (підпис,  ПІБ)


 

 

(назваоб’єктуувідповідності до Переліку цих будівельних норм)

Договір: №_______________

1.   Станцію __________________ пожежогасінняя ( балонилокального пожежогасіння) разміститина відмітці______в осях________, в ______________________________

2.   Кнопкиручного (дистанційного) пускуразміститибілявходів у приміщення якезахищається  - _________________________________

3.   Приміщення, в яких електромагнітні поля і наводкиперевищують рівень, встановленийГОСТ 23511-79_____________

4.   Електропостачаннясистем пожежогасіннявиконати від двох незалежних джерел живлення змінного струму напругою___В, потужністюне менше_____Вт кожен.

5.   У системі передбачити  виходи на відключеннявентиляціїи технологичногобладнання  при пожежі

 

 

 

 

 

 

 

Назва  (призначення)  приміщень , або окремого технологічного обладнання, (агрегата) який підлягає захисту АСПГ(осі, ряди, відмітки,поверхи, номерикреслень)

Характеристика захищуваного приміщення

Захищувана площа,  м2

Висота пприміщення, м

Об’єм  пприміщення, м3

Наявність і розміри підвісних стель, фальшпідлог, виступаючихчастинбудівельнихконструкцій

Категорія з вибухопожежної і пожежної небезпеки заНАПБ Б.03.002-2007

Места размещения шахт слаботочных систем

Клас зони вибухопожежної і небезпеки   за НПАОП

Швидкість повітряних потоківм/с

Відносна вологість, % при град К (С)

Межатемператур, град С

Клас вогнестійкості будівельних                                конструкцій

Тип вентиляції

Тип кондиціювання

Наявність вібрації

Запиленість наявність диму,       агресивних середовищ

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

14

15

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Представник замовника_________________________________________________________

                                                                                МП          (підпис,  ПІБ)

Представник підрядника_____________________________________________________

                                                                                 МП         (підпис,  ПІБ)


 

Характеристика пожежонебезпечних матеріалів

Вимоги до системи пожежогасіння

Назва пожежонебезпечних матеріалів. Вид зберігання(напідлозі, уштабелях, утарі, на стелажах, навалом, висота зберігання,м). Вид пакування  (горюча, не горюча). Можливість розтіканняЛЗРна якійплощі, м².

 Пожежне навантаження, Мдж/ м2.

Первинні ознаки пожежі

Т-тепло,

 Д-дим,

 П- полум’я

Тип сповіщувача

Т – тепловий,

С – світловий,

 Д – димовий

Метод гасіння:

 О – об’ємний,

П – локальний по поверхні,

Л – локальний по об’єму

Вогнегасний засіб:

В – вода;

Пр – пінний розчин

П – порошок;

Г – газ;

Х – хімічний розчин;

А– аерозоль

Додаткові відомості і вимоги по відключенню електрообладнання до пуску АСПГ. Спосіб запуску: автоматичний, ручний (місцевий, дистанційний)

16

17

18

19

20

21

 

 

 

 

 

 

 

 

Представник замовника_________________________________________________________

                                                                                          (підпис,  ПІБ)

Представник підрядника_________________________________________________________

                                                                                          (підпис,  ПІБ)

 

 

 

ДОДАТОКЕ

(обов’язковий)

Проектування систем порошкового пожежогасіння

 

Е.1 Галузь застосування

Е.1.1 Системи порошкового пожежогасіння застосовуються для ліквідації пожеж класів А, В, С за ГОСТ 27331 та електрообладнання, яке знаходиться під напругою електричного струму.

Е.1.2 У приміщеннях категорій А, Б за вибухопожежною та пожежною небезпекою відповідно до НАПБ Б.03.002 та у вибухопожежних зонах за                     НПАОП 40.1-1.32 повинно застосовуватися  електрообладнання яке має відповідний рівень вибухозахисту і ступінь захисту.

Е.1.3 Застосування автоматичних систем порошкового пожежогасіння для гасіння пожеж горючих газів (клас С), можливо тільки якщо забезпечено припинення подавання цих газів в захищувану зону до початку подавання вогнегасного порошку.

Е.1.4 Системи порошкового пожежогасіння, як правило, не слід застосовувати для захисту приміщень із великою кількістю відкритих електричних контактних пристроїв, із наявністю ЕОМ (ПЕОМ), апаратних залів АТС.

Е.1.5 Системи порошкового пожежогасіння не слід застосовувати для гасіння пожеж горючих речовин, схильних до самозаймання і тління всередині об’єму речовини (деревинні стружки, бавовна, трав’яна мука і ін.), а також пірофорних речовин і матеріалів, схильних до тління і горіння без доступу повітря.

Е.1.6 Не слід  застосовувати  порошкові автоматичні системи пожежогасіння:

а) у приміщеннях, які не можуть бути залишеними людьми до початку подачі вогнегасного порошку;

б) у приміщеннях з масовим перебуванням людей;

Примітка:

допускається застосування зазначених систем:

 

1.

для захисту виробничих приміщень, а також складських приміщень, при наявності пожежного навантаження класу В за ГОСТ 27331;

 

2.

допускається застосування систем локального порошкового пожежогасіння для захисту  об'єктів, де використовуються системи пожежогасіння з іншими вогнегасними речовинами (вода, піна);

 

3.

у проектах на зазначені системи пожежогасіння повинно бути указано, що персонал, який працює в цих приміщеннях, повинен бути проінструктований про небезпечні фактори для людей, що виникають під час подавання вогнегасної речовини, а також проходити періодичні тренування по діям у разі спрацювання системи пожежогасіння.

 

Е.2 Загальні положення       

Е.2.1 Системи порошкового пожежогасіння поділяються:

1) за способом гасіння на:

а) системи пожежогасіння об'ємним способом;

б) системи пожежогасіння поверхневим способом;

в) системи локального пожежогасіння об'ємним способом;

г) системи локального пожежогасіння поверхневим способом;

1) за способом пуску на:

а) автоматичні системи з автоматичним та дублюючим ручним пуском (місцевим і (або) дистанційним);

б) автономні модульні системи пожежогасіння з автоматичним пуском, незалежним від зовнішніх джерел енергії та систем управління;

3) за конструктивним виконанням на:

а) системи з розподільною трубопровідною мережею;

б) нетрубопроводні модульні системи на основі модулів із запірно-розпилювальними пристроями, встановленими безпосередньо на резервуарах з вогнегасним порошком;

в) системи з лафетним стволом;

г) системи з ручним стволом;

4) за видом джерела робочого газу на:

а) системи із зовнішнім автономним джерелом стиснутого робочого газу;

б) системи із зовнішнім централізованим джерелом стиснутого робочого газу;

в) з газогенеруючим елементом;

г) системи закачного типу.

Е.2.2 Пуск систем може бути електричним, пневматичним, гідравлічним, механічним або комбінованим.

Е.2.3 Пристрої дистанційного і місцевого ручного пуску системи повинні бути захищені й розміщуватися відповідно до  ГОСТ 12.4.009.

Е.1.4 Залежно від класу можливої пожежі (за ГОСТ 27331) на захищуваному об‘єкті, системи повинні заряджатися вогнегасним порошком (далі - ВП) відповідної марки, який відповідає вимогам ДСТУ 3105 і сертифікований в Україні.

Примітки:

1.

Забороняється змішувати вогнегасні порошки різних марок.

 

2.

Марки порошків, які дозволено застосовувати для заряджання конкретних систем (модулів) повинні бути вказані в їх технічній документації (паспорті та/або інструкції з експлуатування).

 

Е.2.5 В якості робочого газу в системах порошкового пожежогасіння використовуються стиснене повітря, азот газоподібний, двоокис вуглецю. Робочий газ повинен задовольняти таким вимогам:

- стиснене повітря - не вище 9 класу забруднення відповідно до ГОСТ 17433;

- азот газоподібний вищого або першого сорту відповідно до ГОСТ 9297                 (ISO 2435);

- двоокис вуглецю вищого або першого сорту відповідно до ДСТУ 4817. Точка роси робочого газу повинна бути нижче мінімальної температури експлуатування системи не менше ніж на 5°С.

Параметри робочого газу, який виробляється газогенеруючим елементом, (тиск, температура, вологість, хімічний склад тощо) повинні забезпечувати працездатність системи, до складу якої він входить, а також безпеку людей, що повинно підтверджуватись результатами приймальних і сертифікаційних випробувань та гігієнічним сертифікатом.

Е.2.6 Системи повинні бути забезпечені 100 % щодо розрахункового запасом ВП і робочого газу (для найбільшого із захищуваних приміщень), що зберігається на об'єкті з метою забезпечення перезарядження системи після її спрацьовування У випадку захисту об'єкта нетрубопроводними модульними системами порошкового пожежогасіння на його складі повинні зберігатися запасні модулі, кількість і типорозміри яких забезпечують 100 % заміну модулів, які застосовуються для захисту найбільшого приміщення даного об'єкта. Запас ВП, робочого газу та запасні модулі допускається зберігати на підприємствах і організаціях, які виконують технічне обслуговування систем порошкового пожежогасіння для забезпечення можливості відновлення їх працездатності протягом 24 годин після спрацьовування.

Примітка:

у разі відсутності договору на обслуговування (або його розірвання) – запас ВП, робочого газу та запасні модулі обов’язково повинні зберігатися на захищуваному об’єкті.

 

Е.2.7 До складу кожної модульної системи порошкового пожежогасіння повинні входити тільки однакові за типом та типорозміром модулі.

Е.2.8 Діапазон температур експлуатування систем порошкового пожежогасіння слід приймати відповідно до їхнього кліматичного виконання.

Е.2.9 Системи пожежогасіння об'ємним способом

Е.2.9.1 Системи пожежогасіння об'ємним способом призначені для створення середовища, що не підтримує горіння у всьому об‘ємі приміщення, що захищається, і можуть застосовуватися тільки для захисту об'єктів, які представляють собою замкнутий простір, причому ступінь негерметичності приміщення, що захищається, перед спрацьовуванням системи не повинна перевищувати 15%. При цьому, якщо ступінь негерметичності приміщення становить більше ніж 1%, повинна передбачатися додаткова кількість ВП, яка розраховується відповідно до методики, викладеної в Е.3.

Двері в приміщення, яке підлягає протипожежному захисту, повинні бути такими, що самі закриваються. Вентиляція цього приміщення повинна відключатися до початку подавання ВП при спрацьовуванні системи.

Е.2.9.2 Конструкція розподільного трубопроводу з розпилювачами або розташування модулів із запірно-розпилювальними пристроями відповідної системи повинні забезпечувати рівномірний розподіл ВП, що з них подається, в захищуваному об‘ємі.

Об‘єм, що захищається кожним розпилювачем, забезпечувана їм витрата ВП, висота розміщення й відстань між розпилювачами повинні відповідати вимогам НД та технічної документації на відповідні системи і розпилювачі.

Висота розміщення, взаємне розташування модулів, повинні відповідати вимогам, зазначеним у НД і технічній та експлуатувальній документації на них.

Е.2.9.3 Розрахунок основних параметрів систем пожежогасіння об'ємним способом слід виконувати за методикою, викладеною в Е.3.

Е.2.9.4 Склад, конструктивне виконання й розміщення автоматичних систем об'ємного пожежогасіння повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.4.009.

Е.2.10 Системи пожежогасіння поверхневим способом

Е.2.10.1 Системи пожежогасіння поверхневим способом призначені для подавання та розподілу вогнегасного порошку по поверхні об‘єкта протипожежного захисту.

В якості вихідної величини для визначення параметрів системи пожежогасіння поверхневим способом, як правило, приймають площу підлоги приміщення, що захищається, у межах якого можливе виникнення  пожежі.

Розрахунок основних параметрів систем пожежогасіння поверхневим способом слід виконувати за методикою, викладеною в Е.3.

Е.2.11 Системи локального пожежогасіння

Е.2.11.1 Системи локального пожежогасіння застосовуються в тих випадках, коли технічно неможливо або економічно недоцільно застосовувати системи пожежогасіння об‘ємним або поверхневим способами по всьому об’єму та площі приміщення.

При виборі виду системи локального пожежогасіння слід враховувати співвідношення максимальної висоти обладнання, що захищається, (hз) і висоти розташування розпилювачів (Нр). При hз/Нр > 0,5 слід застосовувати системи локального пожежогасіння об‘ємним способом, а при hз/Нр ≤ 0,5 - системи локального пожежогасіння поверхневим способом.

Е.2.11.2 Розрахункова величина зони, що захищається системою локального пожежогасіння об‘ємним способом, визначається як добуток площі основи та висоти агрегату або технологічної установки, що підлягає захисту. При цьому всі габаритні розміри (довжина, ширина, висота) збільшуються щодо фактичних на 15 % кожний.

При використанні системи локального пожежогасіння поверхневим способом розрахункова величина захищуваної зони, приймається рівною площі об'єкта, що захищається, збільшеної на 15 %. При цьому розрахункова площа об'єкта, що захищається, приймається рівною більшому зі значень: добутку його габаритних розмірів (довжини й ширини), збільшених на 15%, або площі можливого горіння, обмеженої негорючими конструктивними елементами.

У випадку захисту об'єкта з наявністю горючих рідин повинні бути передбачені заходи щодо запобігання їхнього розливу й розбризкування за межі зони захисту (відбортівка, пристрій аварійного зливу, екрани і т.п.).

Е.2.11.3 Розрахунок основних параметрів систем локального пожежогасіння слід виконувати за методикою, викладеною в Е.3.

Е.2.12 Конструкція й розміщення трубопроводів і розпилювачів розподільної мережі спроектованих систем повинні задовольняти вимогам паспортів, технічних умов і іншій діючій нормативній та технічній документації на відповідні системи і їхні елементи.

Розпилювачі повинні розміщатися таким чином, щоб забезпечувалося зрошення зовнішньої поверхні обладнання, що захищається. Відстань від розпилювача до поверхні обладнання, що захищається, повинне регламентуватися паспортом на відповідний розпилювач і становить, як правило, від 2 до 4,5 м.

При проектуванні систем локального порошкового пожежогасіння поверхневим способом, відповідно до ГОСТ 12.1.004 на захищуваному об‘єкті повинні бути виконані заходи щодо обмеження можливої площі пожежі величиною, що не перевищує розрахункового значення площі, гасіння якої забезпечується даною системою та визначається за методикою, викладеною в Е.3.

У приміщеннях, які мають технологічні площадки та вентиляційні короби шириною або діаметром більше 0,75 м, повинен установлюватися додатковий розподільний трубопровід з розпилювачами або додаткові модулі під площадками та коробами.

Е.2.13 Системи з лафетними стволами застосовуються для захисту об'єктів, де неможливе застосування розподільних мереж (велика висота приміщення, інтенсивне використання підйомно-транспортних засобів і т.п.), і повинні розміщатися в легкодоступних місцях таким чином, щоб забезпечувалася можливість маневрування стволом у всьому робочому діапазоні, а порошковий струмінь, з урахуванням його ефективної дальності, міг би досягти найбільш віддаленої межі захищуваної зони.

Розміри зони, яка захищається системою з лафетним стволом, не повинні перевищувати паспортних значень, установлених заводом-виготовлювачем відповідної системи.

Система з лафетним стволом повинна забезпечити нормативну подачу ВП на можливу площу пожежі не менше ніж 8 кгм-2 з інтенсивністю не менше                             0,4 кг . с-1 . м-2. Тривалість безперервного подавання ВП повинна бути не менше 20 с.

Е.2.14 Трубопроводи систем

Е.2.14.1 Трубопроводи та з‘єднання розподільної мережі систем, а також розпилювачі повинні виготовлятися з негорючих матеріалів, фізичні й хімічні властивості яких забезпечують достатній запас міцності й стійкості до впливу факторів навколишнього середовища, у тому числі в умовах пожежі. Як правило, трубопроводи систем виконують зі сталевих труб відповідно до ГОСТ 8732,                 ГОСТ 8734 і ГОСТ 3262.

Для роботи в корозійно-активному середовищі повинні застосовуватися відповідні конструкційні матеріали.

Е.2.14.2 З‘єднання трубопроводів можуть бути зварні, фланцеві та за допомогою фітингів.

