Захист мовної інформації

Особливості захисту мовної інформації

 

Мовна інформація є одним з основних джерел отримання інформації про особисте життя людини або фінансової, адміністративної або виробничої діяльності організації, тобто відомостей, що не підлягають широкому розголосу, а іноді і зовсім секретних. Мовна інформація виникає в ході ведення в приміщеннях розмов, а також при роботі систем звукопідсилення і звуковідтворення.

Носієм мовної інформації є акустичний сигнал, який представляє собою коливання частинок пружного середовища, що поширюються від джерела мови в навколишній простір у вигляді хвиль різної довжини. Таким чином, говорить людина, середовище поширення акустичних, віброакустичних і електромагнітних коливань, лінії поширення електричних коливань, а також технічні засоби реєстрації та обробки зазначених коливань утворюють канал несанкціонованого доступу (витоку) до інформації.

Внаслідок цього захист мовної інформації є однією з найважливіших задач в загальному комплексі заходів щодо забезпечення інформаційної безпеки об'єкта. Несанкціонований доступ до конфіденційної мовної інформації може здійснюватися шляхом безпосереднього прослуховування або за допомогою технічних засобів.

Безпосереднє прослуховування переговорів (розмов) зловмисником може здійснюватися через двері, відкрите вікно, стіни, перегородки або вентиляційні канали. В якості технічних засобів, для доступу до змісту переговорів (розмов) зловмисник може використовувати спрямовані, провідні або радіо- мікрофони, контактні або безконтактні стетоскопи (перетворювачі вібрації в звук).

Стіни, перегородки, стелі (і навіть підлогу) кімнат для ведення переговорів не є гарантованим захистом від прослуховування, якщо вони не перевірені на предмет звукоізоляції або не відповідають цим вимогам. Дуже небезпечними з точки зору несанкціонованого доступу до змісту переговорів (розмов) є вентиляційні канали. Вони дозволяють прослуховувати розмову в кімнаті на значній відстані. Тому до обладнання вентиляційних каналів пред'являються особливі вимоги.

В даний час для прослуховування розмов широко поширене використання спрямованих мікрофонів. При цьому дистанція прослуховування в залежності від реальної завадозахисної обстановки може досягати сотень метрів.

Для прослуховування зловмисники застосовують і т.зв. провідні мікрофони. Найчастіше використовуються мікрофони зі спеціально прокладеними проводами для передачі інформації, а також мікрофони з передачею інформації по лінії мережі в 220В.

Не виключено використання інших видів комунікацій для передачі інформації що прослуховується.

Крім того, використання стетоскопів дозволяє здійснювати зняття мовної інформації по вібрації стін, вікон, систем опалення з боку суміжних приміщень без попереднього проникнення в приміщення, (а при використанні безконтактних, наприклад, лазерних стетоскопів і в будівлю), в якому циркулює захищається мовна інформація.

Витік конфіденційної інформації при веденні переговорів (розмов) також можлива через вплив звукових коливань на елементи електричної схеми деяких технічних засобів обробки інформації, які безпосередньої участі в обробці конфіденційної інформації не приймають, але можуть бути причиною її витоку.

Подібні канали витоку існують при наявності в приміщеннях телефонних апаратів, телевізорів, радіоприймачів, систем пожежної та охоронної сигналізації тощо.

Причому у випадку з телефонними апаратами і сигналізаціями витік інформації здійснюється за рахунок перетворення звукових коливань в електричний сигнал, який потім поширюється по провідних лініях (телефонним або по проводах системи сигналізації). Доступ до конфіденційної інформації може здійснюватися шляхом підключення до цих ліній.

Що стосується телевізорів і приймачів, то витік конфіденційної інформації відбувається тут за рахунок наявних в них генераторів частоти (гетеродинів). Причина витоку - модуляція звуковим коливанням при веденні розмови несучої частоти гетеродина, просочування її в систему з подальшим випромінюванням у вигляді електромагнітного поля.

Для захисту мовної інформації використовуються пасивні і активні методи і засоби.

Пасивні методи захисту мовної інформації є заходи спрямовані на ослаблення акустичних (мовних) сигналів до величин, що забезпечують неможливість їхнього виділення на тлі природних шумів. Найбільш поширений метод - підвищення звукоізоляції стін, перекриттів, вікон і дверей, що часто вимагає проведення значного обсягу ремонтно-будівельних робіт.

Активні методи захисту мовної інформації спрямовані на створення маскувальних акустичних, вібраційних та електромагнітних завад з метою зменшення співвідношення сигнал/завада до величин, що забезпечують неможливість виділення мовної інформації. Іншими словами, на відміну від звукоізоляції приміщень, що забезпечує необхідну ослаблення інтенсивності звукової хвилі, використання активної акустичної маскування знижує можливість виділення мовного сигналу технічним засобом перехоплення за рахунок збільшення рівня шуму (завади).

Для формування акустичних завад застосовуються спеціальні генератори шуму, на виходи яких підключаються акустичні колонки або вібраційні випромінювачі.

Акустичні колонки систем активного захисту мовної інформації встановлюються в приміщенні в місцях найбільш ймовірного розміщення засобів акустичної розвідки, а вібраційні випромінювачі кріпляться на вікнах, трубопроводах, стінах і перекриттях тощо.

Шумові коливання, що створюються вібраційними випромінювачами в огороджувальних конструкціях, трубах, віконних рамах і т.д. призводять до значного підвищення в них рівня вібраційних завад і тим самим - до істотного погіршення умов прийому та відновлення мовної інформації засобами розвідки.

Наведені вище методи і способи захисту мовної інформації забезпечують захист по периметру приміщення, в якому циркулює мовна інформація, і неефективні для захисту від технічних засобів звукозапису, таємно принесених відвідувачами. У цьому випадку доцільно використовувати системи придушення записів працюючих диктофонів, що використовують принцип дії безпосередньо на сам мікрофон пристрою.

 

При організації акустичного маскування потрібно враховувати, що акустичний шум може бути додатковим фактором, що заважає для учасників переговорів, створювати дискомфорт і дратівливо впливати на нервову систему людини. Оптимізація режимів роботи систем придушення записів дозволяє знизити рівень побічних шумів і забезпечити більшу комфортність ведення переговорів в приміщенні. Також, для підвищення комфортності, прийнятна оптимізація спектра завади. Відомо, що при одному і тому ж маскуючому ефекті, менший рівень потужності мають мовоподібні завади. Додаткові маскуючи можливості таких перешкод, в порівнянні з іншими, пояснюються їх структурною близькістю до мовних сигналів.

Joomla templates by a4joomla