Е.2.14.3 При монтуванні трубопроводів розподільної мережі систем горизонтальні ділянки трубопроводів повинні прокладатися з ухилом не менш 0,01 у напрямку розпилювачів.

Відстань від розпилювача до місця кріплення трубопроводу, в якому він встановлений, повинна бути в межах від  0,1 м  до  0,5 м.

Відстань між засобами кріплення трубопроводів до будівельних конструкцій необхідно приймати у відповідності зі СНиП 3.05.01 для неізольованих трубопроводів згідно з таблицею Е.1.


 

Таблиця Е.1 – Максимальні відстані між опорами труб

Діаметр умовного проходу труби, мм

Максимальна відстань

між опорами, м

12

1,2

15

1,5

20

2,0

25

2,0

32

2,5

40

3,0

50

3,0

65

3,4

70

4,0

80

4,0

100

4,5

125

5,0

150

6,0

200

6,0

 

Е.2.15 Розміщення систем. Станція пожежогасіння

Е.2.15.1 Резервуари з ВП систем з розподільною мережею, джерело робочого газу та пристрій керування розміщають у спеціальному приміщенні, відділеному від приміщення, що захищається, протипожежними перегородками 1-го типу, перекриттями 3-го типу, і такому, що відповідає таким вимогам: висота не менше 2,5 м; підлога із твердим покриттям, що витримує навантаження від установленого обладнання; освітленість не менше 100 лк при люмінесцентних лампах і не менше 75 лк при лампах розжарювання; аварійне висвітлення з освітленістю не менше 10 лк; середовище вибухобезпечне.

Приміщення станції повинне бути обладнане телефонним зв‘язком із приміщенням чергового персоналу.

Біля входу до приміщення станції пожежогасіння повинне бути встановлене світлове табло "Станція пожежогасіння".

Е.2.15.2 Приміщення станції пожежогасіння не можна розташовувати безпосередньо під і над приміщеннями категорій А, Б і В, за винятком приміщень категорії В, обладнаних автоматичними системами пожежогасіння. Розташування приміщення станції пожежогасіння повинне задовольняти таким вимогам:

а) приміщення станції пожежогасіння слід розташовувати в підвалі або на першому поверсі будинку. Допускається розміщення приміщення станції вище першого поверху. При цьому підйомно-транспортне устаткування будинків і споруд повинне забезпечувати можливість доставки й обслуговування обладнання станції;

б) вихід із приміщення станції слід передбачати назовні, у вестибюль або коридор за умови, що відстань від виходу зі станції до сходової клітки, що має вихід безпосередньо назовні, не перевищує 25 м, а в коридор немає виходу з приміщень категорій А, Б або В за винятком приміщень категорії В, обладнаних автоматичними системами пожежогасіння.

Е.2.15.3 Системи порошкового пожежогасіння дозволяється розміщати в приміщеннях без штучного регулювання температури повітря відповідно до кліматичного виконання й категорією розміщення відповідно до ГОСТ 15150, регламентованими технічною документацією на відповідну систему.

Приміщення, у яких проводиться заряджання систем вогнегасним порошком, повинні бути обладнані припливно-витяжною місцевою вентиляцією відповідно до ГОСТ 12.4.021.

Резервуари з ВП і балони зі стисненим газом повинні встановлюватися на відстані не менше 1 м від джерела тепла.

Е.2.15.4 Резервуари з ВП і балони зі стисненим газом систем локального пожежогасіння з розподільною мережею допускається розміщувати в захищуваному приміщенні на відстані не менше 5 м від обладнання, що захищається, (місця можливого виникнення пожежі). При цьому повинен бути забезпечений захист резервуарів і балонів від механічних і хімічних ушкоджень, впливу інших несприятливих факторів навколишнього середовища, у тому числі під час пожежі.

Е.2.15.4 При розміщенні систем повинна бути забезпечена зручність технічного обслуговування та передбачені заходи, що виключають несанкціонований доступ до них.

Е.2.15.5 У разі необхідності захисту об‘єкта, параметри якого перевищують обмеження, зазначені в Е.2.9, Е.2.10, Е.2.11, проектування систем здійснюється за проектними рішеннями, погодженими у встановленому порядку.

Е.3 Методика розрахунку систем порошкового пожежогасіння

Е.3.1 Визначення основних параметрів систем порошкового пожежогасіння при проектуванні включає такі етапи:

- визначення характеристик пожежної небезпеки об'єкта, що захищається;

- вибір способу гасіння;

- вибір способу подачі ВП;

- вибір типу й марки ВП;

- визначення основних параметрів системи, що забезпечують ефективність її застосування для захисту даного об'єкта (маса заряду, витрата, тривалість подачі ВП, показники вогнегасної ефективності, необхідна кількість та типорозмір модулів у складі модульної системи порошкового пожежогасіння);

- вибір конструкції розподільного трубопроводу й типу використовуваних розпилювачів, що забезпечують найбільш ефективнийрозподіл вогнегасного порошку, що подається у захищувану зону (в об‘єм або на площу).

Е.3.2 Визначення характеристик пожежної небезпеки об'єкта, що захищається

На даному етапі повинні бути виявлені всі потенційні джерела загорянь, наявність і розміщення горючих рідин. З урахуванням особливостей технологічного процесу та об‘ємно-планувальних характеристик об'єкта, що захищається, повинні бути визначені можливий характер розвитку й клас можливої пожежі (відповідно до ГОСТ 27331), розміри й місце розташування пожежонебезпечних зон, а також прорізів в огородженнях, що не закриваються.

Е.3.3 Вибір способу гасіння

Залежно від характеристик об'єкта, що захищається, особливостей технологічного процесу вибирається один з наступних способів:

- об'ємний;

- поверхневий;

- локальний об'ємний;

- локальний поверхневий.

Е.3.4 Вибір способу подачі ВП

Подача ВП у захищувану зону, може здійснюватися зверху або збоку.

Подача ВП зверху здійснюється, як правило, з розпилювачів, установлених стаціонарно в розподільному трубопроводі або безпосередньо на резервуарах з ВП модулів порошкового пожежогасіння під стелею приміщення, що захищається (гасіння об‘ємним або поверхневим способом), або над захищуваним устаткуванням, поверхнею можливого розливу горючих рідин і т.п. (локальне гасіння).

Подача ВП збоку застосовується, як правило, для гасіння пожеж у відкритих резервуарах з горючими рідинами за рахунок використання розпилювачів, які формують плоский широкий струмінь, установлених по периметру стінок цих резервуарів, а також для захисту панелей керування або площі підлоги під технологічним устаткуванням і т.п.

Е.3.5 Вибір типу й марки ВП

Для гасіння пожеж твердих, рідких і газоподібних речовин (пожежі класів А, В і С  відповідно до ГОСТ 27331), а також електроустаткування під напругою до 1000 В і більше (залежно від марки вогнегасного порошку) повинні застосовуватися ВП, що задовольняють вимогам ДСТУ 3105 і сертифіковані в Україні.

Наведені нижче значення норм та інтенсивності подачі вогнегасного порошку з систем порошкового пожежогасіння стосуються вогнегасних порошків, які задовольняють мінімальним вимогам ДСТУ 3105. В разі застосування порошків, вогнегасна ефективність яких вище, відповідні значення норми та інтенсивності подачі можуть змінюватись за умови їх обґрунтування результатами випробувань, проведених згідно з вимогами ДСТУ 3105 та ДСТУ 3972.    

Е.3.6 Визначення основних параметрів систем пожежогасіння об'ємним способом

Е.3.6.1 Параметри системи об‘ємного пожежогасіння з розподільною мережею та масою заряду ВП в резервуарі 150 кг і більше

Мінімальна маса ВП, кг, необхідна для захисту даного приміщення, розраховується за формулою

                                      Mmin = M1 + M2 + M3,                                                         [Е.1]

де  М1 - основна маса ВП, пропорційна обсягу приміщення, що захищається, кг;

      М2 - додаткова маса ВП для компенсації віднесення частини порошку через відкриті прорізи, площа кожного з яких Sп1, менше 5 % від загальної площі будівельних огороджувальних конструкцій - Soг, причому сумарна площа таких прорізів більше 1 %, але менше 15 % від Soг,  кг;

    М3 - додаткова маса ВП для компенсації віднесення порошку через прорізи, площа кожного з яких Sп2 більше 5 % від Soг, а сумарна площа таких прорізів не перевищує 15 % від Soг, кг.

Сумарна площа прорізів, які не закриваються під час подавання ВП з системи                     (Sп1 і Sп2), не повинна перевищувати 15% від Soг.

Маси М1 і М2 під час подавання повинні рівномірно розподілятися в захищуваному об‘ємі. Маса М3 повинна подаватися уздовж відповідного прорізу пропорційно його площі Sп2.

                                                 М1 = qvo . Vз,                                                           [Е.2]

                                                 ,                                                       [Е.3]

                                                 ,                                                       [Е.4]

де  qvo - норма подачі ВП для об'ємного гасіння, кг м-3;

     Vз – об‘єм приміщення, що захищається, м3;

Sп1.- площа прорізів, площа кожного з яких менше або дорівнює 5 % від загальної площі огороджувальних конструкцій, м2;

Sп2. - площа прорізів, площа кожного з яких більше 5 % від загальної площі огороджувальних конструкцій, м2;

2,5 - норма подачі додаткової маси ВП для компенсації його віднесення через прорізи площею Sп1  , кг . м-2;

5,0 - норма подачі додаткової маси ВП для компенсації його віднесення через прорізи площею Sп2, кг . м-2.

Норма подачі вогнегасного порошку з системи приймається

qvo= 0,6 кг . м-3.

Мінімальна витрата ВП, кг · с-1, яку повинна забезпечити система, визначається за формулою

                                      .                                                                 [Е.5]

 

При цьому інтенсивність подачі ВП повинна бути

Ivо ≥ 0,02 кг . с-1 . м-3.

Мінімальна тривалість витікання ВП - tmin , при роботі системи пожежогасіння об'ємним способом з розподільною мережею визначається по формулі

tmin = 0,67 qvo  .·IVo-1,

але повинна бути не менше 5 с.

Для інших горючих матеріалів і марок ВП значення зазначених норм подачі можуть уточнюватися на підставі результатів вогневих випробувань.

На підставі значень Мmin , Gmin і  tmin  вибирається система, що забезпечує зберігання відповідної кількості ВП і подачу його з необхідною витратою. При цьому трубопровідна розподільна мережа системи з розпилювачами повинна забезпечувати максимальну рівномірність розподілу ВП, що подається,  в об‘ємі захищуваного приміщення.

Е.3.6.2 Параметри системи пожежогасіння об'ємним способом

з розподільною мережею й масою заряду ВП в резервуарі до 150 кг

На підставі технічних характеристик: “захищуваний об‘єм” (згідно з                    ДСТУ 3972) - Vзс, маса заряду - Mзс й тривалість подачі ВП - tс, зазначених у паспорті, перевірку можливості використання даної системи для захисту об'єкта об‘ємом Vз виконують у такий спосіб.

Вибирають систему виходячи з необхідності виконання умови Vзс ≥ Vз.

У випадку наявності прорізів, що не закриваються в процесі гасіння, загальною площею від 1 % до 15 % визначають необхідну кількість ВП, яка повинна бути подана з системи для компенсації його втрати через зазначені прорізи - Mпр. Обчислене значення тпр порівнюють із кількістю ВП у складі заряду Mзс , що може бути використане для компенсації втрати порошку - ΔMзс.

Зазначені значення маси ВП визначають за формулами:

Mпр = 2,5 Σ Sп1 +5,0 Σ Sп2,                                                    [Е.6]

ΔMзс = (Vзс – Vз) Мзс / Vзс .                                                  [Е.7]

В разі виконання умови ΔMзс ≥ Mпр обрана система може бути використана для захисту даного об'єкта. В іншому випадку необхідно підбирати іншу систему або скорочувати площу прорізів в огородженні, що не закриваються під час подавання ВП з системи.

Е.3.6.3 Параметри нетрубопровідної модульної системи пожежогасіння об‘ємним способом

Загальна кількість модулів Nм, шт., необхідна для комплектації модульної системи, розраховується за формулою

             Nм = Кз [Vз / Vзм + (2,5 Σ Sп1 + 5,0 Σ Sп2 ) / Mзм ],                             [Е.8]

де Vзм - значення показника “захищуваний об‘єм” (за паспортом) одного модуля, визначений відповідно до вимог ДСТУ 3972, м3;

      Mзм - маса заряду ВП в одному модулі, кг;

       Кз - коефіцієнт, що враховує можливу нерівномірність подачі ВП у захищувану зону (у захищуваний об‘єм).

Результат розрахунку за формулою [E.8] округляють до найближчого більшого цілого числа.

Розміщення модулів у захищуваному приміщенні слід виконувати відповідно до вимог виробника цих модулів, викладених в технічній та експлуатувальній документації.

Коефіцієнт Кз приймає такі значення:

Кз = 1,1 при 0,01 ΣLi < ΣLΔi ≤ 0,10 ΣLi ;

Кз = 1,2 при 0,10 ΣLi < ΣLΔi ≤ 0,20 ΣLi ,

де  Li - граничні відстані між розпилювачами сусідніх модулів і між модулями й огороджувальними конструкціями, що рекомендуються виробником, м;

LΔi - відхилення (перевищення) значень Li, допущені при проектуванні даної модульної системи, м.

Повинні виконуватися умови: LΔi ≤ 0,2 Li ;  ΣLΔi ≤ 0,2 ΣLi .

Загальна кількість відхилень LΔi  не повинна перевищувати 30 % від загальної кількості відстаней Li.

Е.3.7 Визначення основних параметрів систем локального пожежогасіння

Е.3.7.1 Параметри системи локального пожежогасіння поверхневим способом з розподільною мережею

Мінімально необхідна для гасіння маса порошку визначається на підставі норми подачі, що розраховується за формулою

                  qsл= 0,45 kу(kсп+ 1,44 ) S0,5 ,                                                    [Е.9]

де qsл  -  норма подачі ВП для локального пожежогасіння поверхневим способом, кг . м-2;

       S  -  площа гасіння (наприклад, максимальна площа розливу горючої рідини під час пожежі), м2;

       kсп - коефіцієнт, що залежить від способу подачі ВП;

       kу  -  коефіцієнт, що залежить від умов гасіння, - усередині приміщення ("усередині") або на відкритій площадці ("зовні").

У таблиці Е.2 наведені значення коефіцієнтів kсп і kу, а також формули для визначення норми подачі qsл.

Таблиця Е.2

Спосіб          подавання ВП

 

Умови гасіння

 

Значення коефіцієнтів

Формула розрахунку

норми  подавання ВП, q, кг·м-2

 

 

kсп

kу

Зверху

Усередині

4

1

q = 0,45(4+1,44) S0,5

Зверху

Зовні

4

1,5

q = 0,7 (4+1,44) S0,5

Збоку

Усередині

S < 20 м2;

S ≥ 20 м2

 

0

0

 

1

1

q = 2,6

q = 0,6.S0,5

Спосіб          подавання ВП

 

Умови гасіння

 

Значення коефіцієнтів

Формула розрахунку

норми  подавання ВП, q, кг·м-2

 

 

kсп

kу

Збоку

Зовні

S < 25 м2;

S ≥ 25 м2

 

0

0

 

1,5

1,5

 

  q = 4,5

  q = 0,9.S0,5

Примітка:

Значення коефіцієнтів і формули для розрахунку норми подачі вогнегасного порошку для гасіння "зовні" дійсні тільки для застосування систем при швидкості вітру не більше 3 м·с-1

             

Мінімальна маса ВП, кг, визначається за формулою

              Мmin  = qsл ·. S.                                                                               [Е.10]

Мінімальна витрата ВП, кг.с-1, визначається на основі значення мінімальної інтенсивності  Isл = 0,30 кг .·с-1 .·м-2 для локального гасіння поверхневим способом "усередині" та Isл = 0,45 кг·с-1·м-2 для локального гасіння поверхневим способом "зовні": 

                                      Gmin  = ISл · S.                                                         [Е.11]

Мінімальна тривалість подачі ВП, с, розраховується за формулою

                                           tmin  = 0,67 kу                .              [Е.12]  

 

На підставі значень Мmin, Gmin  і  tmin здійснюється вибір системи з відповідними технічними характеристиками. При цьому повинні задовольнятися умови:

Мз ≥ kзал . Мmin ,                                                                  [Е.13]

Gс ≥ Gmin ,                                                                             [Е.14]

tс ≥ tmin ,                                                                                 [Е.15]

де   Мз - маса заряду ВП у резервуарі системи, кг;

      kзал - коефіцієнт залишку, що визначається на підставі регламентованої в паспорті або ТУ на систему граничної величини залишку ВП після спрацьовування (при регламентованому 5 %-му залишку - kзал = 1,05, при 10 %-м залишку - kзал = 1,1            і т.п.);

      Gс - витрата ВП, що забезпечується системою, кг·. с-1;

       tс - тривалість подачі ВП при роботі системи, с.

Залежно від геометричних розмірів площі гасіння й можливостей забезпечення монтажу здійснюється розміщення розпилювачів і трасування розподільного трубопроводу відповідно до рекомендацій, наведених в паспортах відповідних систем.

Примітка:

Значення тривалості подачі та/або витрати ВП, що забезпечується системою з розподільною мережею, визначаються за результатами розрахунку або вимірювань під час випробувань системи.   

 

 


Е.3.7.2 Параметри нетрубопровідної модульної системи локального

       пожежогасіння поверхневим способом

На основі прогнозованого значення площі гасіння S під час пожежі (див. Е.2.7.1) підбирають модуль, застосування якого забезпечує виконання умови:

                                                 Rм  ³  S,                                                                    [Е.16]

де Rм - паспортне значення показника “вогнегасна здатність”, визначеного відповідно до вимог ДСТУ 3972, м2.

Якщо умова [Е.16] не виконується, визначають загальну кількість модулів у системі, які забезпечують локальне пожежогасіння площі S:

Nм = 1,1.S1,4 / Mзм ,                                                               [Е.17]

де  Mзм - маса заряду ВП в одному модулі, кг.

Примітка:

Формула Е.17 може застосовуватись для розрахунку необхідної кількості модулів для локального гасіння площі від 3 м2 до 30 м2.

 

Результат розрахунку за формулою [Е.17] округляють до найближчого більшого цілого числа.

До складу системи повинні входити модулі, які задовольняють вимогам Е.1.7.

Інтенсивність подавання ВП (Isм), сертифікованих на відповідність вимогам ДСТУ 3105, з модульної системи повинна становити

              Isм = Nм . Мзм/(kзал . tмс . S)  ³Isп ,                                                          [Е.18]

де tмс –  тривалість подавання ВП з модульної системи, с;

    kзал - коефіцієнт залишку вогнегасного порошку, що визначається за паспортними даними модуля аналогічно з Е.2.7.1;

    Isп  = 0,30 кг . с-1 .·м-2 для гасіння поверхневим способом “всередині”,

подавання ВП “зверху”;

    Isп  = 0,45 кг . с-1 . м-2 для гасіння поверхневим способом «зовні»,

подавання ВП “зверху”.

Розміщення модулів на захищуваному об‘єкті слід виконувати відповідно до вимог виробника цих модулів щодо їх експлуатуванні для того, щоб розпилювачі забезпечували подавання ВП безпосередньо на площу гасіння.

Е.3.7.3 Визначення основних параметрів системи локального пожежогасіння об'ємним способом 

Мінімально необхідна маса заряду ВП, кг, розраховується за формулою

                                                  Ммin = qvл·. Vзл ,                                                   [Е.19]

де  qvл  - норма подачі ВП для локального гасіння по об‘єму приймається

      qvл  = 2 qvо = 1,2 кг . м-3;

      Vзл – розрахунковий захищуваний об‘єм, м3.

Величина Vзл визначається на підставі геометричних розмірів устаткування, що захищається, збільшених на 15 % кожний:

                          Vзл  = 1,153  ·А . В . Н = 1,52 . А . В . Н ,                           [Е.20]

де А, В, Н - відповідно довжина, ширина, висота устаткування, що захищається, м.

Мінімальна витрата ВП, кг.с-1, визначається аналогічно системам пожежогасіння об‘ємним способом

                                                 Gмin =   ,                                                        [Е.21]  

При цьому інтенсивність подачі ВП, повинна бути

Іvл ≥ 0,04  кг . с-1 . м-3.

Після вибору системи, що забезпечує дані характеристики, розміщають розпилювачі або запірно-розпилювальні пристрої модулів таким чином, щоб витікаючи газопорошкові струмені зрошували зовнішні поверхні устаткування, що захищається.

Для підвищення ефективності даного способу гасіння рекомендується встановлювати навколо устаткування, що захищається, щити з негорючих матеріалів з ненормованою межею вогнестійкості для затримки ВП, що подається, у захищуваний об‘єм.

Е.3.8 Визначення основних параметрів систем пожежогасіння поверхневим способом

Е.3.8.1 Параметри системи пожежогасіння поверхневим способом                 з розподільною мережею

 Системи поверхневого пожежогасіння застосовують якщо існує необхідність захисту площі, у межах якої можуть виникнути вогнища пожежі різної величини.

Параметри системи визначають на основі значення площі максимального вогнища пожежі – Smax, що може виникнути в межах захищуваної площі – Sз.

Для гасіння “усередині” або “ззовні” приміщення при подавані ВП "зверху" виконують розрахунок норми подачі (питомої маси) ВП - qsп , кг · м-2, яка забезпечує гасіння одиничного вогнища пожежі площею S, за формулами, аналогічними [Е.9]:

- для гасіння “усередині”         qsп = 0,45 (4 + 1,44.Smax0,5)                                 [Е.22]

- для гасіння “зовні”                 qsп =  0,7 (4 + 1,44.Smax0,5)                                  [Е.23]

Мінімальну масу ВП, кг, що повинна бути подана з системи на захищувану площу, визначають за формулою

                                                             Мmin = qsп . Sз .                                                      [Е.24]

Мінімальна витрата ВП, кг·с-1, яка повинна забезпечуватись системою пожежогасіння, визначають за формулою

 

                                                  Gmin =  Isп .·Sз ,                                                      [Е.25]

де  Isп  - інтенсивність подачі ВП “зверху” при гасінні поверхневим способом для ВП, сертифікованих на відповідність вимогам ДСТУ 3105 (див. Е.3.7.2).

 

Мінімальну тривалість подачі ВП, с, визначають по формулі

                                      tmin = 0,67 qsп / Isп  .                                                           [Е.26]

Параметри системи повинні задовольняти умовам, аналогічним [Е.13] – [E.15]:

Мз ≥ kост · Мmin;   Gс ≥ Gmin;   tс ≥ tmin.

Конструкція і розміщення розподільної мережі й розпилювачів повинні забезпечувати рівномірну подачу ВП на всю захищувану площу, з урахуванням рекомендацій виробника системи.

Д.3.8.2 Параметри модульної системи пожежогасіння поверхневим способом

Загальна кількість модулів, необхідне для комплектації модульної системи, розраховується за формулою

Nм= Кз. So / Sзм,                                                                 [E.27]  

де So - загальна площа, що підлягає захисту системою в даному        приміщенні, м2;

     Sзм - значення показника “захищувана площа” (за паспортом) одного модуля, визначеного відповідно до вимог ДСТУ 3972, м2;

     Кз - коефіцієнт, що враховує можливу нерівномірність подачі ВП у захищувану зону.

Результат розрахунку за  формулою [E.27] округляють до найближчого більшого цілого числа.

Розміщення модулів у захищуваному приміщенні, повинне проводитися відповідно до вимог посібника (керівництва) з експлуатування виробника цих модулів.

Значення коефіцієнта Кз приймаються рівними значенням, наведеним у підрозділі Д.2.6.7.

Е.3.9 Значення параметрів подавання ВП (інтенсивність, норма подачі), які використовуються під час розрахунку за методикою цього додатку можуть змінюватись, в разі застосування вогнегасних порошків з більш високою вогнегасною ефективністю, що підтверджено результатами вогневих випробувань згідно з вимогами ДСТУ 3972.

 

 

 


Додаток Ж

(обов’язковий)

Зразки карток, журналів, актів

 

Форма Ж.1

 

      ЗАТВЕРДЖУЮ

Керівник  ______________

                                                                                                                   (замовник)

                                                                                                                        М.П.

 

 

КАРТКА ОБ’ЄКТА № \_______\_______\__________\

                                                            (код пульта)  (порядковий номер об’єкта)

 

1. Назва ППСН …………………………………………….\________\_________\

                                                                                                           (код пульта)        

 

2. Назва об’єкта спостерігання:_______________________________________

__________________________________________________________________

3. Поштова адреса об’єкта спостерігання: ______________________________

__________________________________________________________________

                                                      (поштовий індекс та адреса)

 

4.Ступінь ризику об’єкта________________________________________________

                                                                (високий, середій, незначний)

 

5. Географічні координати:                 довгота:               \___\___\___\                                                                                                                                                                                                   (дані gps)

                                                                             широта:                \___\___\___\

                                                                                           (дані gps: градуси, хвилини, секунди )     

 

6. ПІБ та номери телефонів керівників та/або відповідальних осіб об’єкта спостерігання та обслуговувальної організації, які згідно з договором потребують оповіщення у випадку пожежі:

      \_____________\                      \____________\                      \_____________\       

                 (П.І.Б)                               (номер телефону домашній)            (номер телефону мобільний)

 

7. Назва приймально-контрольного приладу СПЗ об’єкта спостерігання : \_______________________\

 

8. Тип підключення до системи пожежного спостерігання______________________

 

 9. Найменування та ідентифікаційний код (номер) обслуговуючої організації, яка здійснює технічне обслуговування системи \____________________\:

        (вказується тип системи)

__________________________________________________________________

(назва суб’єкта господарювання)

    \______________\

 ідентифікаційний код (номер):                                          

 

10. Термін дії договору із замовником та виконавцем робіт із спостерігання за пожежною автоматикою об’єктів:         з__________по __________     

 

11. Текстове описання об’єкта спостерігання та характеристики будинку:  __________________________________________________________________

 __________________________________________________________________

 __________________________________________________________________

 __________________________________________________________________

(опис конструктивних елементів будинку, систем електроживлення, газопостачання тощо)

 

12. Номер телефону територіального вузла районних електричних мереж для відключення об’єкта від електричної мережі у разі пожежі:

    \______________\                  \_____________\                \______________\

          (назва РЕМ)                                              (адреса)                             (контактний телефон)

 

Додаток:

 План-схема поверхів об’єктів, на яких позначається:  \__________________\

(в електронномувигляді,               з можливістю відкриття програмним забезпеченням  "autocad")

-          розміщення приймально-контрольного приладу;

-          розміщення пожежних сповіщувачів;

-          розміщення відеокамер (за наявності);

-          приміщення які захищені установками пожежогасіння;

-          місця встановлення кнопок ручного пуску систем димовидалення:

-          місця встановлення кнопок ручного пуску установок пожежогасіння;

-          місця розміщення виносних (сухих) патрубків для підключення пересувної  пожежно-рятувальної техніки до системи пожежогасіння;   

 

 

 

Виконавець:      \__________________\

                      (П.І.Б особи, яка склала картку)

 

М.П.


Форма Ж.2

 

 

Зразок таблички

 

ОБ’ЄКТ

ПІДКЛЮЧЕНО ДО CИСТЕМИ  ЦЕНТРАЛІЗОВАНОГО ПОЖЕЖНОГО СПОСТЕРІГАННЯ

 

Фірмовий знак (логотип) підприємства

(за наявності)

______________________________________________________________________

(назва та місцезнаходження суб’єкта господарювання)

______________________________________________________________________

 

_________________________________________________________________

           (серія, номер та термін дії ліцензії, контактний телефон)

 

 

 

 

Примітки:

1

Мінімальні розміри таблички повинні бути  210×148 мм (формат А 5).

 

2

Таблички виготовляються з паперу, пластику, металу та інших матеріалів, які мають щільну структуру та є стійкими до впливу вологи. Якщо застосовується папір, то його щільність повинна бути не менше ніж 0,2 кг/м2, а лицьовий бік таблички захищається за допомогою ламінування.

 

3

Нанесення інформації виконується тільки з одного боку таблички. Спосіб нанесення залежить від матеріалу, з якого виготовлена табличка, і повинен забезпечувати зберігання нанесеної інформації впродовж строку експлуатування установки пожежної автоматики.

 

       

Форма Ж.3

 

Акт

про виявлені дефекти ___________________________

(вказується тип пожежної автоматики)

 

м. ____________                                                                             “___” _________ ____ р.

 

Ми, які нижче підписалися, члени комісії: _______________________________

____________________________________________________________________

(посада, підприємство, прізвище, ім’я, по батькові)

____________________________________________________________________

 

склали цей акт про те, що під час технічного огляду системи    ______________

____________________________________________________________________

(тип пожежної автоматики)

що змонтована _______________________________________________________

(найменування монтажної організації)

____________________________________________________________________

(дата здавання до експлуатування)

 

за проектом, виконаним _______________________________________________

(найменування проектної організації)

____________________________________________________________________

(номер і дата випуску проекту, номер експертного висновку)

встановлено _________________________________________________________

(детальна характеристика технічного стану системи та/або перелік виявлених недоліків)

____________________________________________________________________

 

Висновок комісії: __________________________________________________

____________________________________________________________________

(наводиться один з висновків: а) СПЗне придатна до використання та потребує заміни; б) провести ремонт СПЗ; в) продовжити експлуатуванняСПЗз підключенням її до системи  пожежного спостерігання тощо).

 

Члени комісії:

 

___________________

______________________

_____________________

___________________

______________________

_____________________

___________________

______________________

_____________________

 


Форма Ж.4

 

 

           

            АКТ №______

прийняття ____________________доексплуатування

                                               (вказується тип системи)

  

 

м.__________                                                                                   "____"_________200   р.

 

І. Комісія, яка призначена наказом ______________________________________________

(назва організації-замовника робіт, яка призначила комісію)

 Ускладі:

Голови-представника замовника робіт                 ____________________________________________________________

           (прізвище, ім'я та по батькові, посада)

Членів комісії-представників:

 

монтувальноїорганізації_________________________________________________________________

(прізвище, ім'я та по батькові, посада)

організації, що здійснює пожежне спостерігання:

 ________________________________________________________________    

 (прізвище, ім'я та по батькові, посада)

 

організації, що здійснює технічне обслуговування СПЗ:

  __________________________________________________________________    

(прізвище, ім'я та по батькові, посада)

 

державного пожежногонагляду

______________________________________________________________________

(прізвище, ім'я та по батькові, посада)

 

ІІ. Провела перевірку виконаних робіт та встановила:

 

Монтувальною організацією_________________________________________________________________________

(назва організації та її адреса)

ліцензія  серія ________№   ___________, термін дії до “ ___ ” ________ 200__р.

                 

Змонтована на                                                                                                       __       

                  (назва будинку, споруди, цеху, приміщень у будинку, відомча належність, адреса )

__________________________________________на площі _____________________м²,

                          (площа, що захищається)

Щовходить доскладу______________________________________________

(назва підприємства, установи, організації, його черги,

 

 пускового комплексу, відомча належність, адреса)

 

відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації, розробленої_______________

_________________________________________________________________________

                                                           (назва проектної організації, її адреса, №, шифр проекту)

 

яка пройшла експертизу в _________________________________________________________________________

                                                         (найменування органу, що проводив експертизу)

 

 експертний  висновок № _________________від "__" _________  200___р. виданий____________________________

 

 

 

ІІІ. Тип СПЗ:

 

Перелік обладнання змонтованого на об’єкті та пред’явлене до  здачі:

 

№ п/п

Найменування (тип) обладнання, що змонтоване

Кількість

встановленого

обладнання

№ сертифікату

та термін дії

Резерв обладнання, що передано замовнику

Примітка

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Всього

 

 

 

 

 

 

Примітка:

в разі зберігання резерву обладнання не на захищуваному об’єкті до акту додається договір між замовником та організацією яка забезпечує зберігання резерву обладнання. В цьому договорі обов’язково указуються зобов’язаня  щодо поставки на об’єкт резерву обладнання у термін визначений цими нормами

Додаткова інформація, що характеризує змонтовану на  об’єкті систему (кількість шлейфів, направлень, тощо)

 

 

 

ІV. Результати перевірки:

Система _________________________________________________________________________

                                                 (вказується тип СПЗ)

пройшла комплексне випробування, знаходиться в працездатному стані і готова до експлуатування, про що складено відповідний акт.

Найменування суб’єкта господарювання, що здійснює технічне обслуговування системи протипожежного захисту___________________________________________________________

(адреса суб’єкта господарювання, № ліцензії та термін її дії, дата та термін дії договору на технічне обслуговування)

_________________________________________________________________________________________________________________________

V. Спостерігання за пожежною автоматикою об’єкта

Сигнал про спрацювання системи___________________________________________

                                                                          (вказується тип СПЗ)

 виведено на пульт пожежного спостерігання та прийому попереджень про несправність   

_________________________________________________________________________

 (найменування суб’єкта господарювання, що здійснює пожежне спостерігання, його адреса)

ліцензія серії ____ № ______________, що діє до _______________________.

 

Реєстраційний номер ППСН ________________________________________________________

 

Місцезнаходження ППСН __________________________________________________________

 

Номер та термін дії договору на пожежне спостерігання:_________________________________ 

 

Найменування приладу-передавача сигналу____________________________________________

 

Найменування суб’єкта господарювання, що здійснював монтуваня системи передавання тривожних сповіщень _________________________________________________________________________

(адреса суб’єкта господарювання, серія та номер ліцензії, термін її дії)

 

за проектом розробленим ________________________________________________, який пройшов експертизу та отримав позитивний експертний висновок від ____________________№_________________________.

 

Проведено тестування проходження сповіщення про пожежу, що надходить від об’єкта спостерігання до ОДС ОКЦ ГУМНС________________________________________________

_____________________________________________________________________

(канали зв’язку, час проходження сигналу по основному та резервному каналам тощо)

 

Висновок комісії і оцінка виконаних робіт:

Систему__________________________________________________________________

                                                                          (тип СПЗ)

                                                                                                                   

 

змонтовану в                                                                                                                                                                                                                                                                    

 

_________________________________________________________________________________________________________________________           

(назва будинку, споруди, цеху, приміщень в будинку, відомча належність, адреса)

 

сигнал від якої виведено на ППСН № _______________вважати прийнятою в експлуатування з "__"_________20__р

 

Голова комісії-представник замовника (забудовника)______________________________

М.П.                                                                                            (підпис)          (прізвище та ініціали)

 

Члени комісії:

Монтувальна організація:                            ___________       _____________________

М.П.                                                                                                         (підпис )               (прізвище та ініціали)

 

Організація, що здійснює пожежне спостерігання:

                                                                       ___________         ____________________

МП.                                                                                   (підпис)                    (прізвище та ініціали)

 

Організація, що здійснює технічне

обслуговування СПЗ:                                ___________         ____________________

МП.                                                                    (підпис)                        (прізвище та ініціали)

 

 

Державний пожежний нагляд:                   ____________       _____________________

М.П.                                                                    (підпис)                 (прізвище та ініціали)

Примітка:

1.

Кількість екземплярів акта відповідає кількості членів комісії, але не менше трьох.

 

2.

Акти зберігаються на протязі всього терміну експлуатування пожежної автоматики в організаціях, які представляють члени приймальної комісії.

 

3.

Підписи членів комісії завіряються печатками організацій, які вони представляють.


Форма Ж.5

 

АКТ №____

прийняття доексплуатуваннясистеми

передавання тривожних сповіщень

 

Робоча комісія у складі:

Представника замовника______________________________________________

 

Представника пульта пожежного спостерігання  ___________________________________________________________________

 

Представника виконавця робіт з монтуваннясистеми передавання тривожних сповіщень-_____________________________________________________________________

Представника організації, що здійснює технічне обслуговування СПЗ______________________________________________________________________

Представника державного пожежного нагляду

____________________________________________________________________

Здійснила    перевірку:   

-            наявності проектно-кошторисної  документації;

-            ліцензій на виконання робіт;

-            договору на обслуговування СПЗ;

-            договору на обслуговування системи передавання тривожних сповіщень;

-            копії сертифікатів на застосоване обладнання;

-            якості виконаних робіт;

-            якості проходження сповіщення про пожежу до ОДС ОКЦ ГУМНС України в ___________________________________________________________________

-            якості проходження тривожних сповіщень до пульта пожежного спостерігання _____________________________________________________________________ 

 

від системи     ___________________ на об’єкті___________________________

                            (вказується тип СПЗ)

за адресою:___________________________________________________________,

яка змонтована у20___ році  

 

Перевіркою встановлено:

проектна документація, передана в електронному вигляді для внесення до ЄБД;

ліцензія на виконання робіт з монтажу системи передавання тривожних повідомлень організації _______________________________ від_________ серія ___   №_______, ліцензія на здійснення пожежного спостерігання ________________________  від _________серія ___   №_______;

    (найменування організації)

договір на обслуговування системи передавання тривожних сповіщень№ _____ від __________  укладено із _________________________ ліцензія від________ серія______ № ________  ;

 (найменування організації)

договір на обслуговування СПЗ№ _____ від ____________ укладено із __________________________ ліцензія від________ серія______ № ________ ;

    (найменування організації)  

сертифікати на застосоване обладнання системи передавання тривожних сповіщень:  ___________________________________________________________________

                                                           (у наявності, відсутні)  

   сигнал „Пожежна тривога” до оперативно-диспетчерської служби ГУМНС України в ______________________________________________________________________

                (у разі надходження зазначається час його надходження, або не пройшов)

    тривожні сповіщення до пульта пожежного спостерігання________________

                                                                                                       (пройшов, не пройшов)

 

Рішення комісії:

 

Система передавання тривожних сповіщень____________________________

                                                                                                   (вказується  працездатна чи не працездатна)

 

та__________________________________________________________________

                                                 (вказується прийнята чи не прийнята доексплуатування)

 

 

 

 

Представник замовника                   

 

 

___________________

 

 

 

____________________

               М.П.

Представник пульта пожежного спостерігання

 

 

___________________

 

 

____________________

               М.П.

 

Представник виконавця робіт з монтуваннясистеми передавання тривожних сповіщень

 

 

 

 

___________________

 

 

 

 

____________________

               М.П.

 

Організації, що здійснює технічне обслуговування системи передавання тривожних сповіщень

 

 

___________________

 

 

___________________

               М.П.

Представник державного пожежного нагляду

 

___________________

 

____________________

               М.П.

 


 Форма Ж.6

            АКТ №______

прийняття до експлуатуваннясистем протипожежного захисту

на об’єкті ____________________________________

 

 

 

м.__________                                                                             "____"_________20   р.

 

Комісія, яка призначена наказом______________________________________________________________________                                                                                  (назва організації-замовника робіт, яка призначила комісію)

 Ускладі:

Голови - представника замовника робіт                 ____________________________________________________________

(прізвище, ім'я та по батькові, посада)

Членів комісії-представників:

 

монтувальної  організації___________________________________________________________________________

(прізвище, ім'я та по батькові, посада)

 

організації, що здійснює пожежне спостеріганняння:  __________________________________________________________    

 (прізвище, ім'я та по батькові, посада)

 

організації, що здійснює технічне обслуговування СПЗ:___________________________    

                                                                                  (прізвище, ім'я та по батькові, посада)

державного пожежного нагляду________________________________________________________

                                                           (прізвище, ім'я та по батькові, посада)

 

Провела перевірку виконаних робіт з монтування СПЗ  на об’єкті

__________________________________________________________________ 

          (назва будинку, споруди, цеху, приміщень у будинку, відомча належність, адреса )

 

 

_____________________________на площі _________________________м²,

       (площа, що захищається)

що входить до складу_______________________________________________                 

 

 (назва підприємства, установи, організації, його черги, пускового комплексу, відомча належність, адреса)

 

I. Система пожежної сигналізації

 

Монтувальнаорганізація_________________________________________________________________________

(назва організації та її адреса)

ліцензія  серія ________№   ___________, термін дії до “ ___ ” ________ 20__р. проведено монтування  системи пожежної сигналізації та устаткування  передавання тривожних сповіщень відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації,  розробленої: ____________________________________________________________________

                                    (назва проектної організації, її адреса, №, шифр проекту)

_________________________________________________________________________________________________________________________________

 

яка пройшла експертизу в _________________________________________________________________________

                                 (найменування органу, що проводив експертизу)

експертний  висновок №_________________від "__" _________  20___р.виданий________________________________________________________________

Перелік обладнання, що змонтоване на об’єкті та пред’явлене до  здачі:

№ п/п

Найменування (тип) обладнання, що змонтоване

Кількість

встановленого

обладнання

№ сертифікату

та термін дії

Резерв обладнання, що передано замовнику

Примітка

 

 

 

 

 

 

 

Всього:

 

 

 

 

 

Додаткова інформація, що характеризує змонтовану на  об’єкті систему (кількість шлейфів, направлень, тощо)

 

Система пожежної сигналізації та устаткування  передавання тривожних сповіщень пройшла комплексне випробування, знаходиться в працездатному стані і готова до експлуатування, про що складено відповідний акт до цих норм (додається).

Найменування суб’єкта господарювання, що здійснює технічне обслуговування системи пожежної сигналізації та устаткування  передавання тривожних сповіщень_________________________________________________________________

 (адреса суб’єкта господарювання, № ліцензії та термін її дії, дата та термін дії договору на технічне обслуговування)

 

 

 

Систему  пожежної сигналізації  та устаткування  передавання тривожних сповіщень змонтовану в                                                                                                  

_________________________________________________________________________

(назва будинку, споруди, цеху, приміщень в будинку, відомча належність, адреса)

 

вважати прийнятою до експлуатування як елемент загальної системи протипожежного захисту будинку  з "__"______20__р

Голова комісії-представник замовника (забудовника) ___________  _______________

М.П.                                                                                    (підпис)     (прізвище та ініціалиали)

                                                                                                                                

Члени комісії:

Монтувальна організація:              ___________                        _____________________

М.П.                                                (підпис )                                            (прізвище та ініціали)

 

 

Обслуговуюча організація           ___________                        ____________________

МП.                                                      (підпис)                                              (прізвище та ініціали)

 

Держпожнагляд:                          ___________                        ____________________

МП.                                                   (підпис)                                              (прізвище та ініціали)

 

II. Система оповіщування про пожежу  та управління евакуюваннямлюдей

 

Монтувальною  організацією_________________________________________________________________________

(назва організації та її адреса)

ліцензія  серія ________№   ___________, термін дії до “ ___ ” ________ 20__р. проведено монтування системи оповіщування про пожежу та управління евакуюваннямлюдей,  відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації,  розробленої:_______________________________________________________________

_________________________________________________________________________

                           (назва проектної організації, її адреса, №, шифр проекту)

 

 

яка пройшла експертизу в _________________________________________________________________________

                                    (найменування органу, що проводив експертизу)

експертний  висновок № _________________від "__" _________  20___р. виданий

 

 

Перелік обладнання, що змонтоване на об’єкті та пред’явлене до  здачі:

№ п/п

Найменування (тип) обладнання, що змонтоване

Кількість

встановленого

обладнання

№ сертифікату

та термін дії

Резерв обладнання, що передано замовнику

Примітка

 

 

 

 

 

 

 

Всього:

 

 

 

 

 

Додаткова інформація, що характеризує змонтовану на  об’єкті систему (кількість шлейфів, направлень, тощо)

 

Система оповіщування при пожежі та управління евакуюваннямлюдей пройшла комплексне випробування, знаходиться в працездатному стані і готова до експлуатування, про що складено відповідний акт згідно до цих норм (додається).

Найменування суб’єкта господарювання, що здійснює технічне обслуговування системи оповіщування та управління евакуюваннямлюдей при пожежі

 (адреса суб’єкта господарювання, № ліцензії та термін її дії, дата та термін дії договору на технічне обслуговування)

Систему  оповіщування при пожежі  та управління евакуюваннямлюдей змонтовану в

_________________________________________________________________________                         (назва будинку, споруди, цеху, приміщень в будинку, відомча належність, адреса)

 

вважати прийнятою до експлуатування як елемент загальної системи протипожежного захисту будинку  з "__"______20__р

 

Голова комісії-представник замовника (забудовника)___________   ___________

М.П.                                                                                       (підпис)  (прізвище та ініціали)

 

Члени комісії:

Монтувальна  організація:               ___________                        ___________________

М.П.                                                        (підпис )                                       (прізвище та ініціали)

 

Обслуговуюча організація:             ___________                 ____________________

МП.                                                         (підпис)                                        (прізвище та ініціали)

 

Держпожнагляд:                              ___________                        ____________________

МП.                                                         (підпис)                                     (прізвище та ініціали)

 

III. Автоматичні системи пожежогасіння

Монтувальною організацією________________________________________________________________________

(назва організації та її адреса)

ліцензія  серія ________№   ___________, термін дії до “ ___ ” ________ 20__р. проведено монтування  системи пожежогасіння ________________________________, відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації,  розробленої:_____

_________________________________________________________________________                                                                                                                                                                         (водяне, пінне, газове, порошкове, аерозольне)

______________________________________________________________________

          (назва проектної організації, її адреса, №, шифр проекту)

яка пройшла експертизу в_________________________________________________________________________

                              (найменування органу, що проводив експертизу)

експертний  висновок № _________________від "__" _________  200___р. виданий

 

 

Перелік обладнання, що змонтоване на об’єкті та пред’явлене до  здачі:

№ п/п

Найменування (тип) обладнання, що змонтоване

Кількість

встановленого

обладнання

№ сертифікату

та термін дії

Резерв обладнання, що передано замовнику

Примітка

 

 

 

 

 

 

 

Всього:

 

 

 

 

 

Додаткова інформація, що характеризує змонтовану на  об’єкті систему (кількість шлейфів, направлень, тощо)

 

 

Система _________пожежогасіння пройшла комплексне випробування, знаходиться в

   (водяне, пінне, газове, порошкове, аерозольне)

працездатному стані і готова до експлуатування, про що складено відповідний акт.

Найменування суб’єкта господарювання, що здійснює технічне обслуговування системи________________________________пожежогасіння                                                                                                                                                       (водяне, пінне, газове, порошкове, аерозольне)

 

(адреса суб’єкта господарювання, № ліцензії та термін її дії, дата та термін дії договору на технічне обслуговування)

 

Систему  пожежогасіння _____________________змонтовану в__________________

                             (водяне, пінне, газове, порошкове, аерозольне)

_________________________________________________________________________

(назва будинку, споруди, цеху, приміщень в будинку, відомча належність, адреса)

 

вважати прийнятою до експлуатування як елемент загальної системи протипожежного захисту будинку  з "__"______20__р

Голова комісії-представник замовника

 (забудовника)                                               ___________                  ______________

М.П.                                                                      (підпис)                      (прізвище та ініціали)

 

Члени комісії:

Монтувальна  організація:                      ___________                   ___________________

М.П.                                                            (підпис )                                      (прізвище та ініціали)

 

Обслуговуюча організація:                     ___________              ____________________

МП.                                                              (підпис)                                     (прізвище та ініціали)

 

Держпожнагляд:                  :                   ___________             ____________________

МП.                                                              (підпис)                                      (прізвище та ініціали)

 

 

IV.  Система протидимного захисту

 

Монтувальноюорганізацією_________________________________________________________________________

(назва організації та її адреса)

ліцензія  серія ________№   ___________, термін дії до “ ___ ” ________ 20__р. проведено монтаж системи протидимного захисту,  відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації,  розробленої ________________________________________________________________________

                                             (назва проектної організації, її адреса, №, шифр проекту)

яка пройшла експертизу в_________________________________________________________________________

                                                                          (найменування органу, що проводив експертизу)

експертний  висновок № _________________від "__" _________  20___р. виданий __

 

 

Перелік обладнання, що змонтоване на об’єкті та пред’явлене до  здачі:

№ п/п

Найменування (тип) обладнання, що змонтоване

Кількість

встановленого

обладнання

№ сертифікату

та термін дії

Резерв обладнання, що передано замовнику

Примітка

 

 

 

 

 

 

 

Всього:

 

 

 

 

 

Додаткова інформація, що характеризує змонтовану на  об’єкті систему (кількість шлейфів, направлень, тощо)

 

Система протидимного захисту пройшла комплексне випробування, знаходиться в працездатному стані і готова до експлуатування, про що складено відповідний акт .

Найменування суб’єкта господарювання, що здійснює технічне обслуговування системи протидимного захисту

 (адреса суб’єкта господарювання, № ліцензії та термін її дії, дата та термін дії договору на технічне обслуговування)

 

 

 

Систему  протидимного захисту  змонтовану в _________________________________________________

                                                                                                  

_________________________________________________________________________

(назва будинку, споруди, цеху, приміщень в будинку, відомча належність, адреса)

 

вважати прийнятою до експлуатуванняяк елемент загальної системи протипожежного захисту будинку  з "__"______20__р

Голова комісії-представник замовника (забудовника    ___________  _______________

М.П.                                                                                                     (підпис)            (прізвище та ініціали)

 

Члени комісії:

Монтувальна  організація:                      ___________                   ___________________

М.П.                                                            (підпис )                                       (прізвище та ініціали)

 

Обслуговуюча організація:                    ___________              ____________________

МП.                                                             (підпис)                                      (прізвище та ініціали)

 

Держпожнагляд:                  :                   ___________             ____________________

МП.                                                            (підпис)                                       (прізвище та ініціали)

 

V. Спостерігання за пожежною автоматикою об’єкта

Сигнал про спрацювання систем пожежної автоматики виведено на пульт пожежного спостерігання та прийому попереджень про несправність   

_________________________________________________________________________ (найменування суб’єкта господарювання, що здійснює пожежне спостерігання, його адреса)

ліцензія серії ____ № ______________, що діє до _______________________.

Реєстраційний номер ППСН___________________________________________

Місцезнаходження ППСН_____________________________________________

Номер та термін дії договору на пожежне спостерігання:______________________ 

Найменування приладу-передавача сигналу__________________________________

Найменування суб’єкта господарювання, що здійснював монтаж системи передавання тривожних сповіщень

(адреса суб’єкта господарювання, серія та номер ліцензії, термін її дії)

_______________________________________________________________________________________________________________________________

 

за проектом розробленим ________________________________________________, який пройшов експертизу та отримав позитивний експертний висновок від ____________________№_________________________.

Проведено тестування проходження сигналу "пожежна тривога", що надходить від об’єкта спостерігання до ОДС ОКЦ ГУМНС            __________________________

_________________________________________________________________________

(канали зв’язку, час проходження сигналу по основному та резервному каналам тощо)

 

Голова комісії-представник замовника

 (забудовника)                                                         ___________     ___________________

М.П.                                                                                         (підпис)               (прізвище та ініціали)

 

Члени комісії:

Монтувальна  організація:                      ___________              ___________________

М.П.                                                            (підпис )                                 (прізвище та ініціали)

 

Обслуговуюча організація:                    ___________          ____________________

МП.                                                             (підпис)                                (прізвище та ініціали)

 

Держпожнагляд:                  :                   ___________         ____________________

МП.                                                              (підпис)                                (прізвище та ініціали)

 

VI. Висновок комісії і оцінка виконаних робіт:

Систему пожежної автоматики у складі____________________________ змонтованої на об’єкті

 

_________________________________________________________________________________________________________________________________             

(назва будинку, споруди, цеху, приміщень в будинку, відомча належність, адреса)

 

сигнал про спрацювання яких виведено на ППСН № _______________  вважати прийнятою до експлуатування з "__"_________20__р

Голова комісії-представник замовника

 (забудовника)                                               ___________     ___________________

М.П.                                                                    (підпис)                      (прізвище та ініціали)

 

Члени комісії:

Монтувальна  організація:                      ___________         ___________________

М.П.                                                             (підпис )                            (прізвище та ініціали)

 

Обслуговуюча організація:                     ___________    ____________________

МП.                                                               (підпис)                            (прізвище та ініціали)

 

Держпожнагляд:                  :                    ___________     ____________________

МП.                                                               (підпис)                           (прізвище та ініціали)

Примітка:

1.

До складу комісії залучаються всі організації які виконували монтажні роботи.

 

2.

Кількість екземплярів акта відповідає кількості членів комісії, але не менше трьох.

 

3.

Акти зберігаються на протязі експлуатування пожежної автоматики в організаціях, які представляють члени  приймальної комісії.

 

4.

Підписи членів комісії завіряються печатками організацій, які вони представляють.

 

5.

Орган державного нагляду у сфері пожежної безпеки здійснює прийняття системи протипожежного захисту в цілому, після закінчення монтування всіх систем на об’єкті та проводить перевірку роботи систем в комплексі.

 


 Форма Ж.7

 

Повідомлення

В ________________________ о ____год.___хв. надійшло сповіщення про

                          (найменування підрозділу)

пожежу. О ____ год _____ хв. Бойовий розрахунок прибув до місця виклику

 

за адресою: ______________________________________.

                    (адреса об’єкту за якою прибув бойовий розрахунок)      

По зовнішнім ознакам та за результатами проведеного огляду Вашого об’єкту ознак пожежі не виявлено.

О ___ год. ____хв. зафіксовано факт хибного виклику.

 

Начальник чергової  варти         ____________                              ___________

                                                            (підпис)                                                        (П І Б)

 

 

 

 

 


Форма Ж.8

 

АКТ

встановлення факту хибного спрацювання

  СПЗ

 

________________________________

                                                                               (направляється керівнику (власнику)

                                                                                       _______________________________

                                                                               об’єкта, на якому виникло хибне

                                                                                                              _______________________________

                                                                              спрацювання пожежної автоматики)                                                                                              

 

 

1.Найменування та місцезнаходження підприємства____________________________________________

2. Дата  спрацювання пожежної автоматики:_________________________________________

3. Назва приміщень,  що захищаються    ____________________________________________________                                                                                                                                             

4. Тип СПЗ: ______________________________________________________________________           

5. Кількість сповіщувачів або зрошувачів, що спрацювали_______________________ 

 

6. Організація, що змонтувала систему_______________________________________________________           

( вказується  назва організації, номер ліцензії, наявність проекту та експертного висновку, рік введення системи  доексплуатування)

 

7. Технічне обслуговування  ________________________________________________________________________                                        

                           ( обслуговується ( вказується  назва організації, номер ліцензії та номер договору на технічне _________________________________________________________________________              

                                                            обслуговування) чи не обслуговується)                              

8.  Ймовірна причина хибного спрацювання  ___________________________________________________________

9. Кількість особового складу та пожежної техніки, задіяної при виїзді, кількість  витраченого часу_______________________________________________________ 

 

10. Хто прибув з організації, що відповідає за проведення ТО, час прибуття, висновки обслуговуючої організації_______________________________________

___________________________________________________________

 

Представник замовника                        _______________                    ________________

 

Представник пульта

пожежного спостерігання                  ______________                      ________________

 

                                                                                 

"___" ____________ 20 ___ р.

Примітка:

цей акт складається у трьох  примірниках, які мають однакову юридичну силу та залишається у кожної із сторін.

 

 

 

 

 

 


Форма Ж.9

 

 

 КАРТКА ПУЛЬТА

№_______ від "____"________20__ року

 

Назва суб’єкта господарської діяльності:_______________________________

__________________________________________________________________

 

Серія, номер ліцензії та дата її видачі: \____\       \_________\    \__________\

                                                                (серія)               (номер)                 (дата видачі)  

 

Місцезнаходження _________________________________________________

__________________________________________________________________

 

Ідентифікаційний код юридичної особи

або ідентифікаційний номер фізичної

особи-підприємця                                 __________________________________

 

П.І.Б працівників підприємства, яким надано право доступу до БДС:

-_________________________________________________________________

-_________________________________________________________________

 

Види каналів зв’язку які використовуються для підключення до точки доступу:

- основні: __________________________________________________________

__________________________________________________________________

 

- резервні: _________________________________________________________

__________________________________________________________________

 

Посади та ПІБ осіб, яким необхідно надати коди доступу до БДС:

- _________________________________________________________________

-__________________________________________________________________

-__________________________________________________________________

 

____________                           ______________                          ____________

(Керівник підприємства)                      (підпис)                                                  (прізвище, ініціали)

 

М.П.

Додаток И.
(обов’язковий)
Опис інших функцій устатковання індикації.

Для систем пожежного спостерігання іншою (додатковою) функцією устатковання індикації є необхідність передачі тривожного сповіщення, без обробляння його оператором, на більш високий рівень реагування на це сповіщення.

НБ 1. Для передачі тривожних сповіщень на вищий рівень реагування устатковання індикації повинно мати:

а) можливість трансляції тривожних сповіщень без обробляння їх оператором центра прийняття тривожних сповіщень;

б) проміжок часу між надходженням тривожного сповіщення на вхідний інтерфейс устатковання індикації та появою його на вихідному інтерфейсі регламентується технічними умовами на це устатковання;

в) відсутність сповіщення про прийняття підтвердження повинно супроводжуватися попереджувальною візуальною та звуковою сигналізацією, а час надходження цього сповіщення регламентується вимогами до устатковання індикації вищого рівня реагування;

г) дублюючий інтерфейс передавання даних згідно 6.4.1 ДСТУ EN 50136-1-1, переключення на який повинно виконуватися автоматично;

д) захист проти замінювання устатковання S0 - згідно додатка А                 ДСТУ EN 54-21 та 6.5.1 ДСТУ EN 50136-1-1;

ж) інформаційний захист I0 - згідно додатка А ДСТУ EN 54-21 та 6.5.2 ДСТУ EN 50136-1-1.

е) можливість передачі інформації на більш високий рівень реагування у форматі передачі даних прикладного рівня SOS Access згідно з загальним описом, наведеним у НБ 2ДСТУ-П CLC/TS50136-4:2010[1].

Примітка:[1]Документ розробляється.

 


 

Додаток К

(обов’язковий)

ПРИЙНЯТТЯ СПЗ ДО ЕКСПЛУАТУВАННЯ.

К.1 Для прийняття СПЗ та СПТС до експлуатування замовником  створюється комісія з представників замовника, монтувальної, пультової і обслуговуючої організацій та державного пожежного нагляду. Порядок та тривалість роботи комісії визначається замовником робіт.

Комісія створюється не пізніше як у 5 - денний термін (5 робочих днів) після одержання повідомлення від монтувальної (пультової) організації про закінчення робіт із монтування та випробування СПЗ та СПТС.

К.2 При прийманні до експлуатування СПЗ та (або) СПТС  комісія перевіряє:

К.2.1 Наявність відповідної документації:

а) проект та експертний висновок;

б) ліцензію на виконання робіт з монтування  СПЗ та передавання тривожних сповіщень;

в) договори на технічне обслуговування СПТС та  СПЗ об’єкта;

г) копії сертифікатів на застосоване обладнання;

д) картку об’єкта разом із план-схемами поверхів;

е) акт про виявлені дефекти (за необхідністю);

ж) акт проведення комплексного випробування СПЗ та (або) СПТС;

и) акт прийняття до експлуатування СПЗ (у разі якщо до експлуатування приймається тільки СПТС).

К.2.2 Відповідність виконаних робіт вимогам проекту та нормативних актів, якість цих робіт і дає їм оцінку.

К.2.3 Проходження від об’єкта спостерігання до відповідного за територіальністю ЦПТС ОДС ОКЦ сигналів пожежної тривоги та до ЦПТС пультової  організації сигналів про несправність.

К.2.4 Результати роботи комісії, за відсутності порушень, оформляються актом прийняття систем до експлуатування, який розробляється монтувальною або налагоджувальною організацією. У разі якщо СПТС  монтується одночасно із СПЗ, оформляється акт прийняття виконаних робіт згідно з додатком Ж форма Ж.4.

Результати прийняття до експлуатування СПТС, на об’єкті обладнаному СПЗ, оформляються актом прийняття СПТС до експлуатування  (далі - акт прийняття до екслуатування) згідно з додатком Ж форма Ж.5.

К.2.5 У разі виявлення недоліків під час прийняття робіт з монтування СПЗ та (або) СПТС  комісією  складається акт про виявлені дефекти (додаток Ж.3). У такому випадку монтувальна чи пультова організація (в залежності від виявлених недоліків) повинна у терміни, визначені робочою комісією, усунути недоліки та сповістити про це замовника робіт і членів комісії. Після чого комісія продовжує роботу в установленому порядку.

Акт прийняття систем до експлуатування підписується членами комісії у тому випадку, коли усунуто всі виявлені порушення. Члени комісії, які відмовилися підписати акт прийняття систем до експлуатування, зобов’язані в письмовій формі подати Голові комісії та органу, який вони представляють, обґрунтування своєї відмови (особисту думку). СПЗ вважаються прийнятими до експлуатування тільки у тому випадку, коли акт прийняття систем до експлуатування підписаний усіма членами комісії і їх підписи засвідчені печатками.

Акт прийняття систем  до експлуатування та акт про виявлені дефекти складаються в такій кількості примірників, яка дорівнює кількості членів комісії (по одному на кожного).

К.2.6 З моменту підписання акта прийняття виконаних робіт СПТС  та/або СПЗ система вводиться до експлуатування, а пультова організація протягом однієї доби здійснює постановку об’єкта на пожежне спостерігання, для чого робить відповідну відмітку в БДС (до якої підключено об’єкт спостерігання).

К.2.7 Змонтована СПЗ на об’єкті не може бути прийнята до експлуатування у разі відсутності СПТС та навпаки, СПТС не може бути прийнята до експлуатування якщо на об’єкті відсутні СПЗ, або вони знаходяться в непрацездатному стані чи не обслуговуються.


 

Додаток Л

(обов’язковий)

Технічнеобслуговуваннясистем протипожежного захисту

 

Л.1 Галузь застосування

Технічне обслуговування систем протипожежного захисту (далі – ТО) встановлює загальні вимоги до технічного обслуговування діючих СПЗ на об’єктах та СПЗ, які були прийнятими до експлуатування згідно з додатком К, за винятком підземних споруд, транспортних засобів, об'єктів спеціального призначення, об'єктів Міністерства оборони України, Служби безпеки України, Міністерства внутрішніх справ України та об'єктів з виготовлення і зберігання вибухових речовин, вимоги до яких визначаються у спеціальних нормативних актах, що затверджуються наказами відповідних міністерств та інших центральних органів виконавчої влади і які не повинні суперечити цим будівельним нормам.

Під час експлуатування СПЗ слід також керуватися Законом України "Про пожежну безпеку", НАПБ А.01.001, та іншими чинними НД.

Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, виходячи із специфічних умов та особливостей утримування СПЗ на виробництвах, можуть додатково розробляти свої галузеві НД з технічного утримування  СПЗ, що затверджуються у встановленому порядку після узгодження з урядовим органом державного нагляду у сфері пожежної безпеки.

Л.2 Загальні положення

Л.2.1 Дотримання вимог ТО сприяє забезпеченню працездатного стану  СПЗ та їх надійного і безпечного експлуатування.

Л.2.2 Надійне технічне утримування СПЗ повинне забезпечуватися шляхом проведення організаційних, технічних та інших заходів, що спрямовані на попередження пошкоджень та несправностей СПЗ, підтримування їх у постійному працездатному стані.

Л.2.3 Керівники (власники) підприємств та уповноважені ними особи, а також орендарі для забезпечення утримування СПЗ в справному стані зобов'язані:

а) розробляти комплексні заходи щодо забезпечення утримування СПЗ відповідно до вимог ТО, впроваджувати досягнення науки і техніки, позитивний досвід у цій галузі;

б) відповідно до вимог НД з питань утримування СПЗ розробляти і затверджувати положення, інструкції та інші документи, здійснювати постійний контроль за їх дотриманням;

в) забезпечувати дотримання вимог ТО, стандартів, норм, інших відповідних нормативних актів;

г) організовувати вивчення працівниками, які здійснюють контроль за експлуатуванням СПЗ, цих будівельних норм;

д) своєчасно надсилати повідомлення про спрацювання системи СПЗ або її вимкнення (форма Л.1.) у територіальні органи державного пожежного нагляду, а також про вжиті у зв'язку з цим заходи із забезпечення пожежної безпеки захищуваного об'єкта.

Л.2.4 Роботи з технічного обслуговування СПЗ проводяться організаціями, які мають відповідну ліцензію.

Л.3 Обов'язки обслуговуючого і оперативного (чергового)персоналу

Л.3.1 На кожному об’єкті  для забезпечення надійного експлуатування СПЗ наказом або розпорядженням адміністрації мають бути призначені:

- особа, відповідальна за експлуатування СПЗ;

- оперативно-черговий персонал для контролю за працездатним станом СПЗ (оперативний персонал - для щоденного контролю; черговий персонал - для цілодобового). Функції оперативного (чергового) персоналу можуть суміщатися.

Л.3.2 Особа, відповідальна за експлуатування СПЗ, повинна мати відповідну групу з електробезпеки згідно з вимогами НПАОП 0.00-1.21, а також пройти навчання цим будівельним нормам.

Л.3.3 Контроль за якістю проведення робіт з технічного обслуговування та ремонту СПЗ силами спеціалізованої організації здійснює особа, яка відповідає за їх експлуатування на об’єкті .

Л.3.4 Особа, відповідальна за експлуатування  СПЗ на об’єкті , зобов'язана забезпечити:

а) виконання вимог цих будівельних норм;

б) утримування  СПЗ в працездатному стані шляхом своєчасного проведення технічного обслуговування та планово-попереджувального ремонту;

в) навчання оперативного (чергового) персоналу, а також інструктаж осіб, які працюють у захищуваних приміщеннях, про порядок дій та евакуювання людей  в разі надходження сигналу "Пожежа";

г) розробку необхідної експлуатувальної документації;

д) контроль за систематичним веденням експлуатувальної документації;

е) підготовку письмових повідомлень для інформування територіального органу державного  нагляду у сфері пожежної безпеки і керівника підприємства про всі випадки відмов та спрацювань СПЗ за формою, що наведена у форми Л.1;

ж) своєчасну підготовку та пред'явлення за підписом керівника підприємства рекламацій:

- у територіальний орган державного нагляду у сфері пожежної безпеки -  у разі виявлення хибних спрацювань СПЗ;

- заводам-виробникам - у разі постачання некомплектних або неякісних приладів, устаткування та матеріалів;

- монтувальним організаціям - у разі виявлення неякісного монтування або відхилень від проектної документації, не узгоджених з розробником проекту та органами державного нагляду у сфері пожежної безпеки;

- обслуговуючим організаціям - за неякісне і несвоєчасне технічне обслуговування та ремонт систем.

Л.3.5 Організація, яка здійснює технічне обслуговування СПЗ зобовязана  якісно здійснювати регламентні роботи з технічного обслуговування, ремонту та ведення експлуатувальної документації на системи, що оформлюється відповідно у журналі обліку технічного обслуговування і ремонту (планового та позапланового) СПЗ (форма Л.2) та журналі обліку санкціонованих та несанкціонованих спрацьовувань (відмов, несправностей) СПЗ (форма Л.3);

Л.3.6 Оперативний (черговий) персонал повинен діяти в разі надходження сигналу про пожежу відповідно до НАПБ А.01.001 та  посадової інструкції і положень і знати:

а) назву та місцерозташування приміщень, що захищаються (контролюються);

б) порядок виклику пожежно-рятувальних підрозділів у разі отримання сигналу про пожежу та взаємодії з пожежно-рятувальними підрозділами під час ліквідації пожежі та її наслідків та іншими спеціальними службами (медичною допомогою, місцевими службами енергонагляду та газового господарства тощо);

в) інструкції з експлуатування СПЗ;

г) технічні характеристики систем і принцип їх дії;

д) ведення експлуатувальної документації;

е) в межах компетенції здійснювати перевірку працездатності систем.

Л.3.7 Оперативний (черговий) персонал у разі виявлення порушень цих будівельних норм, а також несправності СПЗ зобов'язаний негайно повідомити про це особу, яка відповідає за експлуатування вказаних систем, і вжити необхідних заходів для усунення виявлених недоліків.

Л.3.8 У процесі експлуатування, а також під час проведення регламентних робіт з технічного обслуговування забороняється вживати заходів, що можуть перешкоджати нормальній роботі СПЗ або погіршувати ефективність їх дії.

Л.3.9 Протягом виконання робіт з технічного обслуговування або ремонту, проведення яких пов'язано з вимкненням системи СПЗ, адміністрація об’єкту зобов'язана вжити необхідних заходів щодо забезпечення пожежної безпеки приміщень та технологічного устаткування, що захищаються (контролюються), повідомивши про це пожежну охорону об'єкта або територіальний орган державного нагляду у сфері пожежної безпеки.

Л.4 Експлуатувальна та технічна документація

Л.4.1 В особи, яка відповідає за експлуатування  СПЗ на об’єкті, обов'язково має бути наступна експлуатувальна та технічна документація:

а) проектна та технічна документація на СПЗ;

б) акт прийняття-здавання СПЗ до експлування;

в) паспорти та інструкції з експлуатування на обладнання, прилади та технічні засоби СПЗ, що викладені українською або російською мовами;

г) відомість змонтованого обладнання, вузлів, приладів та засобів автоматизації;

д) акт зарядки систем газового або порошкового пожежогасіння;

е) опис алгоритму (порядку) функціонування системи, у складі якої є технічні засоби на базі мікропроцесорних пристроїв, з можливістю перепрограмування їх роботи;

ж) копії сертифікатів відповідності або свідоцтв про визнання приладів і обладнання СПЗ та вогнегасні речовини;

и) договір на технічне обслуговування цих систем спеціалізованою організацією і копія ліцензії на проведення робіт протипожежного призначення, яка надана вказаній організації;

к) матеріали повірки засобів вимірювання та свідоцтва на посудини, що працюють під тиском.

Л.4.2 У приміщенні де встановлено ППКП має бути наступна експлуатувальна та технічна документація:

а) інструкція з експлуатування системи;

б) журнал обліку технічного обслуговування і ремонту (планового та позапланового) СПЗ (форма Л.2);

в) журнал обліку санкціонованих та несанкціонованих спрацьовувань (відмов, несправностей) СПЗ (форма Л.3);

г) перелік регламентних робіт з технічного обслуговування СПЗ;

д) графік чергувань оперативного (чергового) персоналу;

е) посадові інструкції оперативно-чергового персоналу;

ж) план-графік технічного обслуговування СПЗ (форма Л.4);

и) журнал обліку вогнегасної речовини;

к) журнал здавання-прийняття чергувань оперативним (черговим) персоналом (форма Л.5);

л) план-схема об'єкта з зазначенням захищуваних приміщень і розміщення приладів СПЗ.

Л.4.3 Адміністрацією об’єкта  має бути розроблена інструкція про порядок дій та евакуювання осіб, які працюють у приміщеннях, що захищаються установками об'ємного пожежогасіння (газового, аерозольного і порошкового), у разі надходження сигналу про спрацювання системи.

Л.4.4 Експлуатувальна та технічна документація має бути оформлена у встановленому порядку та мати підписи відповідальних осіб, що затверджують документи.

Л.4.5 Перелік експлуатувальної та технічної документації може бути змінений залежно від конкретних умов на підприємстві (об'єкті) за узгодженням з органами державного нагляду у сфері пожежної безпеки і затверджений керівником підприємства.

Л.4.6 Експлуатувальна та технічна документація, що розробляється адміністрацією обєкта, повинна переглядатися особою, відповідальною за експлуатування СПЗ, із залученням відповідних фахівців не менше одного разу на три роки і щоразу при змінюванні умов експлуатування системи.

Л.5 Організація робіт із забезпечення  експлуатування СПЗ

Л.5.1 Перед уведенням СПЗ до експлуатування керівник об'єкта або уповноважена ним особа разом з представниками проектувальної та монтувальної організації повинні забезпечити розробку експлуатувальної документації згідно з вимогами розділу Л.4 додатку Л цих будівельних норм.

Л.5.2 Технічне обслуговування СПЗ має починатися з моменту їх здавання до експлуатування з оформленням відповідної документації.

Л.5.3 З метою організації робіт з технічного обслуговування СПЗ адміністрацією об'єкта разом з організацією, що обслуговує вказані системи, розробляються перелік та план-графік регламентних робіт з технічного обслуговування систем на підставі діючих вимог НД та експлуатувальної документації на пристрої і обладнання, що входять до складу систем.

Л.5.4 Для вирішення питання про технічне обслуговування СПЗ на об’єкті власними силами адміністрація об’єкту  повинна створити спеціальний підрозділ і отримати на нього відповідну ліцензію.

Л.5.5 Періодичність і зміст робіт з технічного обслуговування окремих технічних засобів установлюються на підставі цих будівельних норм, проектних рішень, технічної та експлуатувальної документації, а також паспортів на прилади та обладнання, що входять до складу СПЗ.

Л.5.6 Періодичність і обсяг робіт з технічного обслуговування і ремонту систем СПЗ можуть змінюватись залежно від терміну експлуатування технічних засобів.

Л.5.7 Технічне обслуговування СПЗ включає:

- проведення планових робіт;

- відновлення працездатності технічних засобів, що входять до складу систем.

Л.5.8 Основними видами планових робіт є:

а) зовнішній огляд - визначення технічного стану систем та окремих технічних засобів (працездатне - непрацездатне) за зовнішніми ознаками  і, за необхідності, із застосуванням засобів контролю;

б) перевірка працездатності - визначення технічного стану шляхом контролю виконання функцій окремими технічними засобами і системою загалом;

в) профілактичні роботи - роботи планово-попереджувального характеру щодо утримування систем у працездатному стані. Указані роботи містять очищення зовнішніх поверхонь технічних засобів, перевірку технічного стану їх внутрішнього монтування (внутрішніх поверхонь), очищення, протирання, змащування, підпайку, заміну або поновлення елементів технічних засобів, що виробили свій ресурс або прийшли у непрацездатний стан, тощо.

Л.5.9 Ремонт без попереднього призначення з метою відновлення працездатного стану технічних засобів, що входять до складу систем, здійснюється за результатами контролю технічного стану, який проводиться під час технічного обслуговування або у разі відмови технічних засобів.

Л.5.10 Системи СПЗ приймаються на технічне обслуговування і ремонт після проведення первинного обстеження, яке здійснюється з метою визначення їх технічного стану.

Л.5.11 Робота з первинного обстеження складається з:

- перевірки наявності експлуатувальної та технічної документації згідно з розділом Л.4;

- перевірки відповідності монтування окремих технічних засобів і системи в цілому робочому проекту;

- перевірки працездатності окремих технічних засобів і системи загалом.

При цьому визначається перелік технічних характеристик щодо визначення параметрів працездатності систем СПЗ (форма Л.6). Якщо система перебуває у непрацездатному стані, то складається дефектна відомість (форма Л.7).

Л.5.12 Роботи з технічного обслуговування проводяться у терміни, що встановлені планом-графіком технічного обслуговування СПЗ (форма Л.4).

Л.5.13 Усі проведені роботи з технічного обслуговування та ремонту СПЗ, у тому числі і з контролю якості та працездатності, повинні реєструватися в журналі обліку технічного обслуговування і ремонту (планового та позапланового) системи (форма Л.2). Сторінки даного журналу мають бути пронумеровані, прошнуровані і скріплені печатками об’єкта  і організації, що здійснює технічне обслуговування систем.

Л.6 Загальні вимоги

Л.6.1 СПЗ повинні відповідати проектній документації та вимогам чинних нормативних документів та стандартів. Внесення будь-яких змін до проектної документації, яка пройшла експертизу в органах державного нагляду у сфері пожежної безпеки необхідно здійснювати після письмового погодження з органом який проводив експертизу проекту щодо пожежної безпеки.

Л.6.2 Якщо протягом п'яти років з моменту експертизи проектної документації  СПЗ не була змонтована та прийнята до експлуатування, то проектна документація повинна пройти перевірку в органах державного нагляду у сфері пожежної безпеки на відповідність вимогам чинних нормативних документів.

Л.6.3 Усі СПЗ мають бути справними і утримуватися у постійній готовності до виконання роботи. Несправності, які впливають на їх працездатність, повинні усуватися негайно, інші несправності усуваються у передбачені регламентом терміни, при цьому необхідно робити записи у відповідних журналах (форми Л. 2; 3).

Л.6.4 Технічне обстеження СПЗ щодо технічної можливості та економічної доцільності її використання за призначенням проводиться після 10 років з моменту здавання системи до експлуатування (і далі з періодичністю, що встановлюється після проведення вказаного огляду). Компоненти СПЗ перевіряються на їх відповідність технічним умовам виробників, ГОСТам та ДСТУ. За результатами вказаного технічного обстеження складається акт технічного обстеження СПЗ (форма Л.8). Устаткування і обладнання, параметри яких не відповідають заявленим у паспортах виробників (постачальників), ГОСТах та ДСТУ,  повинні замінюватись. У разі відсутності резервних виробів СПЗ підлягає демонтуванню і заміні.

Л.6.5 Регламентні роботи з технічного обслуговування та планово-попереджувального ремонту повинні визначатися на кожний вид систем і виконуватися відповідно до планів-графіків технічного обслуговування СПЗ (форма Л.4), які розробляються на підставі вимог пункту Л.6.4 цих будівельних норм.

Л.6.6. У приміщенні пожежного поста та в інших місцях розміщення приладів систем пожежної сигналізації та вузлів керування СПЗ має бути вивішено інструкцію про порядок дій чергового (оперативного) персоналу на випадок появи сигналів про пожежу або про несправність в СПЗ.

Л.6.7 На пультах керування пожежних постів, на блоках СПЗ, біля кожного вузла керування мають бути вивішені (установлені) таблички із зазначенням захищуваних приміщень або технологічного устаткування, типу та кількості сповіщувачів.

Л.6.8 Переведення систем з автоматичного режиму на ручний не допускається, за винятком випадків, обумовлених у НД.

Л.6.9 Пристрої ручного пуску   СПЗ мають бути опломбовані, захищені від несанкціонованого приведення у дію та захищені від механічних пошкоджень і встановлюватися поза можливою зоною горіння, у доступному місці. Їх місце розташування повинно обладнуватись робочим і аварійним освітленням безпеки, а також позначатись вказівними знаками, що розміщають як усередині, так і поза приміщенням згідно з вимогами ДСТУ  ISO 6309 та ГОСТ 12.4.026.

Л.6.10 На період дії гарантії заводів-виробників на компоненти СПЗ (або, якщо продукція іноземного виробництва, то гарантії представників в Україні заводів-виробників) споживачу не дозволяється знімати пломби.

У разі виходу компонентів системи з ладу, у період дії гарантії на них може викликатися представник заводу-виробника, якщо питання по заміні компонентів СПЗ не узгоджене між обслуговуючою організацією і заводом-виробником устаткування СПЗ.

Л.6.11 У вибухопожежонебезпечних зонах електротехнічні засоби СПЗ повинні мати рівень вибухозахисту або ступінь захисту оболонок, що відповідають класу вибухонебезпечної або пожежонебезпечної зони, а також категорії і групі вибухонебезпечної суміші згідно з вимогами НПАОП 40.1-1.21.

Л.6.12 Виконання приладів, обладнання та електропроводок, що входять до складу СПЗ, повинні відповідати категоріям приміщень згідно з НАПБ Б.03.002 та класам зон за НПАОП 40.1-1.21, вимогам ГОСТ 12.3.046 та умовам навколишнього середовища.

Л.6.13 ППКП мають бути опломбовані.

Л.6.14 Умови зберігання запасних контрольно-пускових приладів та пристроїв, а також вогнегасних речовин повинні відповідати вимогам заводів-виробників.

Л.7 Системи пожежної сигналізації

Л.7.1 Пожежні сповіщувачі

Л.7.1.1 Сповіщувачі повинні утримуватися в чистоті. На період проведення у контрольованих приміщеннях ремонтних робіт сповіщувачі мають бути захищені від попадання на них штукатурки, побілки, будівельного пилу, тощо. Після закінчення ремонту пристрої, що захищають сповіщувачі, необхідно зняти.

Л.7.1.2 Забороняється встановлювати замість непрацездатних сповіщувачів сповіщувачі іншого типу або принципу дії, а також замикати шлейф у місці встановлення непрацездатного сповіщувача.

Л.7.1.3 До сповіщувачів має бути забезпечений вільний доступ. Відстань від матеріалів, що зберігаються у приміщенні, та обладнання, що у ньому розташовано, до сповіщувача має бути не менше 0,5 м, сповіщувачі не повинні захаращуватись обладнанням, матеріалами, які можуть перешкоджати вільному поширенню від місць можливого загорання факторів, що супроводжують пожежу та на які реагує сповіщувач.

Л.7.1.4 Забороняється встановлювати поблизу теплових пожежних сповіщувачів джерела тепла, що здатні негативно впливати на їх роботу (викликати помилкові спрацьовування).

Л.7.1.5 У приміщеннях, де встановлені димові пожежні сповіщувачі, з метою запобігання хибним спрацьовуванням забороняється використовувати обладнання, яке може утворювати пари кислот, лугів, пил у завислому стані.

Л.7.1.6 Всі пожежні сповіщувачі, які встановлені на об’єкті  щорічно необхідно тестувати. Допускається проводити тестування 25% оповіщувачів щоквартально.

Л.7.1.7 Димові пожежні сповіщувачі необхідно регулярно, не рідше одного разу на рік, продувати повітрям. Результати тестування та  чищення сповіщувачів заносяться до журналу з технічного обслуговування форма Ж.2. із зазначенням номеру шлейфа та номеру сповіщувача.

Л.7.1.8 У приміщеннях, де встановлені сповіщувачі пожежні полум'я, з метою запобігання хибних спрацьовувань, не рекомендується використовувати обладнання, яке може утворювати інфрачервоне випромінювання.

Л.7.1.9 Утилізація пожежних сповіщувачів, термін служби яких закінчився, проводиться згідно з інструкцією заводів-виробників.

Л.7.2 Прилади приймально-контрольні пожежні

Л.7.2.1 ППКП має бути надійно заземлений згідно з вимогами                   НПАОП 40.1-1.21.

Л.7.2.2 Один раз на три роки обслуговуючий персонал повинен вимірювати значення електричного опору ізоляції між електрично не з'єднаними струмопровідними частинами ППКП, а також між ними і його корпусом на відповідність вимогам технічних умов на цей прилад.

Л.7.2.3 Клемні колодки ППКП, що не мають захисних пристроїв, повинні бути закриті захисними кришками та опломбовані.

Л.7.3 Лінійна частина (електропроводки)

Л.7.3.1 Траси лінійної частини засобів систем пожежної сигналізації не повинні бути заставлені меблями, ящиками та іншими предметами і бути легкодоступні для огляду.

Л.7.3.2 Прокладені кабелі і дроти не повинні мати вм'ятин, перекручень, пошкоджень або оголених ділянок ізоляції.

Л.7.3.3 Оперативний (черговий) персонал повинен щоденно візуально контролювати цілісність труб, що захищають електропроводки систем пожежної сигналізації, у місцях перехрещення із силовими електричними мережами, а також у місцях прокладання крізь стіни, перегородки тощо.

Л.8 Автоматичні системи пожежогасіння

Л.8.1 Системи водяного і пінного пожежогасіння

Л.8.1.1 Зрошувачі

Л.8.1.1.1 Температура плавлення легкоплавкого замка (колби) зрошувачів повинна відповідати значенню, що вказане в проектній документації, та не суперечити чинним НД, що встановлюють вимоги до проектування СПЗ.

Забороняється заміна колб (замків) зрошувачів на колби (замки) з іншими параметрами (температура, інерційність).

Л.8.1.1.2 У місцях, де є небезпека механічного пошкодження, зрошувачі мають бути захищені надійним огороджуванням, яке не повинно впливати на їх працездатність та порушувати карту зрошення.

Л.8.1.1.3 Зрошувачі повинні утримуватися в чистоті. На період проведення в захищуваних приміщеннях ремонтних робіт зрошувачі мають бути захищені від попадання на них штукатурки, фарби і побілки. Після закінчення ремонтних робіт захисні пристрої необхідно зняти.

Л.8.1.1.4 Кожного дня оперативний (черговий) персонал повинен проводити зовнішній огляд зрошувачів для перевірки на відсутність бруду, пилу, фарби, механічних пошкоджень та дотримання мінімальних відстаней від зрошувачів до матеріалів, що складуються, які мають становити не менше 0,5 м.

Л.8.1.1.5 Один раз на три місяці оперативний (черговий) персонал повинен:

- очищати поверхні зрошувачів від бруду, пилу, корозії. При цьому необхідно, у першу чергу, звертати увагу на чистоту отворів;

- перевіряти надійність закріплення дифузора пінного зрошувача та відсутність підтікань у місці з'єднання штуцера з трубопроводом.

Л.8.1.1.6 Забороняється:

- установлювати замість зрошувачів, що спрацювали, пробки або несправні зрошувачі;

- установлювати в одному захищуваному приміщенні зрошувачі з різною температурою (інерційністю) спрацювання замків (колб);

- складувати матеріали на відстані менше 0,5 м від зрошувачів.

Л.8.1.2 Трубопроводи

Л.8.1.2.1 У разі наявності агресивного середовища у захищуваних приміщеннях трубопроводи мають бути пофарбовані стійкою кислототривкою фарбою.

Примітка:

фарбування трубопроводів систем пожежогасіння у клубах, театрах, музеях та інших об'єктах може відповідати інтер'єру приміщень.

 

Л.8.1.2.2 Кожного дня оперативний (черговий) персонал повинен проводити зовнішній огляд трубопроводів. При цьому необхідно, у першу чергу, звертати увагу на відсутність підтікань.

Л.8.1.2.3 Один раз на три роки обслуговуючий персонал повинен промивати трубопроводи та проводити їх гідравлічні і пневматичні випробування.

Л.8.1.2.4 Забороняється:

-використання трубопроводів систем пожежогасіння для підвішування або закріплення будь-якого обладнання яке не входить до конструкції АСПГ;

-підключення виробничого обладнання і санітарних приладів до живильних трубопроводів;

-використання внутрішніх пожежних кран-комплектів, що встановлені на спринклерній мережі, для іншої мети, крім гасіння пожеж.

Л.8.1.3 Вузли керування

Л.8.1.3.1 На кожному вузлі керування має бути вивішена табличка із зазначенням найменувань захищуваних приміщень, типу і кількості зрошувачів у секції системи пожежогасіння та її функціональна схема.

Ширина проходів до вузлів керування має бути не менш 0,8 м.

Л.8.1.3.2 Кожного дня оперативний (черговий) персонал повинен проводити:

-зовнішній огляд вузлів керування для перевірки на відсутність бруду, пилу та механічних пошкоджень;

-контроль тиску за манометрами над/під клапанами;

-контроль наявності пломб на приладах та обладнанні;

-контроль доступу до вузлів керування і кранів ручного пуску.

Л.8.1.3.3 Один раз на три місяці обслуговуючий персонал повинен очищати поверхні вузлів керування від бруду, пилу, корозії. За потребою пошкоджені місця слід пофарбувати.

Л.8.1.3.4 Приміщення, де розміщено вузол керування, повинно мати аварійне освітлення і бути постійно замкнене. Ключі від цього приміщення повинні знаходитися в приміщенні пожежного посту.

Л.8.1.4 Водоживильники

Л.8.1.4.1 У резервуарах для зберігання запасу води, що призначена для пожежогасіння, мають бути пристрої, які призначені для запобігання витрачанню води з іншою метою.

Л.8.1.4.2 На підприємствах для систем пінного пожежогасіння має бути двократний запас піноутворювача.

Л.8.1.4.3 Кожного дня оперативний (черговий) персонал повинен:

-проводити зовнішній огляд баків, у яких зберігається вогнегасна речовина, та насосів для перевірки на відсутність бруду, пилу, корозії та механічних пошкоджень;

-перевіряти за допомогою контрольно-вимірювальних приладів рівень вогнегасної речовини в баках і відсутність підтікань у місці з'єднання трубопроводів з баками та насосами.

Л.8.1.4.4 Один раз на три місяці обслуговуючий персонал повинен перевіряти:

-поверхні баків і насосів та очищати їх, за потребою пошкоджені місця слід фарбувати;

-працездатність насосів у місцевому та дистанційному режимах, а також автоматичне вмикання резервного насоса за несправності робочого (несправність робочого насоса імітується шляхом вимкнення електричного живлення або за допомогою приладу, що вимірює тиск на вихідному трубопроводі насоса);

-працездатність датчиків рівня;

-якість піноутворювача;

-заповнення насосів та всмоктувальних трубопроводів водою;

-надійність заземлення насосів;

-сальники насосів та здійснювати змазування підшипників насосів;

- проводити перемішування піноутворювача.

Л.8.1.4.5 Один раз на рік обслуговуючий персонал повинен змінювати воду в системі та промивати баки і трубопроводи.

Л.8.1.4.6 Приміщення, де розміщені автоматичні водоживильники та насосні станції, мають бути ізольовані і замкнені на замок. Ключі від цих приміщень повинні бути в приміщенні пожежного посту.

Л.8.1.4.7 У приміщенні насосної станції мають бути схеми обв'язки насосної станції і принципова схема системи пожежогасіння.

Л.8.2 Системи газового пожежогасіння

Л.8.2.1 Насадки та зрошувачі збуджувальних систем

Насадки та зрошувачі збуджувальних систем мають відповідати вимогам, що викладені у пунктах Л.8.1.2.1 - Л.8.1.2.4 цих будівельних норм.

Л.8.2.2 Трубопроводи

Вимоги до технічного утримування трубопроводів аналогічні вимогам, що викладені у пунктах Л.8.1.2.1 - Л.8.1.2.4 цих будівельних норм.

Л.8.2.3 Модулі

Л.8.2.3.1 Кожного дня оперативний (черговий) персонал повинен проводити зовнішній огляд модулів, у яких зберігається вогнегасна речовина, та пускових (запірно-пускових) пристроїв для перевірки на відсутність бруду, пилу та механічних пошкоджень, а також перевіряти:

-відсутність витоку вогнегасної речовини з модулів;

-за допомогою штатних манометрів тиск у пускових модулях та модулях з вогнегасною речовиною;

-цілісність пломб на пускових (запірно-пускових) пристроях;

-надійність з'єднання пускових (запірно-пускових) пристроїв з трубопроводами.

Л.8.2.3.2 Один раз на три місяці оперативний (черговий) персонал повинен перевіряти:

-поверхні всіх вузлів системи та очищати їх від бруду, пилу, корозії, за необхідності пошкоджені місця слід фарбувати;

-дату огляду балонів органами державного нагляду за охороною праці;

-кількість вогнегасної речовини в модулях за допомогою зважувальних механічних пристроїв або пристрою, що вимірює рівень (за відсутності таких пристроїв кількість (маса) вогнегасної речовини визначається шляхом зважування модулів). Модулі, у яких маса вогнегасної речовини, яка зберігається у газовій або рідкій фазі під тиском власної насиченої пари, знизились відносно значень, установлених експлуатувальною документацією на 5% (для модулів ізотермічних – 2%) і більше,  підлягають дозарядженню (перезарядженню). Модулі систем пожежогасіння, у яких тиск газу-витискувача знизився відносно значень, установлених експлуатувальною документацією на 10% і більше, підлягають дозарядженню (перезарядженню).

Л.8.2.3.3 Один раз на шість місяців оперативний (черговий) персонал повинен виконати роботи в обсязі Л.8.2.3.2, а також перевіряти:

-систему трубопроводів для визначення їх стану. Замінити або випробовати під тиском і, за необхідності, виконати  ремонт трубопроводу з ознаками корозії або механічних пошкоджень;

-правильність роботи усіх контрольних клапанів в умовах ручного запуску, а автоматичних клапанів також в умовах автоматичного запуску;

-наявність пошкоджень або недозволених змін у модулях та гнучких з´єднаннях системи.

Л.8.2.3.4 Один раз на рік оперативний (черговий) персонал повинен виконати роботи в обсязі Л.8.2.3.2, а також перевіряти щільність приміщення, використовуючи метод, наведений у ДСТУ 4466-1. Якщо визначена загальна площа нещільностей збільшилася упорівняні з виміряною під проектування і монтування системи, і це може негативно вплинути на функціонування системи, необхідно виконати роботи по ущільненню приміщення до проектних показників.

Л.8.2.3.5  У терміни встановлені НПАОП 0.00-1.07, або за необхідності, модулі демонтують і виконують періодичне (позачергове опосвідчення).

Л.8.2.4 Станції газового пожежогасіння

Л.8.2.4.1 У приміщенні станції пожежогасіння мають бути у спеціально обладнаних шафах комплекти засобів першої медичної допомоги, а також засобів захисту органів дихання.

Л.8.2.4.2 Двері приміщення станції  мають бути замкнені на замок, ключі від якого повинні бути в оперативного (чергового) персоналу. Зазначені ключі повинні зберігатися в тубі опечатаній печаткою обслуговуючої організації.

Л.8.2.4.3 У приміщенні станції мають бути вивішені  схеми обв’язки станції і принципова схема системи пожежогасіння.

Л.8.3 Системи порошкового пожежогасіння

Л.8.3.1 Розпилювачі та зрошувачі збуджувальних систем

Розпилювачі та зрошувачі збуджувальних систем мають відповідати вимогам, що викладені у пунктах Л.8.1.1.2 - Л.8.1.1.8 цих будівельних норм.

Л.8.3.2 Трубопроводи

Вимоги до технічного утримування трубопроводів аналогічні вимогам, що викладені у пунктах Л.8.1.2.1 - Л.8.1.2.4 цих будівельних норм.

Л.8.3.3 Станції

Л.8.3.3.1. Кожного дня оперативний (черговий) персонал повинен проводити зовнішній огляд резервуарів, у яких зберігається вогнегасний порошок, та запірних клапанів для перевірки на відсутність бруду та механічних пошкоджень, а також перевіряти:

-тиск у балонах з робочим газом;

-цілісність пломб на обладнанні;

-надійність з'єднання резервуарів з трубопроводами.

Л.8.3.3.2  Один раз на три місяці оперативний (черговий) персонал повинен перевіряти:

-поверхні всіх вузлів системи та очищати їх від бруду, корозії, за необхідності пошкоджені місця слід фарбувати;

-дату огляду балонів органами державного нагляду за охороною праці;

-працездатність пристроїв електричного запуску систем.

Л.8.3.3.3  Балони для робочого газу, маса або тиск газу в яких знизились на 10 % і більше відносно значень, установлених експлуатувальною документацією, підлягають дозарядженню (перезарядженню).

Л.8.3.3.4 Усі типи систем порошкового пожежогасіння допускаються до експлуатування тільки у тому разі, якщо вони забезпечені зарядом робочого газу у кількості, не менше ніж передбачено паспортом на конкретну установку.

Л.8.3.3.5 Джерела тепла повинні встановлюватися на відстані не менше 1 м від резервуарів з вогнегасним порошком та балонами для робочого газу.

Л.8.3.3.6 За наявності розподільного пристрою біля нього має бути табличка із зазначенням найменування і місцезнаходження захищуваних приміщень.

Л.8.3.3.7 У приміщенні, де розміщується станційне обладнання, мають бути в спеціально обладнаних шафах комплекти засобів першої медичної допомоги, а також засобів захисту органів дихання.

Л.8.3.3.8 Приміщення, де розміщується станційне обладнання, має бути замкнено на замок, ключі від якого повинні бути в обслуговуючого і оперативного (чергового) персоналу.

Л.8.3.3.9 У приміщенні, де розміщується станційне обладнання, мають бути схеми обв'язки станції і принципова схема системи пожежогасіння.

Л.8.3.3.10 Забороняється:

-здійснювати заряджання системи вогнегасним порошком, термін придатності якого закінчився, без відповідної перевірки його на відповідність технічним умовам;

-здійснювати одночасно заряджання системи різними марками вогнегасних порошків;

-проводити всі види профілактичних та ремонтних робіт з технічного обслуговування системи за увімкнутої системи автоматичного пуску;

-експлуатувати балон для робочого газу та резервуар для вогнегасного порошку, термін повторного огляду яких закінчився;

-допускати до експлуатування системи з несправними вузлами та елементами.

Л.8.3.3.11 Приміщення, в яких виконується заряджання резервуарів вогнегасним порошком, мають бути обладнані припливно-витяжною місцевою вентиляцією.

Л.8.4 Системи аерозольного пожежогасіння

Л.8.4.1 Щотижневе технічне обслуговування систем аерозольного пожежогасіння включає перевірку:

-зовнішнім оглядом цілості приладів та обладнання (наявність пломб на щитах електроживлення тощо);

-працездатності технічних засобів, що входять до складу систем: сповіщувачів, приймально-контрольних приладів тощо;

-цілості електричних мереж запуску генераторів вогнегасного аерозолю.

Л.8.4.2 Щомісячне технічне обслуговування систем аерозольного пожежогасіння включає перевірку:

-величини напруги живлення;

-працездатності пристрою автоматичного увімкнення резервного живлення;

-мереж блокування, сигналізації, захисту;

-надходження сигналів тривоги на приймально-контрольний прилад під час імітації пошкодження вказаних мереж;

-працездатності приладів пожежної сигналізації та пристроїв запуску генераторів вогнегасного аерозолю відповідно до вимог технічної документації на вказані засоби (при цьому слід ужити заходів щодо виключення можливості хибного їх спрацьовування).

Л.8.4.3 Після закінчення роботи генераторів вогнегасного аерозолю відчиняти двері для провітрювання приміщення персоналу об'єкта дозволяється не раніше ніж через 10 хвилин, а допуск його в захищуване приміщення дозволяється після провітрювання та зниження концентрації аерозолю та видимості не менш 5 - 6 м. Допускається для провітрювання використовувати пересувні вентиляційні системи.

Л.8.4.4 Після осідання аерозолю в приміщенні необхідно провести вологе прибирання (бажано підкисленою водою з рівнем pH = 4-5). Працівники повинні застосовувати гумові рукавиці, захисні окуляри та респіратори.

Л.8.4.5 Утилізація генераторів вогнегасного аерозолю, що відслужили свій термін експлуатування, проводиться згідно з технічною документацією підприємства-виробника.

Л.9 Системи оповіщування про пожежу та управління евакуюванням людей

Л.9.1 Порядок використання систем оповіщування необхідно визначати в інструкціях з їх експлуатування та в планах евакуювання, де потрібно також зазначати осіб, які мають право приводити систему до дії та відповідають за працездатний стан систем оповіщування.

Л.9.2 Персонал, який відповідає за евакуювання, оповіщується в першу чергу.

Л.9.3 У готелях, лікарнях, санаторіях та інших будинках, у разі виникнення пожежі, уночі слід передбачати попереднє ввімкнення звукової сигналізації з метою розбудити людей. Після цього подається сигнал "Увага" (по радіо або ввімкненням світлового табло) і передається мовленєве оповіщування.

Л.9.4 Кожного дня перед початком роботи оперативний (черговий) персонал повинен контролювати положення вимикачів, перемикачів, тумблерів, а також справність світлових індикаторів, присутність пломб на приладах, що входять до складу системи оповіщування (джерело повідомлень, підсилювач, блок комутації тощо).

Л.9.5 Щотижня оперативний (черговий) персонал повинен протирати від пилу пристрої, що входять до складу системи оповіщування.

Л.9.6 Один раз на три місяці обслуговуючий персонал повинен перевіряти:

-справність плавких запобіжників, номінальні значення напруги в електричних мережах основного і резервного джерела живлення, а також у електричних мережах, що з'єднують джерело повідомлення з оповіщувачами;

-автоматичне ввімкнення резервного живлення систем оповіщування у разі зникнення основного.

Л.9.7 Не менше 1 - 2 разів на рік необхідно перевіряти працездатність систем оповіщування в режимах "Пожежа" та "Несправність" шляхом імітації спрацьовування сповіщувачів та порушень електричних мереж, що з'єднують джерело повідомлення з оповіщувачами. При цьому необхідно контролювати:

- спрацьовування світлових індикаторів "Пожежа" або "Несправність" на приладі джерела повідомлення;

- спрацьовування світлових, звукових та мовних оповіщувачів у приміщеннях захищуваного об'єкта;

- якість повідомлень, що передаються (написи на світлових табло повинні легко читатися, а мовні повідомлення бути достатньої гучності та виразні);

- можливість зупинки передавання оповіщування та переходу в режим передавання повідомлення через мікрофон;

- відповідність номера оповіщування про евакуюванняномеру зони захищуваного об'єкта, від якої надійшов сигнал про пожежу.

Л.9.8 Щорічно обслуговуючий персонал має перевіряти надійність з'єднання всіх доступних випадковому доторканню металевих неструмопровідних частин приладів, що входять до складу системи оповіщування, з їх зажимом "заземлення", а також вимірювати значення опору між зазначеними частинами та зажимом "заземлення" на відповідність вимогам технічних умов на даний прилад.

Л.9.9 Один раз на три роки обслуговуючий персонал повинен вимірювати значення електричного опору ізоляції між електрично не з'єднаними струмопровідними частинами приладів, що входять до складу системи оповіщування, а також між ними та їх корпусами на відповідність вимогам технічних умов на даний прилад.

Л.10 Системи димо- та тепловидалення і підпору повітря

Л.10.1 Для підтримування систем протидимного захисту в працездатному стані необхідно:

-щомісяця перевіряти стан електровентиляторів, виконавчих механізмів, положення клапанів, засувок; наявність замків та пломб на щитах електроживлення автоматичних пристроїв, захисного засклення на кнопках ручного пуску;

-періодично очищати від бруду та пилу (у зимовий час - від обмерзання) вентиляційні решітки, клапани, виконавчі механізми, плавкі замки, кінцеві вимикачі; регулювати натяг пасів трансмісії вентиляційних систем, контролювати цілість повітроводів та їх з'єднань.

Л.10.2 Щит (пульт) ручного керування пристроями системи протидимного захисту має бути забезпечений інструкцією про порядок їх увімкнення до роботи.

Л.10.3 У черговому режимі димові клапани та заслінки системи протидимного захисту на всіх поверхах мають бути закриті.

Л.10.4 Приміщення, де розміщуються електровентилятори систем протидимного захисту, має бути замкнено на замок, ключі від якого повинні бути в обслуговуючого і оперативного (чергового) персоналу.

Л.10.5 Не рідше одного разу на рік відповідно до НАПБ Б.05.022слід проводити випробування систем протидимного захисту з увімкненням електровентиляторів (ручним способом або від пожежних сповіщувачів), про що складається акт, або робиться запис у журналі з технічного обслуговування.

Л.11 Системи передавання тривожних сповіщень 

Л.11.1 Упродовж експлуатування СПТС замовник робіт повинен забезпечити підтримання її у відповідному технічному стані, для чого шляхом укладення договорів з пультовою організацією здійснюється технічне обслуговування.

Л.11.2 Технічне обслуговування СПТС здійснюється суб’єктами господарювання на підставі ліцензій на провадження господарської діяльності протипожежного призначення із спостерігання за СПЗ об’єктів. Якщо устаткування передавання СПТС інтегроване у ППКП - його технічне обслуговування здійснює обслуговуюча організація, яка обслуговує СПЗ цього об’єкта. У цьому випадку обслуговуюча організація зобов’язана забезпечити відновлення працездатності даного устаткування передавання протягом 12 годин з моменту отримання інформації від ЦПТС.

Л.11.3 Технічне обслуговування СПЗ та СПТС розпочинається з моменту прийняття їх до експлуатування, про що в акті прийняття виконаних робіт вказуються номери та дати договорів з технічного обслуговування. Роботи з технічного обслуговування повинні здійснюватись відповідно до затверджених регламентів робіт з технічного обслуговування та технічної документації підприємств-виробників на обладнання, що використовується.

Л.11.4 Для забезпечення допуску до об’єктів спостерігання для проведення робіт з технічного обслуговування та оперативного усунення несправностей СПЗ та СПТС замовник робіт спільно з пультовою та обслуговуючою організаціями визначають порядок допуску до приміщень об’єкта спостерігання.

Л.11.5 Обслуговуюча організація перед початком проведення на об’єкті спостерігання робіт з технічного обслуговування (ремонту) СПЗ зобов’язана сповістити пультову організацію. Пультова організація, у разі потреби (за ініціативою обслуговуючої організації), на час технічного обслуговування тимчасово знімає об’єкт з пожежного спостерігання, про що повідомляється замовник робіт.

По закінченню робіт обслуговуюча організація інформує пультову, яка у свою чергу становить об’єкт на пожежне спостерігання та повідомляє замовника робіт.

Л.11.6 Обслуговуюча організація у разі виникнення підстав для припинення технічного обслуговування СПЗ на об’єкті спостерігання (розірвання договору тощо) зобов’язана не пізніше чим за 5 робочих днів до його припинення письмово повідомити про це пультову організацію.

Пультова організація, у разі надходження повідомлення про припинення технічного обслуговування СПЗ, не пізніше чим за 5 робочих днів письмово інформує замовника про можливість відключення об’єкту від системи пожежного спостерігання.

Якщо протягом 30 календарних днів з моменту повідомлення не поновлено технічне обслуговування СПЗ, пультова організація тимчасово знімає об’єкт з пожежного спостерігання про що повідомляє замовника робіт та територіальний орган державного пожежного нагляду.

Л.11.7 У разі розірвання або не продовження договору між замовником робіт та пультовою організацією на проведення робіт з спостерігання за пожежною автоматикою об’єкта пультова організація знімає об’єкт з пожежного спостерігання, про що письмово повідомляє обслуговуючу організацію, територіальний орган державного пожежного нагляду, а також направляє у заданому вигляді повідомлення до ЄБД.

Л.11.8 На кожному підприємстві для забезпечення надійного експлуатування пожежного спостерігання наказом або розпорядженням адміністрації призначається відповідальна особа з числа інженерно-технічного персоналу, яка несе відповідальність за:

- проведення щоденного огляду СПЗ та передавального устаткування СПТС;

- збереження проектної документації на монтування СПЗ, журналів реєстрації технічного обслуговування СПЗ, СПТС та актів прийняття їх до експлуатування;

- у разі візуального виявлення несправності  СПЗ інформувати про це ЦПТС.


Форма Л.1

 

Повідомлення про спрацювання СПЗабо її вимкнення

 

____________________________________

(направляється до відповідного

____________________________________

територіального органу державного

____________________________________

пожежного нагляду) 

 

 

1. Найменування підприємства та його місцезнаходження ________________

 

__________________________________________________________________

 

2. Відомча належність ______________________________________________

 

3. Дата спрацьовування або вимкнення ________________________________

 

4. Характеристика захищуваного приміщення __________________________

 

__________________________________________________________________

 

5. Причина спрацьовування або вимкнення ____________________________

 

__________________________________________________________________

 

6. Тип системи СПЗ_______________________________

 

__________________________________________________________________

(для систем сигналізації також зазначити тип сповіщувача, а для системи пожежогасіння - тип пуску) 

 

7. Кількість сповіщувачів та зрошувачів, що спрацювали _________________

 

8. Результати виявлення і гасіння пожежі ______________________________

 

площа пожежі _____________________________________________________

 

9. Орієнтовний збиток від пожежі (грн.) _______________________________

 

10. Урятування матеріальних цінностей (грн.) __________________________

 

11. Причина відмови системи СПЗ__________________________________________

                                      (посада, підпис, ініціали, прізвище)

 

"___" ____________ 20__ р.

 

 
Форма Л.2

Журнал N ____

обліку технічного обслуговування і ремонту (планового та позапланового) системи СПЗ

                                     

Тип системи ____________________________________________________

 

Дата монтуваннясистеми ____________________________________________

 

Захищуваний об'єкт ________________________________________________ __________________________________

 

 

 

Розпочато "___" _______________ 20__ р.

 

Закінчено "___" _______________ 20__ р.

 

 

 

Продовження форми Л.2

 

1. Найменування об'єкта та його місцезнаходження (адреса, телефон)

____________________________________________________________________________________________________________

 

2. Перелік систем СПЗі технічних засобів  

____________________________________________________________________________________________________________

 

3. Номер договору, дата його укладення ________________________________________________________________________

 

4. Посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, відповідальної за експлуатування

систем СПЗ, та зразок її підпису __________________________________________________________________________

 

5. Дата і номер наказу, яким призначена відповідальна особа Замовника

за експлуатування систем СПЗ____________________________________________________________________________

 

6. Посада, прізвище, ім'я, по батькові осіб Виконавця, які здійснюють технічне

обслуговування систем СПЗ___________________________________________________________________

Примітка. У журналі пронумеровано та прошнуровано ______ аркушів.

 

 

Продовження форми Л.2

 

Дата виконання робіт 

 

Тип систем, технічних засобів, вузлів 

 

Опис виконаних робіт, висновки про технічний стан систем 

 

Найменування та кількість комплектуючих виробів, що були замінені 

 

Посада, прізвище і підпис особи, яка проводила технічне обслуговування та ремонт 

 

Висновки про виконану роботу особи, яка відповідає за експлуатування систем, її підпис 

 

     

       

       

       

       

     

 

  

 

  

 

  

 

  

 

  


Форма Л.3

 

Журнал N ____

обліку санкціонованих та несанкціонованих спрацьовувань

 (відмов, несправностей)  СПЗ

 

 

 

Розпочато "___" _______________ 20__ р.

 

Закінчено "___" _______________ 20__ р.


 

Продоження форми Л.3

 

N

з/п 

 

Дата і час надход-

ження виклику 

 

Посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка зробила виклик, її службовий телефон 

 

Наймену-

вання об'єкта, його адреса 

 

Тип системи 

 

Причина виклику 

 

Прізвище, ім'я, по батькові представника Виконавця 

 

Причина спрацьо-

вування (відмови) і вжиті заходи щодо його усунення 

 

Дата і час закінчення робіт за викликом 

  

 

  

 

  

 

  

 

  

 

  

 

  

 

  

 

  

 

Форма Л.4

 

 

План-графік технічного обслуговування систем СПЗна ____ рік

 

_____________________________________________________________________

(найменування об'єкта)

 

м. ___________ 

 

"___" _________________ 20____ р. 

 

 

Тип систем, технічних засобів, вузлів 

 

Вид робіт (зовнішній огляд, перевірка працездатності, профілактика) 

 

I квартал 

 

II квартал 

 

III квартал 

 

IV квартал 

січень

лютий

березень

квітень

квітень

травень

травень

червень

червень

липень

липень

серпень

серпень

вересень

вересень

жовтень

жовтень

листопад

листопад

грудень

грудень

 

  

 

  

 

  

 

  

 

  

 

  

 

  

 

  

 

  

 

  

 

  

 

  

 

  

 

  

                               

 

___________________________

(посада)

___________________________

(підпис, ініціали, прізвище)

"___" _______________ 20__ р.

М. П. 

 

 

Форма Л.5

 

 

Журнал N ____

здавання-прийняття чергувань оперативним (черговим) персоналом 

 

Тип системи ____________________________________________________

 

Дата монтуваннясистеми ____________________________________________

 

Захищуваний об'єкт ________________________________________________

 

__________________________________________________________________

 

 

 

Розпочато "___" _______________ 20__ р.

 

Закінчено "___" _______________ 20__ р.


 

Продовження форми Л.5

 

N

з/п 

 

Дата здавання прийняття 

 

Стан систем СПЗ за період чергування 

 

Найменування систем і захищуваних об'єктів (приміщень), з яких надійшли сигнали "Тривога" 

 

Прізвище та підпис особи, яка здала чергування 

 

Прізвище та підпис особи, яка прийняла чергування 

 

 

 

 

 

 

 

 

  

 

  

 

  

 

  

 

  

 

Форма Л.6

 

Перелік

технічних характеристик щодо визначення параметрів

працездатності систем протипожежного захисту

 

1. Тип системи_____________________________________________________

2. Склад системи____________________________________________________

 

Перелік технічних засобів

Метод перевірки, прилад

Основні технічні характеристики щодо визначення працездатності

Примітка

найменування

одиниця вимірювання

значення

виробника

фактичне

 

 

 

 

 

 

 

 

3. Комплексна перевірка системи

 

Найменування перевірки

Метод перевірки, прилад

Результати перевірки

Примітка

 

 

 

 

 

 

Технічні вимоги розробив _____________________________________________

(посада)

___________________________________